Результати регіонального обговорення «Повоєнні вибори: питання підготовки та організації» у м. Львів

Тема повоєнних виборів є надзвичайно чутливою та актуальною для українського суспільства. Саме тому Центр політико-правових реформ у співпраці з Міжнародною фундацією виборчих систем (IFES) в Україні та Громадянською мережею ОПОРА ініціювали обговорення з представниками громадськості в різних регіонах. Дискусія стосувалась питань щодо підготовки та проведення перших повоєнних виборів, що увійшли до Білої книги підготовки та проведення повоєнних виборів. Під час обговорення у Львові сфокусувались на наступних темах: встановлення неможливості організації і проведення виборів на окремих територіях; територіальна організація повоєнних виборів і пасивне виборче право (обмеження та умови реалізації).

У вступному слові членкиня правління Центру політико-правових реформ Юлія Кириченко розповіла про напрацювання експертів та зауважила, що їхня робота є важливим кроком для створення законодавчої бази для проведення перших післявоєнних виборів.

«Лише разом ми можемо захистити демократію, напрацювавши спільне рішення про те, як проводити перші повоєнні вибори так, аби українське суспільство сприйняло їх, а наші європейські партнери розуміли, що цей процес відбуватиметься прозоро та демократично».

Також вона зазначила, що йтиметься саме про загальнодержавні вибори, однак в подальшому, після апробування пропозицій, у національних виборах, їх можна застосувати і до виборів місцевих.

Керівниця відділу з політичних питань і старша радниця Міжнародної фундації виборчих систем IFES в Україні Аліса Шушковська ще раз наголосила на неможливості проведення виборів під час дії режиму воєнного стану. Вона переконана, що напрацьовувати законодавчу базу для проведення післявоєнних виборів необхідно вже зараз, адже існує багато викликів та невирішених питань, зумовлених військовою агресією росії та її наслідками.

«Ситуація в Україні є унікальною і запозичити досвід іншої повоєнної держави не вдасться. Потрібно шукати наші власні унікальні рішення. Метою нашої ґрунтовної роботи над Білою книгою було напрацювати комплексні рішення на масштабні виклики, зумовлені збройною агресією росії проти України, які матимуть безпосередній вплив на проведення післявоєнних виборів».

Партнером у проведенні чергового обговорення «Повоєнні вибори: питання підготовки та організації» став Львівський національний університет імені Івана Франка. До дискусії долучилися викладачі та студенти кафедри конституційного права. Завідувачка кафедри конституційного права Олена Бориславська зазначила:

«Дуже важливим є збереження конституційної сутності нашої держави. Після завершення війни ми прагнемо залишатися конституційною демократією і без належних, вільних, чесних, справедливих виборів звичайно не обійтися».

Частину Білої книги щодо відтермінування виборів та встановлення неможливості організації і проведення виборів на окремих територіях презентував експерт ЦППР із конституційного права Антон Чиркін. Експерт наголосив, що відтермінування виборів вже відбулося і на це є об’єктивні причини, зумовлені воєнним станом, безпековими факторами та відсутністю суспільного запиту.

Він зазначив, що, розробляючи алгоритм організації повоєнних виборів, необхідно врахувати досвід України проведення виборів у 2020-2021 роках, а також рекомендації країн-партнерів і міжнародних організацій (Венеційська комісія і Бюро демократичних інститутів та прав людини).

«Ми переконані, що вичерпні критерії оцінки ситуації щодо неможливості проведення виборів на певній території мають бути визначені законом».

На переконання експертів ЦППР, Громадянської мережі ОПОРА та Міжнародної фундації виборчих систем IFES Україна, саме відповідний закон має чітко визначати критерії/суб’єктів/строки ініціювання і встановлення неможливості проведення виборів.

Серед основних критеріїв, за якими має оцінюватися неможливість проведення виборів на певній території:

• розташування і реальна кількість виборчих дільниць у межах території (в тому числі, прилеглої), на якій ведуться/велися бойові дії;
• стан безпекової, інформаційної, гуманітарної інфраструктури (медична, адміністративна, банківська сфери тощо);
• функціонування системи органів правопорядку, їх здатність забезпечити безпечні умови діяльності політичних партій, громадських організацій, членів виборчих комісій.

До обговорення долучився декан факультету правничих наук Національного університету «Києво-Могилянська академія» Володимир Венгер. Він зауважив, що для організації повоєнних виборів необхідно враховувати багато важливих аспектів. Попри те, що вибори іноді використовуються як елемент примирення між двома воюючими сторонами у випадках внутрішніх конфліктів чи громадянських воєн, цей підхід не підходить для нашої ситуації. Окрім цього, пан Володимир акцентував на забезпеченні можливості для військовослужбовців не лише проголосувати, а й брати активну участь у виборчому процесі у ролі кандидатів або членів виборчих комісій. Це ж стосується й громадян, які через війну були вимушені виїхати за кордон.

«Найважливіше, коли ми говоримо про демократію і про вибори, це зберегти вибори як демократичну цінність, а не як механістичний спосіб заповнення вакансій в органах державної влади. Вибори – це ціннісна категорія, яка дає можливість виборцям сформулювати свою думку вільно і неупереджено в нормальних конкурентних політичних обставинах».

Серед ключових блоків, важливих для проведення виборів, на думку Володимира Венгера: забезпечення національної безпеки; гарантування активного виборчого права; відновлення суспільної активності. Він також наголосив, що кожен крок повинен бути ретельно продуманим, аби уникнути потенційних ризиків і забезпечити довіру до виборчого процесу. І, безумовно, погоджується з тим, що всі питання стосовно підготовки та проведення повоєнних виборів мають бути закріплені окремим законом.

Старша радниця з юридичних питань Громадянської мережі ОПОРА Ольга Коцюруба презентувала учасникам обговорення частину Білої книги, що стосується територіальної організації виборів. Вона озвучила виклики, які постали через воєнну агресію росії, та шляхи вдосконалення виборчого процесу в частині територіальної організації виборів. Серед викликів є питання переорганізації виборчих дільниць з огляду на зміни у кількості виборців на певних територіях, зокрема через переселенців і знелюднені регіони. Пані Ольга також наголосила на необхідності вирішити старі проблеми, як-от визначення оптимальної кількості дільниць в округах і врахування компактного проживання нацменшин.

«Виборчі регіони мають бути перерозподілені, їхні межі не повинні залежати від адміністративних кордонів областей. Наразі частина цих регіонів є тимчасово окупованими, деякі є або стануть знелюдненими. Тож ці виклики мають бути вирішені на законодавчому рівні».

У питанні організації виборів за кордоном Ольга Коцюруба говорила про створення виборчих дільниць поза межами дипломатичних і консульських установ, що вимагає згоди інших держав та вирішення логістичних і безпекових складнощів. Окремо виникає питання голосування військовослужбовців, де існує проблема інфраструктури для проведення виборів: чи це буде створення виборчих дільниць в місцях дислокації військовослужбовців чи їм буде надано право поїхати до своїх територіальних дільниць, аби проголосувати.

До дискусії про територіальну організацію виборів долучився експерт ЦППР із конституційного права Андрій Магера. Він зауважив, що в частині територіальної організації виборів є багато викликів, зокрема, для загальнодержавних виборів. Вони стосуються питань відкриття виборчих дільниць та утворення територіальних округів. Пан Андрій зауважив, що утворювати територіальні округи немає потреби, адже нема мажоритарки, а закон не визначає скільки має бути територіальних округів. Це тепер завдання Центральної виборчої комісії. На думку Андрія Магери, ЦВК може створити більше округів (400, наприклад) і перебрати на себе цей тягар. Особливо це стосується Парламентських виборів.

На завершення радник із політичних і правових питань Міжнародної фундації виборчих систем IFES в Україні Олександр Клюжев презентував частину Білої книги, що присвячена обмеженню пасивного виборчого права. Він наголосив на важливості обмеження пасивного виборчого права задля забезпечення проведення демократичних та прозорих виборів у післявоєнній Україні.

«Хоч Конституція України встановлює виключний перелік обмежень пасивного виборчого права, важливо протидіяти альтернативними способами впливу осіб із компрометованими зв’язками з Росією на вибори. Цього можна досягти, забезпечивши доступ громадян до інформації про кандидатів, їх причетність до відповідних дій та запровадивши санкції за подання неправдивих даних виборчим комісіям».

Питання є надзвичайно чутливим і потребує вирішення низки проблем, а також подальшого обговорення. Серед основних проблем:

• пошук моделі люстраційних заходів в Україні;
• ценз осілості в умовах масштабного переміщення;
• розміри грошової застави;
• вимоги до партій, які висувають кандидатів та висування партіями безпартійних.

Олександр Клюжев окреслив кілька важливих напрямів вирішення основних проблем у частині обмеження пасивного виборчого права:

• кандидати мають розкривати будь-яку інформацію про участь у колабораціоністській діяльності або причетність до заборонених партій. Це важлива умова для збереження довіри виборців;
• з урахуванням масового переміщення виборців внаслідок війни, необхідно переглянути вимоги стосовно постійного проживання на території України. Пропонується не позбавляти кандидатів, що вимушено перебували за кордоном під час дії воєнного стану, права обиратись на виборах;
• зменшити розмір виборчих застав та розширити підстави для повернення грошової застави, адже майновий стан більшості громадян погіршився. Це дозволить уникнути корупційних ризиків і залежності від великих донорів.

До обговорення активно долучались студенти та викладачі кафедри конституційного права Львівського національного університету імені Івана Франка. Загалом до дискусії приєдналися близько 70 охочих, як офлайн, так і онлайн. Питання, озвучені під час дискусії, все ще потребують обговорення та пропозицій, аби зрештою увійти до Білої книги підготовки та проведення повоєнних виборів. Білу книгу експерти планують передати на ознайомлення представникам Парламенту, щоб їхні напрацювання були використані для написання окремого закону про повоєнні вибори.

Чи була ця стаття корисна?