preloader

Що вас цікавить?

Робота КСУ після 2017 року: мовою фактів

27.09.2019
Конституціоналізм /
Конституційна реформа

Експерти ЦППР проаналізували роботу КСУ після ухвалення нового профільного законодавства. 


Завантажити

Внаслідок конституційної реформи щодо правосуддя 30 вересня 2016 року (дня набрання чинності конституційними змінами) було змінено правовий статус Конституційного Суду України. Змінено його повноваження, вимоги до суддів, процедуру їх призначення та звільнення.

З метою забезпечення імплементації нових конституційних положень на законодавчому рівні 13 липня 2017 року Верховна Рада України ухвалила нову редакцію Закону України "Про Конституційний Суд України". Проект Закону був ухвалений у другому читанні та в цілому 13 липня 2017 року та набрав чинності 3 серпня 2017 року.

Тривала відсутність будь-яких рішень КСУ, підвішений стан законодавчого регулювання, невиконання суб’єктами призначення суддів КСУ своїх повноважень спричинили кризу конституційного судочинства у 2017 році. Проте після обрання нового Голови КСУ, ухвалення Регламенту та ухвалення низки рішень КСУ і призначення нових суддів Президентом України та З’їздом суддів можна стверджувати про початок виходу з кризи та посилення КСУ. 29 березня 2018 року КСУ сформував колегії та сенати, що дозволило розпочати розгляд конституційних скарг.

Експерти Центру політико-правових реформ проаналізували діяльність КСУ протягом 1 січня 2018 року – 1 липня 2019 року. Зокрема, особливу увагу приділили призначенню та звільненню суддів КСУ, а також рішенням КСУ за поданнями та конституційними скаргами. Окрім того, експерти підготували рекомендації до законодавства та внутрішньої роботи КСУ. Основні результати моніторингу висвітлені в "Моніторинговому звіті щодо діяльності Конституційного Суду в аспекті захисту прав людини".

Звіт підготовлено за підтримки Європейського Союзу в межах проекту Центру політико-правових реформ "Посилення ролі громадянського суспільства у забезпеченні демократичних реформ і якості державної влади". Зміст звіту є предметом відповідальності Центру політико-правових реформ і не обов'язково відображає позицію Європейського Союзу.