Відбулося обговорення дієвості принципів державної служби

До заходу долучилися представники інститутів громадянського суспільства, міжнародних програм (проєктів) у сфері належного урядування, державні секретарі міністерств, керівники державної служби в державних органах, судді Конституційного Суду України, Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, керівники апаратів вищих спеціалізованих судів.

У вітальному слові Голова правління ЦППР Ігор Коліушко зазначив, що сьогодні всі в Україні стурбовані багатьма аспектами тієї ситуації, у якій перебуває державна служба, включаючи й її парламентську складову. Всі ми шукаємо оптимальні напрямки її розвитку, шляхи покращення становища й кадрового забезпечення. ЦППР запланував провести серію експертних дискусій, обговорити на кожній з них окремий блок питань, пов’язаних із функціонуванням державної служби.

«Сьогоднішній захід присвячений обговоренню дієвості принципів державної служби. На моє переконання, принципи — це найважливіше. Якщо ми розберемося з принципами, домовимося, що всі вони важливі і їх треба дотримуватися, — тоді далі буде набагато легше здійснювати реформи. Мій підхід полягає в тому, що найпростіша відповідь на питання про те, якою має бути якісна державна служба, — це та державна служба, у якій дотримуються всіх принципів державної служби, визначених Законом. Ми хочемо обговорити ці принципи, почути думки практиків, як принципи застосовуються в практичній діяльності, чи на них посилаються судді, керівники органів виконавчої влади в практичних ситуаціях, вирішуючи питання державної служби, чи про них думають самі державні службовці», — зазначив пан Ігор.

Валерія Новак, керівниця напрямку з посилення законодавчої спроможності Парламенту Програми USAID «РАДА: наступне покоління», підкреслила, що одним з основних завдань Програми є посилення інституційної спроможності Апарату Верховної Ради України, зокрема шляхом проведення навчань для працівників Апарату для розвитку їхніх професійних навичок. За її словами, саме від державних службовців залежить успіх зокрема у євроінтеграційному шляху України, тому головне завдання — створити умови для їхнього професійного розвитку та зробити державну службу привабливим місцем роботи. Також пані Валерія зазначила, що фокусом у межах Програми USAID «РАДА: наступне покоління» є підтримка створення парламентської служби, бо фактично робота в законодавчому органі суттєво відрізняється від роботи у виконавчих органах влади, крім того це одна з рекомендацій Пета Кокса щодо внутрішньої реформи та підвищення інституційної спроможності ВРУ.

Під час заходу експерти напряму «Урядування: формування політик, підзвітність, державна служба» ЦППР представили основні аспекти щодо реалізації принципів державної служби.

Олександр Саєнко, співкерівник напряму, розпочав з обговорення двох принципів державної служби, які, з одного боку, є засадничими в Законі «Про державну службу», а з іншого — через прийняття тих чи інших політичних рішень дуже часто піддаються дискусії.

«Перший — рівний доступ до державної служби, загальновідомі конкурси. Дуже часто відбувалася певна дискредитація цього інструменту, але кращого способу, ніж призначення за заслугами, сьогодні немає. Історія, теорія, практика говорять про те, що ми маємо призначати кращих, питання в тому, як це зробити правильно. Другий принцип – стабільність. Постійні зміни, турбулентності в системі державної служби точно не додають ефективності. Наприклад, зараз почався перемовний процес з Європейським Союзом, це серйозна робота. Керівники всіх груп — це заступники міністрів, які при зміні Уряду, політичної влади зміняться, і ми можемо мати дуже серйозну проблему для сталості й продовження інституційного перемовного процесу. Тому ми вже зараз маємо думати, як посилити та забезпечити інституційну сталість системи державної служби», — наголосив пан Олександр.

За словами експерта ЦППР Андрія Заболотного, принципи загалом є наріжними каменями в будові закону. Така традиція правотворчості існує як в Україні, так і за її межами.

«Наведу приклад формування принципів до Закону, який мав відповідати Європейським стандартам належного врядування з питань держслужби для країн Східного партнерства. У Законі «Про публічну службу» в Грузії, який приймався практично в один період із новою редакцією Закону «Про державну службу» в Україні, 12 принципів. Вирізняються від українських 10-ти такі як: лояльність, неупередженість (щоправда це близько до доброчесності), персональна підзвітність кожного службовця, кар’єрне просування, соціальна і правова захищеність державних службовців. Ці нові принципи можуть бути цікавими для розгляду в наші дні. Також окремо в розділі про оплату в Законі Грузії діє принцип прозорості та справедливості, що означає рівну оплату за однакову виконану роботу. Важливим було б передбачити аналогічний принцип у нашому Законі, що допоможе забезпечити його дієвість під час підготовки схеми окладів на кожен рік», — зауважив експерт ЦППР.

У своєму виступі пан Андрій також акцентував на стейкхолдерах принципів державної служби (громадянах, державних службовцях, політиках, суддях, неурядових організаціях, науковцях, міжнародних партнерах) та озвучив оцінку ефективності принципів державної служби (які з них діють, не діють та діють частково). Особливо важливу увагу він також звернув на необхідності обґрунтування рішень судів у публічно-правових спорах з урахуванням окреслених у спеціальному законі принципів.

Експертка ЦППР Вікторія Дерець зазначила, що закріплені в чинному Законі «Про державну службу» принципи відповідають і напрямкам розвитку інституту державної служби, і євроінтеграційним процесам України в цій сфері.

«Яким чином забезпечити дієвість всієї системи принципів державної служби й кожного принципу зокрема? По-перше, правильно їх розуміти й тлумачити, тому важливо, що в чинному Законі кожен принцип має своє визначення. По-друге, забезпечувати їхню дієвість — це дотримуватися їх у повсякденній роботі державних службовців, під час підготовки змін до Закону й розробки підзаконних нормативно-правових актів. Цьому має сприяти те, що принципи, які закріплені в Законі, пов’язуються й відображаються в конкретних його статтях. Крім цього, обов’язок дотримання принципів — це один з обов’язків державного службовця, і відповідно за невиконання своїх обов’язків передбачена юридична відповідальність», — зазначила пані Вікторія.

У своєму виступі експертка детально зупинилася на значенні принципів державної служби, їхніх особливостях, проблемах дієвості цих принципів і шляхах вирішення таких проблем. Підсумовуючи вона зазначила, що вирішення проблем, які виникають на кожному етапі державної служби, тобто під час конкурсного відбору, проходження служби, припинення служби, буде сприяти забезпеченню й дієвості принципів державної служби. Своєю чергою, дотримання принципів державної служби зменшить кількість проблем у сфері державної служби.

Після виступів експертів ЦППР відбулося активне обговорення зазначеної тематики заходу. Своїми міркуваннями поділилися Максим Нефьодов, співзасновник ГО «Технології Прогресу»; Грегор Вірант, Голова Програми SIGMA; Ольга Совгиря, суддя КСУ; Костянтин Ващенко, професор кафедри публічного управління та адміністрування Київського національного університету імені Тараса Шевченка; Угіс Сікс, керівник проєкту EU4PAR; Богдан Крикливенко, керівник Апарату ВАКС; Жанна Мельник-Томенко, суддя Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду; Юрій Піжук, Голова Профспілки працівників державних установ України; Дмитро Слободянюк, державний секретар Міністерства охорони здоров’я України; Олександр Серьогін, заступник керівника секретаріату Вищої ради правосуддя; Юрій Іванов, начальник відділу права на працю Департаменту додержання соціальних та економічних прав Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.

На завершення дискусії експерти Центру політико-правових анонсували проведення наступних експертних дискусій на теми: «Доступ до держслужби і конкурсна процедура», «Дисциплінарна процедура і звільнення», «Реформа оплати праці на єдиних підходах».

Захід було організовано Центром політико-правових реформ в межах реалізації Програми USAID «РАДА: наступне покоління». Проведення заходу стало можливим завдяки щедрій підтримці американського народу через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID). Погляди висловлені під час обговорення необов’язково відображають погляди USAID чи уряду Сполучених Штатів.

Чи була ця стаття корисна?