Відбулося обговорення Концепції статусу громади як юридичної особи

У рамках проєкту Центру політико-правових реформ за підтримки Програми ULEAD з Європою робоча група підготувала Концепцію статусу громади як юридичної особи. 13 листопада 2023 року під час круглого столу відбулася її презентація та обговорення.

Ігор Коліушко, Голова правління ЦППР, представив авторський колектив Концепції, основу якого складають Анатолій Заєць, доктор юридичних наук, професор, завідувач кафедри загальнотеоретичного правознавства та публічного права НУ «Києво-Могилянська академія», член-кореспондент Національної академії правових наук України; Роман Майданик, експерт з цивільно-правових питань, доктор юридичних наук, професор кафедри цивільного права КНУ імені Тараса Шевченка, академік Національної академії правових наук України; Олена Бориславська, докторка юридичних наук, професорка кафедри конституційного права ЛНУ ім. Івана Франка; Олег Ільницький, експерт з питань місцевих фінансів і бюджетів, податкових питань.

Презентуючи напрацювання, Анатолій Заєць зазначив, що у висновку Єврокомісії щодо відкриття переговорів з Україною стосовно набуття членства в Європейському Союзі зокрема відзначено, що слід продовжити роботу з надання статусу юридичної особи публічного права громадам на основі європейської практики. Науковець також нагадав, що Європейський парламент у своїй Резолюції від 11 лютого 2021 року щодо імплементації Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом закликав державну владу поважати автономію місцевого самоврядування та підтримувати адміністративну спроможність муніципалітетів і міст, закликав до запровадження поняття територіального громадського утворення як юридичної особи, що є усталеною практикою в Європейському Союзі та визнано в Європейській хартії місцевого самоврядування.

«Надання громадам статусу юридичних осіб публічного права створить передумови для впорядкування економічної бази громад, сприятиме чіткому визначенню суб’єкта, що діє від імені громади, сприятиме повноправній участі в цивільних відносинах і також слугуватиме відновленню усталеної української історичної традиції у сфері міського самоврядування, яка діяла впродовж століть за магдебурзьким правом. І це відновлення традиції для України надзвичайно важливе», — зазначив Анатолій Заєць.

За словами науковця, робоча група спробувала не лише обґрунтувати необхідність визнання громади юридичною особою публічного права, окреслити найбільш характерні ознаки правосуб’єктності громад, але й реалізувати друге завдання — створити законодавчу модель впровадження статусу громади як юридичної особи публічного права.

Представлення Концепції продовжила Олена Бориславська: «Я, як людина, яка пройшла шлях у своєму ставленні до ідеї громади як юридичної особи від дуже обережного до цілковитої переконаності в тому, що саме це має стати найважливішим фінальним акордом у повному розриві з колишньою радянською моделлю побудови організації влади, дуже тішуся з того, що сьогодні ми маємо ще одне підтвердження правильності нашої позиції, яке відображено у висновку Європейської комісії від 8 листопада».

Робота над Концепцією передбачала зокрема здійснення аналізу досвіду європейських держав. За словами пані Олени, з держав, які є на Європейському континенті, Росія та Білорусь — це ті країни, у яких громади не мають статусу юридичної особи. У всіх інших державах громада — це територіальне утворення, яке володіє комплексним статусом і є юридичною особою.

Пропозиції робочої групи розраховані й на той випадок, якщо умови воєнного стану припиняться й можна буде в один спосіб реалізувати Концепцію включно зі змінами до Конституції. Але запропонований також інший варіант, який передбачає реалізацію цієї дуже потрібної й важливої ідеї та умови євроінтеграції через законодавче регулювання.

На думку Романа Майданика, навіть за таких складних умов Україна як держава й суспільство не стоять на місці, а розвиваються. «Коли ми кажемо про громаду як юридичну особу публічного права, немає значення, учасником яких цивільних, публічно-правових відносин є громада, вона є юридичною особою публічного права. Ось це розуміння єдиного суб’єкта — дуже важливе, оскільки дає можливість зрозуміти комплексність правосуб’єктності», — зауважив він.

Європейський досвід свідчить про те, що органи місцевого самоврядування не мають статусу юридичної особи публічного права, вони вважаються по суті продовженням, органами громади як юридичної особи публічного права. У цій частині Україні принципово важливо йти саме цим шляхом.

За словами пана Романа, мета трансформації полягає в тому, щоб громада стала реальним суб’єктом права, а не лише тим, якого представляють практично в усіх повноваженнях, в усіх сферах органи місцевого самоврядування. І в цій частині важливо, щоб ці ідеї, положення були чітко, системно визначені у відповідному законі — чи це буде спеціальний закон, окремий про громади, чи це буде доповнення до закону про органи місцевого самоврядування.

Говорячи про фінансово-правову складову реалізації ідеї громади як юридичної особи публічного права, Олег Ільницький зауважив, що попри величезні кроки назустріч закладенню фундаменту ідеї правосуб’єктності громади як юридичної особи публічного права, які було зроблено у 2014-2015 роках з реформою бюджетної децентралізації, дослідження чинного нормативно-правового регулювання не дозволяє говорити про концептуальний підхід щодо зміни наявної системи. Зважаючи на те, що інститути прямої демократії, особливо на рівні громади, залишаються на сьогодні практично ані не врегульованими, ані не реалізованими, фактично діяльність громади ототожнюється або підміняється діяльністю відповідних органів місцевого самоврядування.

«На сьогодні, говорячи про впровадження відповідної Концепції, слід забезпечити громаді максимальну можливість у частині здійснення реально самостійного управління бюджетними коштами, забезпечення фінансового контролю, надати достовірну систему інформації для прийняття абсолютно обґрунтованих рішень у сфері реалізації власних повноважень», — зазначив пан Олег.

Підсумовуючи виступи спікерів, Ігор Коліушко закликав науковців, експертів, всіх, хто підтримує даний напрямок реформування, працювати з представленою Концепцією та поширювати її: «Ми власне заради того працюємо, щоб Україна мала якісно підготовлені документи політики, на їхній основі законопроєкти. Щоб коли остаточно визріє це питання внесення змін, фактично повноцінне приведення законодавства про місцеве самоврядування до європейських стандартів, це було зроблено швидко та якісно».

Переглянути відеозапис круглого столу можна за посиланням.

Захід відбувся в рамках проєкту «Підтримка формування державної політики розвитку місцевого самоврядування та територіальної організації влади в Україні», що реалізується Центром політико-правових реформ за підтримки Програми ULEAD з Європою/ULEAD with Europe, що спільно фінансується ЄС та його державами-членами Німеччиною, Польщею, Швецією, Данією, Естонією та Словенією.

Чи була ця стаття корисна?