У Дніпрі вчилися писати скаргу на прокурора

1 березня в Дніпрі відбувся семінар для правників та громадських активістів за участі експертів Громадської мережі публічного права та адміністрації UPLAN на тему: «Як написати скаргу на прокурора до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів».

Основні завдання КДКП – конкурсний добір на посаду прокурора та розгляд дисциплінарних справ проти прокурорів.

Експерт Центру політико-правових реформ Олександр Банчук розповів про результати роботи КДКП протягом 1 серпня 2017 р. – 1 лютого 2019 р.

«Загальна кільксть притягнутих до дисциплінарної відповідальності прокурорів – 233. До більшості з них застосовані догани – 101, 74 заборони на строк від 3 до 12 місяців призначення чи переведення на вищу посаду, 58 прокурорів були звільнені. Найбільше притягують до відповідальності прокурорів місцевих прокуратур – 141 прокурор, на другому місці прокурори регіональних прокуратур – 58, 26 прокурорів Генпрокуратури», – зазначив Олександр Банчук.

Що стосується Дніпропетровської області, за словами експерта, до відповідальності притягнуто 14 прокурорів, з яких – 3 догани, 7 заборон призначень чи переведень, 3 звільнення. Причому 12 – прокурори місцевих прокуратур, 2 – регіональної прокуратури.

 

Про процедуру розгляду справ Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією прокурорів розповів експерт Асоціації УМДПЛ Євген Крапивін.

«Оскільки прокуратура – це орган правосуддя, процедура притягнення прокурора до відповідальності максимально намагається балансувати з гарантіями незалежності прокурора, відповідно, вона така ж складна, як і в дисциплінарних палатах ВРП. Цю процедуру називають квазісудовою і при цьому змагальною, хоча окремо в цій моделі не дуже зрозуміло, хто там сторона обвинувачення», – наголосив експерт.

За останні роки кількість прокурорів, притягнутих до відповідальності, зменшилася, але збільшилася тяжкість стягнень. При цьому практика депреміювання за останні роки зросла втричі, що є негативною тенденцією.

Учасники семінару ознайомилися з вимогами до підготовки дисциплінарної скарги. За ст. 45 Закону України «Про прокуратуру» є рекомендований зразок скарги, він затверджений КДКП і розміщується на офіційному сайті Комісії. У ньому детально розписано, яка інформація має бути зазначена. На жаль, наразі мало хто дотримується цього зразку.

Відсутність конкретних відомостей – найпоширеніша підстава для відмови у відкритті дисциплінарних проваджень. Також скарга обов’язково має містити відомості про прокурора, якого звинувачують у вчиненні дисциплінарного проступку.

Адвокатка Злата Симоненко розповіла про свій досвід подання дисциплінарної скарги до КДКП. Вона ознайомила присутніх з основними нормативно-правовими актами, які обов’язково необхідно прочитати перед написанням скарги. «У законодавстві чітко визначений строк для подання дисциплінарної скарги. Дисциплінарне стягнення може накладатися не пізніше ніж через 1 рік з дня вчинення проступку», – додала адвокатка.

За що КДКП зараз не притягує прокурорів:

• коли це Генпрокурор;
• якщо порушено презумпцію невинуватості;
• якщо закрито кримінальне провадження;
• коли взято участь у політичних акціях.

«У нас зараз період виборів. Прокурори реально і відверто беруть участь у політичних акціях. Насправді це дисциплінарний проступок, так є в усьому цивілізованому світі. У нас Комісія відмовляється притягувати за це прокурора, пояснюючи тим, що в законодавстві немає визначення політичної акції», – зазначив радник StateWatch Володимир Петраковський.

За словами експерта, притягують прокурорів до дисциплінарної відповідальності за багато речей, навіть за керування у стані алкогольного сп’яніння, хоча це адміністративна відповідальність. Це не зовсім правильно, адже дисциплінарна відповідальність – це класично відповідальність за службові правопорушення.

«Найпростіше – порушення строків і порядку розгляду звернень, клопотань, адвокатських запитів. Але йдеться про реальне прострочення, близько місяця, або ненадання відповіді. Тобто це правопорушення має бути серйозним. Це також стосується і невиконання ухвали слідчого судді про повернення тимчасово вилученого майна. Також є випадки порушення розумних строків у кримінальних провадженнях, але там мова йде не про місяці, а про роки», – розповів Володимир Петраковський.

Під час практикуму кожен учасник семінару підготував дисциплінарну скаргу та отримав відповіді на питання стосовно її форми та нюансів заповнення.

 

Семінар організував Центр політико-правових реформ та Дніпровський центр соціальних досліджень в межах проекту ЦППР «Посилення ролі громадянського суспільства у забезпеченні демократичних реформ і якості державної влади», який реалізовується за підтримки Європейського Союзу, за участі експертів Громадської мережі публічного права та адміністрації UPLAN в рамках Програми сприяння громадській активності «Долучайся!», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID). Думки, висловлені експертами ЦППР, жодною мірою не відображають офіційної позиції Європейського Союзу та не обов’язково відображають погляди Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) або уряду США.