Широка комунікація між владою та громадянами – запорука якісних змін
Які зміни Президент України пропонує внести до Конституції, на що вони можуть вплинути і чому важливо розмовляти про них з громадянами – обговорювали 4 грудня в Черкасах під час прес-сніданку.
Які зміни Президент України пропонує внести до Конституції, на що вони можуть вплинути і чому важливо розмовляти про них з громадянами – обговорювали 4 грудня в Черкасах під час прес-сніданку «Конституційний процес в Україні: відкритий діалог з громадянами».
Експерт Центру політико-правових реформ Денис Гартвіг коротко охарактеризував законодавчі ініціативи Президента, що стосуються змін до Конституції України. Так, їх можна об’єднати у три блоки. Законопроекти першого блоку спрямовані на послаблення парламентаризму через послаблення статусу народного депутата України та збільшення повноважень Президента (наприклад, законопроект щодо недоторканності народних депутатів України). У другому блоці – один законопроект, що пропонує скасувати так звану адвокатську монополію. Пропозиції третього блоку можна назвати беззмістовними та декларативними (наприклад законопроект щодо уповноважених Верховної Ради України). «З семи поданих Президентом України лише законопроект про скасування адвокатської монополії несе виключно позитивні зміни для суспільства. Якщо скласти пазл інших законопроектів, то побачимо, що зміни разом спрямовані на послаблення Парламенту та посилення Президента», – підсумував експерт.
Олександр Марусяк, експерт з конституційного права Центру політико-правових реформ, детальніше зупинився на загрозах окремих законопроектів. Так, один з них пропонує зменшити кількість парламентарів з 450 до 300 осіб. На думку експерта, таке зменшення кількості народних депутатів є необґрунтованим. Також ухвалення цього законопроекту призведе до того, що Верховна Рада України поточного скликання буде здійснювати свої повноваження лише до наступних виборів народних депутатів України, а не до дня першого засідання новообраного Парламенту. У результаті виникне більш ніж двомісячна перерва в діяльності єдиного законодавчого органу, а це неприпустимо, оскільки неможливо передбачити наслідки того, що держава фактично існуватиме певний час без Парламенту.
Сергій Боженко, керівник прес-служби Інституту «Республіка», звернув увагу на відсутність комунікації між владою та громадянами щодо запропонованих Президентом конституційних змін. «Оскільки Конституція – це Основний Закон України, то цілком логічно, що будь-які зміни, внесені до неї, відобразяться на кожному громадянинові. Проте мені не зрозуміло, чому команда Президента не робить жодних спроб налагодити діалог з українцями, щоб пояснити, для чого ці зміни потрібні і на що вони вплинуть. Сім законопроектів про внесення змін до Конституції України були подані наприкінці серпня, наступного разу вони будуть розглядатися на сесії Парламенту десь на початку 2020 року. Протягом цього часу не говорити з громадянами про пропоновані зміни – це те ж саме, що встромляти самому собі палиці в колеса». Як наголосив комунікаційник, про хибний шлях, обраний очільником держави у спілкуванні з українцями, свідчить і соціологія: за даними КМІС, його підтримка з понад 70% на початку президентства впала до 52% станом на кінець листопада цього року.
Позитивним прикладом комунікації та співпраці між владою та громадськістю поділилася Марина Гур’янова, громадська активістка, членкиня правління Інституту «Республіка». Так, у Черкасах представники Інституту «Республіка» спільно з місцевою владою провели публічні консультації з приводу облаштування площі 700-річчя Черкас, з Міністерством охорони здоров’я організували обговорення питання ліцензування лікарської діяльності, у якому взяли участь 70 лікарів з усієї області, а зараз разом з Департаментом розвитку Черкаської ОДА готуються до проведення публічних консультацій щодо слогану та бренду області. «Наш досвід реалізації проектів разом з місцевою владою свідчить про те, що синергія у цьому світі перемагає будь-які непорозуміння. Наш приклад успішної комунікації на місцевому рівні – це чудовий зразок для тих, хто ухвалює закони, як комунікація сприяє якісним змінам», – підсумувала активістка.
Хоча процес внесення змін до Конституції залишається закритим, громадяни самі готові ініціювати діалог з владою. Саме на започаткування такого відкритого діалогу з громадянами та підвищення обізнаності з конституційним процесом в Україні спрямовані публічні форуми «Конституційний процес в Україні: відкритий діалог з громадянами», які в листопаді-лютому відбудуться в різних містах України, зокрема у Черкасах – 4 грудня.
Захід організовано Центром політико-правових реформ та ВГО «Інститут «Республіка».