preloader

Що вас цікавить?

Ухвалений у першому читанні законопроект № 2679 у сфері адмінпослуг потребує доопрацювання

14.05.2020
Центри надання адміністративних послуг /
Адміністративні послуги /
Адміністративні послуги

Експерти ЦППР звертають увагу на недоліки законопроекту, які варто усунути до другого читання.


13 травня Верховна Рада України ухвалила в першому читанні законопроект за реєстраційним номером 2679, що пропонує низку новел у сфері надання адміністративних послуг загалом та в організації діяльності центрів надання адміністративних послуг (ЦНАП) зокрема.

Експерти Центру політико-правових реформ підтримують більшість ідей цього законопроекту, зокрема більшу гнучкість органів місцевого самоврядування (ОМС) у механізмах інтеграції та надання адміністративних послуг у ЦНАП; ліквідацію ЦНАП, утворених при райдержадміністраціях (чи точніше їх трансформацію у ЦНАП ОМС); раціоналізацію вимог до посадових осіб ОМС для роботи з відомостями Державного земельного кадастру, спрямованість законопроекту на максимальну інтеграцію адміністративних послуг у ЦНАП тощо, і, відповідно його ухвалення за основу.

Водночас є недоліки, на які необхідно звернути особливу увагу при доопрацюванні законопроекту до другого читання, зокрема:

1. Законопроектом покладається обов’язок утворення ЦНАП на кожну територіальну громаду, де кількість населення становить від трьох тисяч мешканців. На наш погляд, доцільність обов’язкового створення ЦНАП у невеликих громадах є сумнівною. По-перше, створення належного ЦНАП потребує видатків на інфраструктуру (безбар’єрне відкрите приміщення, меблі, обладнання, програмне забезпечення тощо). І без фінансового забезпечення такого обов’язку ОМС виконання Закону буде під загрозою. По-друге, якщо і вводити такий обов’язок, то його варто поширити або на більші територіальні громади (наприклад, від 20 тисяч мешканців), або на цьому етапі – лише на міста та селища, що нині є районними центрами (власне для «заміщення» ЦНАП райдержадміністрацій). По-третє, цей обов’язок має бути узгоджений у часовому вимірі з бюджетним плануванням або принаймні із завершенням процесу утворення ОТГ. Ці плани треба особливо відкоригувати в поточній ситуації погіршення стану державного і місцевих бюджетів.

2. Покладання обов’язку на органи місцевого самоврядування щодо утворення ЦНАП у тримісячний термін з дня набрання чинності Законом. Така вимога не враховує фінансової та інституційної спроможності територіальних громад, а також часу, що потрібен для утворення належного ЦНАП. За експертним досвідом, такий період становить до 12 місяців. Передбачений законопроектом строк для утворення ЦНАП є занадто коротким для належного виконання такого обов’язку. Відповідно, з’являються ризики ігнорування або ж суто формального виконання вимог Закону. Як наслідок, це загрожує дискредитацією місцевого самоврядування та дискредитацією ідеї ЦНАП. Тому пропонується встановити значно триваліший період для утворення ЦНАП, наприклад, до раніше декларованого часу ліквідації райдержадміністрацій – 1 березня 2021 року. А якщо збережеться обов’язок утворення ЦНАП не лише на рівні теперішніх районів, то такий термін для інших ОМС може бути встановлений, наприклад, до 1 січня 2022 року.

3. Перелік адміністративних послуг для кожного ЦНАП узалежнено від території, яку він обслуговує. Так, пропонується, що у ЦНАП надаватимуться послуги ОМС, який його утворив, а також послуги, які надаються територіальними органами ЦОВВ, інших органів на території обслуговування ЦНАП. З одного боку, ця норма може бути позитивною для міст обласного значення та райцентрів. З іншого боку, є ризики, що виникнуть суттєві диспропорції у формуванні переліку послуг у різних ЦНАП. Адже мережа територіальних органів ЦОВВ є доволі обмеженою, і розміщуються вони, як правило, лише в більших населених пунктах (переважно до рівня районного центру). Відповідно, у менших територіальних громадах у ЦНАП не буде послуг, що належать до компетенції ЦОВВ, які не мають свого підрозділу в такій громаді (послуги Держгеокадастру, Пенсійного фонду, «сервісного центру МВС» тощо). Тому в цій частині ЦППР пропонує: повернути норму, яка визначає, як затверджується перелік послуг ЦНАП; а також безпосередньо в Законі або через уповноваження Уряду визначати обов’язкові групи послуг для ЦНАП. Тобто акцент має бути зроблений на обов’язкову наявність у кожному ЦНАП найпопулярніших (базових) адміністративних послуг. Більша кількість послуг, звісно, вітається.

Також при доопрацюванні законопроекту до другого читання варто звернути увагу на питання обов’язку ОМС створювати мережу територіальних підрозділів ЦНАП та/або віддалених робочих місць відповідно до встановлених Урядом критеріїв. 

Додаємо порівняльну таблицю з пропозиціями ЦППР до окремих норм законопроєкту № 2679.