Результати регіонального обговорення «Повоєнні вибори: питання підготовки та реалізації» у м. Одеса

Тема повоєнних виборів є надзвичайно чутливою та актуальною для українського суспільства. Саме тому Центр політико-правових реформ у співпраці з Міжнародною фундацією виборчих систем (IFES) в Україні та Громадянською мережею ОПОРА вирішили ініціювати такі обговорення з представниками громадськості в різних регіонах. Центром дискусії стала Біла книга підготовки та проведення повоєнних виборів. Презентована в Одесі Біла книга фокусується на наступних темах: встановлення неможливості організації і проведення виборів на окремих територіях у зв’язку з ризиками безпеки, тобто відтермінування виборів, територіальна організація повоєнних виборів і реалізація виборчих прав в умовах масової міграції в Україні.

Членкиня правління Центру політико-правових реформ та співголова Ради Реанімаційний Пакет Реформ Юлія Кириченко розпочала дискусію та наголосила, що йтиметься більше про загальнонаціональні вибори. А ключовим результатом таких обговорень стане напрацювання останніх розділів вищезазначеної Білої книги. Основне завдання дискусії – обговорити рекомендації стосовно проведення перших повоєнних демократичних виборів. Важливим є забезпечення можливості скористатися своїм виборчим правом усім, хто вимушено виїхав із країни або став внутрішньо переміщеною особою, про що наголосила пані Юлія.

«Ми маємо, як воююча демократія, захиститися та ще й провести демократичні вибори, бо на це є запит українського народу і наш євроінтеграційний напрямок буде без цього також неможливим», – переконана Юлія Кириченко.

Олександр Клюжев, радник із політичних і правових питань Міжнародної фундації виборчих систем (IFES) в Україні, висловив позицію організації, що в нинішніх умовах дійсно проведення демократичних загальнодержавних і місцевих виборів неможливе, бо це не дозволяє українське законодавство і для цього немає об’єктивних умов.

«Неможливість проведення виборів зараз жодним чином не перешкоджає, а навіть навпаки має стимулювати підготовку до післявоєнних демократичних виборів», – зауважив він.

Тому це важливо, що ЦППР, Громадянська мережа ОПОРА та Міжнародна фундація виборчих систем (IFES) в Україні працювали останні кілька місяців над Білою книгою. Пан Олександр наголосив, що Біла книга це не лише експертна робота ЦППР та ОПОРИ, але й узагальнення аналізу інтерв’ю різних експертів для забезпечення демократичного виборчого процесу. Пан Олександр закликав експертів до активної дискусії напрацьованих рекомендацій.

Старша радниця з правових питань Громадянської мережі ОПОРА Ольга Коцюруба зазначила, що важливо провести не лише перші повоєнні вибори, але й підготуватися до того, щоб, отримавши повноправне членство в Європейському Союзі, на постійній основі проводити вибори до Європарламенту.

Частину Білої книги щодо відтермінування виборів та встановлення неможливості організації і проведення виборів на окремих територіях презентувала Юлія Кириченко. Пані Юлія наголосила, що відтермінування виборів вже відбулося і на це є об’єктивні причини, зумовлені воєнним станом, безпековим фактором та відсутністю суспільного запиту.

За рекомендаціями експертів, відповідний закон має чітко визначати критерії/суб’єктів/строки ініціювання і встановлення неможливості проведення виборів, обмеження виборчих прав на підставі чіткої і завчасної аргументації (тимчасове і пропорційне), належне залучення ЦВК до прийняття рішення. Юлія Кириченко зазначила, що серед рекомендацій є напрацювання законодавчо визначених вичерпних критеріїв оцінки ситуації щодо неможливості проведення виборів на певній території. Також пані Юлія назвала суб’єкти, які можуть встановлювати/ініціювати неможливість проведення виборів, а саме ЦВК, РНБО, ВРУ або КМУ. Експертка озвучила ризики, пов’язані з кожним можливим суб’єктом. Вона також висловила спільну експертну пропозицію ЦППР, ОПОРИ та Міжнародної фундації виборчих систем (IFES) в Україні, що найбільш вдалим варіантом буде надати право приймати рішення ЦВК, але на підставі висновку чи рекомендацій РНБО, яка фактично оцінює всі безпекові критерії. І цей висновок не буде ухвалюватися указом Президента, а матиме рекомендаційний характер. Підсумовуючи пані Юлія сказала, що наразі є багато невизначеностей стосовно проведення перших повоєнних виборів, особливо часових, але наразі можливо врегулювати багато критеріїв, аби ЦВК, наприклад, могла свої підзаконні акти ухвалити і бути готовими до проведення виборів.

З цим погодився експерт ЦППР Андрій Магера, адже вже буквально на наступний після скасування/припинення дії воєнного стану день в Парламенті має бути зареєстрований відповідний законопроєкт про проведення повоєнних виборів і початися підготовка до їх проведення, яка може тривати до 6 місяців. На його переконання першими повоєнними виборами мають бути вибори Президента, і не лише тому що Президент раніше набув повноважень, ніж Парламент, але й тому що президентські вибори технологічно простіші і по ходу виборчого процесу багато питань буде простіше вирішити і не мати високих ризиків завалити цей процес.

Експерт Анатолій Бойко погодився, що критичної необхідності проведення виборів немає, однак із часом ситуація може змінитись. Також він достатньо скептично поставився до проведення повоєнних виборів у цифровий спосіб.

Дмитро Терлецький, завідувач кафедри конституційного права Національного університету «Одеська юридична академія», погодився з Юлією Кириченко, що провідну роль в ініціюванні неможливості проведення виборів на певній території має відігравати ЦВК, однак дискутивним є питання процедури прийняття рішення РНБО.

Експерт Міжнародної фундації виборчих систем (IFES) в Україні Денис Ковриженко презентував учасникам частину Білої книги щодо територіальної організації виборів. Це питання є надзвичайно важливим, адже стосується і такого чутливого питання як організація виборів за кордоном.

Якщо ми говоримо про територіальну організацію насамперед загальнодержавних виборів, насамперед парламентських, то, на думку пана Дениса, тут одним із ключових питань є питання виборчого регіону. Наразі межі такого регіону збігаються із кордонами області, а від цього залежить і кількість кандидатів. Складність виникає у тому, що частина територій в межах такого регіону є тимчасово окупованими. У питанні організації виборів закордоном Денис Ковриженко говорить про створення виборчих дільниць поза межами дипломатичних і консульських установ. Однак згоду від багатьох держав дуже складно отримати, до того ж виникають логістичні питання, які потребують законодавчого врегулювання. Окремо виникає питання голосування військовослужбовців, де стоїть проблема інфраструктури для проведення виборів: чи це буде створення виборчих дільниць в місцях дислокації військовослужбовців чи їм буде надано право поїхати до своїх територіальних дільниць, аби проголосувати.

На завершення обговорення радник із правових питань Громадянської мережі ОПОРА Павло Романюк розкрив питання щодо реалізації виборчих прав в умовах масової міграції в Україні, які висвітлені в проєкті Білої книги. Пан Павло переконаний, що найбільший виклик пов’язаний саме з масовою міграцією. Серед таких виборців є кілька категорій: закордонні виборці, ВПО та військові і правоохоронці. Він озвучив виклики для кожної категорії виборців. Серед викликів для ВПО на повоєнних виборах може бути недостовірна інформація у держави про їхнє місце проживання, а також непрогнозована подальша внутрішня міграція, і, звісно ж, складнощі нормалізації життя в постраждалих регіонах, куди ВПО можуть повернутись після скасування/припинення дії воєнного стану. Схожі виклики постануть і для закордонних виборців, однак тут варто зауважити на посиленні зусиль з інформування про виборчі процедури. До того ж, достеменно невідома точна кількість ВПО і, тим більше, громадян України, які виїхали закордон. Важливо, на думку Павла Романюка,  в ході підготовки до повоєнних виборів брати до уваги не лише дорослих виборців, але й дітей, які незабаром досягнуть повноліття.

Якщо ж говорити про виклики, які постануть для військовослужбовців на повоєнних виборах, то це, на думку Павла Романюка, безумовно питання демобілізації, яка не проводиться одночасно з припиненням/скасуванням дії воєнного стану і залежить від безпекової ситуації. З цим будуть пов’язані складнощі в їхньому голосуванні. Водночас на час проведення перших повоєнних виборів частина військовослужбовців може залишатися на територіях, де велися активні бойові дії і частина інфраструктури може бути знищеною. Окремої уваги потребує питання необхідних документів для видачі виборчого бюлетеню військовим та поліцейським. Серед пропозицій, що озвучені в Білій книзі, експерти пропонують аби таким документом був військовий квиток.

У своїй доповіді Павло Романюк також торкнувся питання актуалізації даних державного реєстру виборців перед першими повоєнними виборами. Особливо це стосується тих громадян України, які повертатимуться після скасування/припинення дії воєнного стану. Так, вони можуть одразу по поверненню одразу почати активно реєструватися на вибори, наприклад у кабінеті виборця. На завершення він розповів як взяти участь у виборах у ролі кандидата.

Обговорення проведені Центром політико-правових реформ, Міжнародною фундацією виборчих систем (IFES) в Україні, Громадянською мережею ОПОРА за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID), Міністерства міжнародних справ Канади та британської допомоги від уряду Великої Британії.

Переглянути запис обговорення

Ознайомитися з І частиною проєкту Білої книги у редакції 22.01.2024

Чи була ця стаття корисна?