Відкрите звернення Центру політико-правових реформ до Президента України, Європейського Союзу, Ради Європи, країн-донорів

Відкрите звернення Центру політико-правових реформ

до Президента України, Європейського Союзу, Ради Європи, країн-донорів

щодо проведення міжнародного аудиту процедури відбору суддів

до Верховного Суду

 

Минулого року Україна започаткувала комплексну судову реформу, яка мала б відновити суспільну довіру до суду. Першим кроком в її імплементації стало формування нового Верховного Суду, що має прийти на заміну чотирьом найвищим судам.

 

Конкурсний відбір, який проводила Вища кваліфікаційна комісія суддів, тривав майже дев’ять місяців. 29 вересня Вища рада правосуддя оголосила імена 111 кандидатів, яких вона внесе Президентові для призначення на посади суддів Верховного Суду.

 

Вкрай важливо, щоб призначення суддів стало результатом чесної і прозорої процедури, а нові судді не викликали ані найменшого сумніву у їхній компетентності та доброчесності.

 

Формування Верховного Суду для розвитку України має не меншу вагу, ніж президентські чи парламентські вибори. Адже, на відміну від Президента чи народних депутатів, суддів призначають безстроково.

 

Водночас низка фактів підриває довіру до чесності конкурсу:

 

1. Під час іспиту (тестування і виконання практичних завдань) у кандидатів не вилучалися засоби зв’язку, якими вони могли скористатися, вийшовши з аудиторії на якийсь час.

Деякі кандидати отримали переваги під час виконання практичних завдань, оскільки ті були сформульовані без видозміни на основі тих самих реальних судових справ, які вирішували ці кандидати як судді. Ймовірно це стало причиною засекречення змісту цих практичних завдань.

 

Оприлюднені дані за наслідками іспиту викликали обґрунтовані сумніви у коректності оцінювання. Незважаючи на це, фахівці не залучалися до оцінки надійності і валідності результатів іспиту.

 

2.  Вища кваліфікаційна комісія суддів персоніфікувала результати тестування і практичного завдання перед тим, як остаточно визначити мінімальний прохідний бал за іспит. Це дало можливість членам Комісії бачити, які з кандидатів продовжать участь у конкурсі, а які – ні, і впливати на це.

 

Мінімальний прохідний бал за іспит не було передбачено внутрішніми правилами, але його було визначено як суму мінімальних прохідних балів за тести і виконання практичного завдання. Декілька десятків кандидатів, що не набрали мінімального прохідного балу за виконання практичного завдання, змогли таким чином повернутися до участі у конкурсі. У результаті кандидатури трьох із них внесені для призначення на посади суддів Верховного Суду.

 

3. У рамках психологічного тестування усі кандидати пройшли болгарський тест на лояльність (роботодавцю), який публічно подавався як тест на доброчесність. Чи був він адаптований до оцінювання кандидатів на посаду саме судді – не відомо.

 

Усупереч встановленій процедурі Комісія не визначила мінімально допустимого балу за результатами психологічного тестування, і всі кандидати, навіть з найгіршими показниками, змогли продовжити участь у конкурсі.

 

4. Попри відкритість засідань Вищої кваліфікаційної комісії суддів чесність результатів оцінювання перевірити на підставі оприлюднених даних неможливо. Є відомості, що свідчать про відсутність кореляції між тим, як кандидат проявив себе під час конкурсу, і оприлюдненими результатами.

 

5. 24% кандидатів, внесених Президенту для призначення, – з числа тих, кого Громадська рада доброчесності закликала не призначати через недоброчесність цих кандидатів. Вища кваліфікаційна комісія суддів погодилася лише з 38% негативних висновків Громадської ради доброчесності. Мотиви незгоди з іншими висновками – не оприлюднені.

 

За повідомленнями у ЗМІ поведінка, яка стала підставою для негативних висновків Громадської ради доброчесності щодо кандидатів, однаково властива деяким членам Вищої кваліфікаційної комісії суддів і Вищої ради правосуддя. Члени обох органів не заявляли самовідвід у зв’язку з цим.

 

6. У 54 випадках члени Вищої ради правосуддя заявляли самовідвід, не вважаючи себе безсторонніми щодо розгляду певних кандидатів. У 50 з цих випадків Рада не прийняла їхнього відводу.

 

У складі Вищої ради правосуддя питання щодо кандидатів вирішував член (Гречківський), якому висунуто звинувачення у замаху на шахрайство в особливо великих розмірах. Голова Вищої ради правосуддя (Бенедисюк), будучи суддею, отримав державну нагороду від Президента, хоч це заборонено законом.

 

Вважаємо, що ці факти потребують ретельної перевірки та відповідної правової реакції. Деякі з них лежать в основі судових справ, які зараз перебувають на розгляді Вищого адміністративного суду України та Верховного Суду України. Зважаючи на те, що ці суди мають бути ліквідовані з початком діяльності нового Верховного Суду, резонним є сумнів у можливості об’єктивного вирішення цих справ.

 

У майбутньому політики зможуть використати суспільну недовіру до того, як сформовано Верховний Суд, для чергового переформатування судової системи у своїх інтересах. Саме тому важливо створити такий Верховний Суд, на захист якого у складні часи могло би стати українське суспільство.

 

Єдиним способом об’єктивної оцінки чесності відбору суддів нового Верховного Суду є проведення міжнародного аудиту процедури відбору за участю країн-донорів. Це займе не так багато часу порівняно з часом, необхідним для подолання наслідків імплементації судової реформи у спосіб, що не відповідає інтересам суспільства.

 

У зв’язку з цим закликаємо:

 

Президента України – ініціювати перед організаціями і країнами-донорами проведення міжнародного аудиту процедури відбору суддів нового Верховного Суду;

 

Вищу раду правосуддя – не передавати Президенту Україну подання щодо кандидатів на посаду судді нового Верховного Суду до встановлення результатів аудиту й у разі виявлення порушень процедур переглянути свої рішення;

 

Верховну Раду України, Вищу раду правосуддя, Вищу кваліфікаційну комісію суддів України – врахувати результати аудиту для організації наступних конкурсів.

 

Просимо Європейський Союз, Раду Європи, країни-донори надати Україні необхідну допомогу у проведенні міжнародного аудиту процедури відбору суддів нового Верховного Суду.