Україна не встигає виконати більшість пунктів ПДА до підписання угоди про ЗВТ із ЄС

Експерт Центру політико-правових реформ Олександр Банчук взяв участь у >Які шанси України на угоду про асоціацію з ЄС?. Захід був присвячений четвертому аналітичному звітові громадських організацій про виконання Порядку денного асоціації Україна-ЄС.

Нагадаємо, першим документом, який визначив формат співпраці між Україною та ЄС, стала Угода про партнерство та співробітництво. Документ було ратифіковано з українського боку 10 листопада 1994 року.

В березні 2007 року в ЄС запропонував поглибити співпрацю, уклавши нову посилену Угоду про асоціацію із Україною. Важливою складовою у запропонованому документі стало створення зони вільної торгівлі (ЗВТ) між двома сторонами.

24 листопада 2009 набув чинності “Порядок денний асоціації Україна-ЄС”. Який є практичним інструментом підготовки до реалізації Угоди про асоціацію.

У лютому 2010 року співголовами Ради з питань співробітництва підписано Рекомендацію Ради щодо імплементації Порядку денного асоціації.

Під час прес-конференції експерти підкреслили, що нині в стадії виконання перебувають 70 із 78 пріоритетів, які передбачені Порядком денним асоціації (базовий документ, що регулює відносини між Україною та ЄС до набуття чинності нової угоди про асоціацію). Натомість, суттєвого прогресу вдалося досягти щодо безпекових, економічних, торговельних та питань у сфері візової лібералізації.

Згідно з експертними підсумками, протягом січня-жовтня 2011 року у реалізації завдань, в тому числі, в сфері політичного діалогу, відбувалась певна стагнація. Об’єктивним поясненням чого, на думку фахівців ЦППР, є відсутність координації в політичному секторі в межах Порядку денного про асоціацію (ПДА).

Загалом, Україні вдалось повністю виконати тільки 2 із 78 проаналізованих фахівцями пріоритетів.

Певні позитивні зрушення відбулись в економічній сфері, де сторони повідомили про завершення переговорних процесів щодо Угоди про зону вільної торгівлі між Україною та ЄС. Але, згідно з експертними висновками, навіть за умови підписання Угоди про ЗВТ, українська сторона буде зобов’язана виконати пункти, що передбачені в ПДА.

Позитивним зрушенням в межах Порядку денного асоціації також є утворення Координаційного центру з виконання плану дій щодо лібералізації візового режиму з ЄС, що здатне пришвидшити вирішення питання щодо безвізового режиму для громадян України.

Об’єктом моніторингу експертів Центру політико-правових реформ став блок політичного діалогу в межах ПДА.

Одним із ключових досягнень в цій частині є ухвалення в квітні цього року Закону України “Про засади запобігання і протидії корупції”. Проте, експерти відзначають суттєві недоліки у вказаному документі.

Зокрема, невідповідність рекомендаціям GRECO (Група держав із протидії корупції Ради Європи). А саме: владою не було переглянуто систему адміністративної відповідальності за корупційні порушення, аби корупція однозначно визнавалась злочином. Крім того, було збережено попередній стан залежності прокуратури від політичного впливу. Не запроваджено відповідальність юридичних осіб за корупційні правопорушення. Також не було впроваджено систему незалежного контролю та аудиту за діяльністю державного апарату.

Загалом, багато положень Закону носять декларативний характер та не реалізовуються на практиці.

Окрім того, протягом 2011 року невиконаним залишився пріоритет “Просування процесу всеохоплюючої конституційної реформи”. Документ був розроблений з метою подальшого розвитку ефективної конституційної системи стримувань і противаг між органами державної влади. Також фахівці наголошують на збільшенні випадків позаконституційних практик. Наприклад, видання Президентом доручень органам влади та здійснення гарантом інших функцій, що не передбачені Конституцією. Або голосування в парламенті картками депутатів, які відсутні в сесійній залі.

Експерти наголосили на бездіяльності інститутів влади у підготовці та впровадженні реформ, що спрямовані на посилення місцевого та регіонального самоврядування.

Моніторинг демонструє, що планування органами влади змісту діяльності у сфері розвитку виборчої системи відбувається без врахування завдань ПДА і з вибірковим врахуванням рекомендацій ОБСЄ/БДІПЛ та Ради Європи (Венеціанської комісії РЄ). Внаслідок ігнорування принципу конституційної стабільності та передбачуваності не витримуються чіткі строки повноважень виборних органів. 1 лютого 2011 року Верховна Рада змінами до Конституції продовжила строк каденції для парламенту на 1 рік, що поширюється на поточний склад парламенту.

Пропонований проект закону про вибори народних депутатів розроблено без врахування базових рекомендацій Ради Європи та ОБСЄ/БДІПЛ. Документ містить низку процедурних недосконалостей, які унеможливлюють проведення вільних та чесних виборів.

Здійснення адміністративної реформи без чіткої концепції сприяло централізації органів виконавчої влади. При цьому, зміни в законодавстві потенційно зменшують конституційну роль уряду. Таким чином, установчі та кадрові повноваження переходять до президента.

Проект закону “Про внесення змін до Закону України “Про судоустрій і статус суддів”, який розроблений Комісією зі зміцнення демократії та утвердження верховенства права, є позитивним зрушенням в межах виконання Україною пунктів ПДА. Але, в цьому випадку прогрес можливий лише за умов прийняття парламентом законопроекту у запропонованій Комісією редакції, без необґрунтованих правок та доповнень до документу.

Щодо Закону “Про судовий збір” від 8 липня 2011 року. Суттєвим недоліком є те, що документ є не передбачає надходження збору безпосередньо на потреби конкретного суду, який розглядає справу. Таким чином, Міністерство фінансів та Уряд при формуванні видатків на фінансування зможуть й надалі вибірково враховувати потреби конкретних судів.

Експерти Центру констатують регрес у реалізації пріоритетів у сфері політичного діалогу. Згідно з результатами громадського моніторингу, фіксуються неоднозначні тенденції в імплементації політики, зокрема в судовій сфері, які не сприяють наближенню до стандартів ЄС та реалізації принципу верховенства права.