Відбулося обговорення перспектив розвитку парламентської та державної служби в контексті євроінтеграції

24 травня відбувся круглий стіл «Перспективи розвитку парламентської та державної служби в контексті євроінтеграції», до якого долучилися державні службовці, вітчизняні та європейські експерти, представники міжнародних організацій, науковці. Під час заходу експерти Центру політико-правових реформ представили проєкт Концепції реформування державної служби в Україні та висновок щодо проєкту Закону України «Про парламентську службу» № 4530, розпочавши цим дискусію щодо актуальних проблем парламентської і державної служби України та пошуку шляхів їхнього вирішення.

«Державна служба — це не просто якісь чиновники, які мають пільги та переваги, як хтось може думати. Це насамперед люди, які виконують надзвичайно важливу суспільну функцію. Ця функція складається з двох частин: першочергово — це забезпечення виконання законів, щоб суспільство функціонувало й був правовий порядок. Своєю чергою це виконання складається з трьох частин — управління державними ресурсами та державним майном, надання адміністративних послуг громадянам, здійснення наглядових та інспекційних повноважень, щоб забезпечувався правопорядок у країні. Друга функція державної служби — це формування політики розвитку країни, що означає допомогу політикам у виконанні їхньої місії забезпечувати розвиток країни на майбутнє, тобто змінювати законодавство, покращувати його», — зазначив у вступному слові Ігор Коліушко, Голова правління ЦППР.

За словами пана Ігоря, якість державної служби означає дотримання всіх принципів державної служби, зазначених у Законі «Про державну службу». Треба зрозуміти, як зробити так, щоб наша державна служба їм відповідала. Щоб усі державні службовці знали, що таке державний інтерес і як йому принаймні не суперечити своєю діяльністю, а ще краще захищати його — тобто принцип патріотизму. Щоб усі знали, що джерелом влади є народ — це основа демократії. Щоб усі розуміли принцип правовладдя, всі шість його внутрішніх складових, бо без цього державні службовці не можуть бути ефективними й професійними. Власне сам принцип професійності, який охоплює знання, вміння й культуру. Доброчесність — що треба служити й виконувати обов’язки, а не красти й шукати вигоду собі. Політична неупередженість. І, звісно, стабільність, оскільки часта заміна державних службовців руйнує ефективність функціонування органу.

Ігор Когут, директор Програми USAID «РАДА: наступне покоління», наголосив на важливості проведення круглого столу та підкреслив основне завдання Програми USAID «РАДА: наступне покоління» — посилення й розвиток інституційної спроможності Верховної Ради України, яка своєю чергою неможлива без фахових людей, що забезпечують весь процес діяльності парламенту — не тільки законодавчу функцію, а й контрольну, представницьку, бюджетну, комунікації тощо.

«Євроінтеграція має слугувати каталізатором і поштовхом для реформування системи державної служби, щоб службовці відповідали стандартам ЄС. Тому створення й функціонал парламентської служби має бути на порядку денному, як і ухвалення відповідного законопроєкту», — зазначив пан Ігор.

Актуальність тематики заходу констатував також Олег Войтович, заступник Державного секретаря Кабінету Міністрів України. Він зазначив, що державна служба ефективно витримала 2,5 роки найкрутішого тесту на випробування й досвідом організації її роботи в умовах повномасштабної війни цікавляться представники багатьох міжнародних організацій та урядів інших країн.

«Зараз ведеться робота над темою центру уряду, готується публічне представлення на Координаційній раді з питань реформування державного управління нової Типової структури міністерств і готується цілий пакет урядових рішень щодо оптимізації робочих процесів у міністерствах. Тобто це такий комплексний підхід, який має пряме відношення до підвищення ефективності, здешевлення витрат на державну службу, чіткішої роботи», — розповів пан Олег.

Переходячи до презентації напрацьованих експертами ЦППР документів, Олександр Саєнко, співкерівник напряму «Урядування: формування політик, підзвітність, державна служба», зазначив, що сьогодні важливо ретроспективно поглянути на реформу державного управління й критично подивитися на те, що вдалося, а де потрібно зробити певні висновки й скорегувати державну політику.

«Я вважаю, що державна служба достойно проходить період війни, але попереду в нас виклик європейської інтеграції і він також дуже серйозний. Ми маємо не тільки ухвалювати, але й бути спроможними брати участь у формуванні та впровадженні європейського законодавства. Важливо достойно пройти переговорний процес, мати професійний склад переговорних груп та на всьому етапі зберігати цей кадровий потенціал. Мені дуже приємно, що ключові ідеї, закладені нами в Законі України “Про державну службу” щодо розділення політичних та адміністративних посад, політичної нейтральності, відбору на основі заслуг не є сьогодні дискусійними», — зауважив експерт.

У своєму виступі пан Олександр сфокусувався на декількох моментах. За його словами, постійно ведуться дискусії про сфери державної служби, зараз багато чого виходить з-під її дії, кожен намагається зробити собі кращі умови оплати праці, легші конкурсні відбори тощо. Однак мають бути базові процедури по державній службі, закріплені в Законі «Про державну службу», з певними, але мінімальними, особливостями. Також слід вийти на системний підхід до визначення, що таке державна служба та хто такі державні службовці, перейти на певний функціональний підхід розподілу чисельності тощо.

Щодо привабливості державної служби, потрібно вирішити, яка модель більше підходить — посадова чи кар’єрна, та які повноваження — тобто процедура vs імперативне право керівника. Також, на думку експерта, не можна відразу починати працювати над усією системою. Реформу треба починати з підтримки, розвитку, відбору, просування й роботи з вищим менеджментом, з Категорією А. Треба відновлювати конкурси на посади державної служби, адже поки що це єдиний відомий інструмент, який дозволяє забезпечити якість на державній службі, тож треба будувати довіру до нього.

Презентуючи проєкт Концепції реформування державної служби в Україні, Андрій Заболотний, експерт ЦППР, наголосив на ключовій проблемі — дотриманні принципу законності.

«Ми пропонуємо деякі рецепти, щоб загальна система правозастосування краще працювала в кожному державному органі, і пропонуємо підвищувати спроможність юридичних служб здійснювати функції арбітра у спірних питаннях такого застосування законодавства. Йдеться зокрема про перепідпорядкування таких юридичних підрозділів, бо якщо вони підпорядковані в кожному державному органі керівникові, є ризик їхнього депреміювання або застосування стягнень. Або ж, як варіант, і ми сьогодні почули про активне формування майбутнього центру уряду — це може бути підрозділ із централізованою функцією юридичного забезпечення в ньому», — зауважив пан Андрій.

Експерт озвучив кілька пропозицій, особливо важливих для проходження державної служби. Зокрема принцип SIGMA фіксує, що державні службовці мають можливість кар’єрного розвитку й просування по службі на основі заслуги та результативності. Є кілька варіантів для реалізації цього просування — поступове підвищення державного службовця на один щабель у межах категорій посад за підсумками щорічного оцінювання, така пропозиція існує в урядовому законопроєкті № 6496, або інший підхід, який пропонувався міжнародними партнерами — внутрішні конкурси для бажаючих працівників усередині кожного державного органу. Обидва варіанти потребують обговорення.

Андрій Заболотний підняв також питання доцільності прийняття законопроєкту «Про парламентську службу» № 4530, ухваленого свого часу в першому читанні: «В цілому, на думку експертів ЦППР, достатнім обґрунтуванням доцільності прийняття спеціального Закону “Про парламентську службу” мають бути дві речі — необхідність інституційного посилення та утвердження політичної автономії парламентської служби в Україні. ЦППР має 4 конкретні пропозиції до зазначеного законопроєкту, спрямовані на те, що правове регулювання проходження парламентської держслужби в таких базових питаннях, як вступ на конкурсній основі, оплата праці на основі класифікації посад, професійне навчання за визначеними пріоритетними напрямками, програмами, а також неприпустимість необґрунтованих звільнень має бути максимально наближено до системного й уніфікованого для держорганів підходу, закріпленого в Законі “Про державну службу” й принципах SIGMA».

Експертка ЦППР Вікторія Дерець представила ту частину Концепції реформування державної служби в Україні, яка стосується процедури дисциплінарних проваджень, звільнень державних службовців, а також пов’язаного з проблемами звільнень питання плинності кадрів на державній службі.

«На нашу думку, дисциплінарні провадження й притягнення до дисциплінарної відповідальності державних службовців не завжди є неупередженими й вільними від політичного втручання. Ця проблема зазіхає на принципи SIGMA в частині державної служби», — зазначила пані Вікторія.

Для вирішення цієї проблеми пропонується змінити підхід до формування складу Комісії з питань вищого корпусу державної служби; залучати до дисциплінарних комісій з правом дорадчого голосу представників громадськості, які мають вищу юридичну освіту й відібрані на конкурсних засадах; не допускати наявності конфлікту інтересів у членів дисциплінарної комісії та її керівника та створювати дисциплінарні комісії не в тому органі, де розглядається дисциплінарна справа й проходить службу держслужбовець, а у вищому органі, або за його відсутності — у Національному агентстві з питань державної служби. Також випадки упередженого притягнення до дисциплінарної відповідальності повинні потрапляти у фокус уваги Громадських рад та оприлюднюватися в медіа.

Пані Вікторія виокремила проблеми звільнень державних службовців, зокрема правового регулювання та правозастосовчої практики. Вона відзначила недоліки Закону «Про державну службу», зокрема підкреслила неприйнятність контрактної форми на держслужбі, оскільки контрактом можуть бути передбачені додаткові до визначених у Законі підстави звільнення. Також експертка зупинилася на проблемі політично вмотивованих звільнень, які призводять до послаблення інституційної пам’яті міністерств.

Після презентації експертами ЦППР проєкту Концепції реформування державної служби в Україні та висновку щодо проєкту Закону України «Про парламентську службу» № 4530 відбулося їхнє обговорення та пошук шляхів подальшого руху.

Своїми міркуваннями поділилися Валерій Пекар, підприємець і громадський діяч, викладач KMBS та УКУ; Лех Марцінковський, керівник групи з питань публічної служби та управління людськими ресурсами Програми OSCP/SIGMA; Олександр Стародубцев, заступник керівника Апарату НАЗК; Олег Войтович, заступник Державного секретаря Кабінету Міністрів України; Угіс Сікс, керівник проєкту EU4PAR; Костянтин Ващенко, професор кафедри державного управління Київського національного університету імені Тараса Шевченка; Юрій Піжук, Голова Профспілки працівників державних установ України; Арсен Попель, експерт проєкту EU4PAR; Наталія Ненюченко, Державний секретар Міністерства соціальної політики України; Віта Шаповалова, в. о. Державного секретаря Міністерства у справах ветеранів України; Володимир Купрій, експерт із питань залучення громадськості Програми USAID DOBRE; Альона Шкрум, Народна депутатка України; Костянтин Бойчук, керівник програми із запобігання гендерно зумовленому насильству Представництва Фонду ООН у галузі народонаселення в Україні.

Озвучені учасниками заходу пропозиції та зауваження будуть взяті до уваги при доопрацюванні представлених документів із залученням всіх стейкхолдерів.

Відеозапис круглого столу можна переглянути за посиланням.

Захід було організовано Центром політико-правових реформ в межах реалізації Програми USAID «РАДА: наступне покоління». Проведення заходу стало можливим завдяки щедрій підтримці американського народу через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID). Погляди висловлені під час обговорення необов’язково відображають погляди USAID чи уряду Сполучених Штатів.

Чи була ця стаття корисна?