preloader

Що вас цікавить?

Реформа децентралізації та судова реформа: коли полтавчанам чекати змін

01.02.2016
Конституціоналізм /
Конституційна реформа

Полтавщина є одним з лідерів по утворенню об’єднаних територіальних громад і це свідчить про те, що громадяни вважають цю реформу дуже важливою. Але процес децентралізації може загальмуватись через зволікання Парламентом прийняття відповідних змін до Конституції. Водночас більшість полтавців вважає нагальним проведення іншої реформи, що потребує конституційних змін, – судової.
 


 

     

1 лютого 2016 р.
м. Полтава
 
Прес-реліз
 
Реформа децентралізації та судова реформа: коли полтавчанам чекати змін
 
Полтавщина є одним з лідерів по утворенню об’єднаних територіальних громад і це свідчить про те, що громадяни вважають цю реформу дуже важливою. Але процес децентралізації може загальмуватись через зволікання Парламентом прийняття відповідних змін до Конституції. Водночас більшість полтавців вважає нагальним проведення іншої реформи, що потребує конституційних змін, – судової.
 
Минулого тижня Фонд «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва» і Центр політико-правових реформ оприлюднили результати всеукраїнського дослідження, згідно з якими 53% жителів Полтавщини, як і інших областей центрального регіону, вважають проведення судової реформи одним із нагальних завдань. Ще 30 відсотків вважають судову реформу потрібною, хоч і не найбільш актуальною. Розуміють полтавчани і необхідність проведення реформи місцевого самоврядування, оскільки в області вже об’єдналось 12 територіальних громад із 30-ти запланованих. Це один із найвищих показників по Україні. Саме розробка змін до Конституції в частині правосуддя та з метою децентралізації визначені пріоритетними напрямками реформування, над якими почала працювати майже рік тому створена Президентом Конституційна Комісія.
 
Центр політико-правових реформ спільно з Реанімаційним пакетом реформ розпочали всеукраїнську інформаційну кампанію «КонституціЯ», мета якої – роз’яснення конституційних змін та інформування громадян про важливість кожного етапу конституційного процесу. Полтава стала сьомим обласним центром із 20, де буде реалізовуватись проект. «Свої зусилля ми спрямували на донесення до людей важливості тих реформ та перетворень, які на сьогодні тривають в Україні. Бо всі зміни, а особливо, зміни до Конституції, повинні бути орієнтовані на звичайних українців, а отже, кожен із нас повинен знати на якому етапі перетворень знаходиться наша держава і від кого залежить повноцінне впровадження важливих реформ», – переконана Юлія Кириченко, керівник інформаційної кампанії «КонституціЯ».
 
Народні депутати 28 січня змінили Регламент Верховної Ради України, відтермінувавши розгляд змін до Конституції України у частині децентралізації та дозволивши собі розглянути їх на наступній, четвертій сесії парламенту, а не на третій, як випливає з конституційного порядку зміни Конституції. За ст. 155 Конституції, законопроект про внесення змін до Основного Закону вважається ухваленим, якщо його спершу попередньо схвалює більшість від конституційного складу Парламенту, як і сталося 31 серпня 2015 року. Протягом наступної сесії, яка має бути закрита не пізніше початку лютого 2016 року, за законопроект повинні були проголосувати не менш як дві третини від конституційного складу Парламенту (тобто принаймні 300 депутатів). Саме такою є процедура внесення змін до Основного Закону країни. Однак депутати вирішили її змінити, виправдавши свою бездіяльність обмеженням у часі на виконання необхідних процедур для остаточного схвалення законопроекту «Про внесення змін до Конституції України (щодо децентралізації влади)». Таким чином, розгляд проекту змін до Основного Закону, який за висновком Конституційного Суду України відповідає вимогам ст.ст. 157, 158 Конституції та був попередньо схвалений Верховною Радою України, планується протягом наступної сесії, яка триватиме з лютого до липня 2016 року. 
 
Що ж зміниться після впровадження реформи децентралізації влади?
 
По-перше, саме громада стане базовим рівнем територіального устрою, на другому рівні – район, на третьому – регіон (область). При цьому, села не зникнуть і не об’єднаються між собою. Об’єднуються лише органи управління цими селами – один орган управління буде на 7-10 сіл. Це значно скоротить витрати на утримання сільських рад та їх працівників, адже зараз у невеликих селах 90% бюджетних коштів йде виключно на утримання апарату ради. В центрі об’єднаної громади будуть знаходитись всі державні органи: Пенсійний фонд, органи реєстрації, Фонд соціального захисту населення та інші. Проте частину адміністративних послуг (зокрема, оформлення різноманітних довідок) надаватиме староста, що знаходитиметься в кожному селі та селищі.
Об’єднані громади отримають від держави значні фінансові ресурси на виконання повноважень у сфері освіти, медицини – такі ж, як зараз мають міста обласного значення. Пропонується спрямовувати до місцевих бюджетів до 60% податку на доходи фізичних осіб, 10% податку на прибуток підприємств, частково – екологічний податок, 100% єдиного та земельного податків та податку з нерухомості. 
 
По-друге, відбудеться наближення послуг до місця проживання громадян. Середня відстань від населеного пункту до центру громади, де можна буде отримати всі послуги, зменшиться більш ніж у два рази – з 25 км до 11 км. Саме цей аспект і відповідає головному завданню децентралізації – зменшення дистанції між громадянином та органом, який має повноваження. 
 
По-третє, громади самостійно встановлюватимуть місцеві податки і збори, що забезпечить фінансову незалежність від району та держави. Громади отримають також право розпоряджатися землею на всій своїй території, у тому числі за межами населених пунктів. Після внесення змін до Конституції громадам буде гарантовано фінансове забезпечення всіх повноважень місцевого самоврядування, зокрема шляхом надання частки загальнонаціональних податків. У державну скарбницю будуть йти лише кошти, необхідні для виконання державних функцій. Це буде головною відмінністю від нині діючої фіскальної системи. 
 
По-четверте, буде об’єднано фінансові, майнові та інтелектуальні ресурси, що дозволить громаді покращити інфраструктуру населених пунктів (дороги, водопостачання, освітлення тощо) та підвищити якість медичних, освітніх та інших послуг. 
«Після впровадження повноцінної реформи місцевого самоврядування ми отримаємо спроможні територіальні громади, що матимуть широкі повноваження та достатньо фінансів для їх виконання. Це дозволить розвивати населені пункти, в першу чергу села та селища, та повноцінно дбати про життєвий комфорт їх мешканців», – наголошує Катерина Давиденко, експерт з питань місцевого самоврядування Центру політико-правових реформ.
 
Яка ситуація сьогодні зі змінами до Конституції в частині правосуддя? 
 
Менше 1% жителів Полтавської області, як і всього центрального регіону повністю довіряють судовій владі. На противагу, не довіряють судовій владі 81% жителів Полтавщини. Саме тому, як вже зазначалося, 53% полтавців переконані в нагальній необхідності проведення судової реформи, а 49% вважають, що судову систему потрібно змінювати повністю.
 
26 січня Президент Петро Порошенко вніс на розгляд Верховної Ради доопрацьований варіант законопроекту, який залишає за Парламентом право висловлювати недовіру Генеральному прокурору і відправляти його у відставку. У попередній версії документа, яку вже схвалив Конституційний Суд, Парламент цього права позбавлявся.
 
28 січня Верховна Рада включила до порядку денного сесії і направила ще раз до Конституційного Суду законопроект про внесення змін до Основного Закону в частині правосуддя (№3524). Конституційний Суд 30 січня розпочав розгляд справи за зверненням Верховної Ради про надання висновку про відповідність доопрацьованого законопроекту про внесення змін до Основного Закону в частині правосуддя вимогам статей 157 і 158 Конституції.
 
Проект містить багато позитивних змін та новел спрямованих на оновлення суддівського корпусу і забезпечення незалежності суддів, зокрема запроваджується механізм оцінювання (переатестації) усіх суддів; питання кар’єри судді і звільнення вирішуватиме Вища рада правосуддя; звужується суддівський імунітет, запроваджується безстрокове призначення суддів; суддю може бути звільнено з посади, якщо він не доведе законність походження свого майна. Проект змін, на думку експертів, має й недоліки, як-от: відсутність чітких строків реорганізації судів вищого рівня і оновлення суддівського корпусу, відсутність конкурсного добору кандидатів на посаду Генерального прокурора, запровадження монополії адвокатів на представництво в судах. Водночас більшість із цих недоліків можливо подолати шляхом одночасного з остаточним схваленням конституційних змін ухвалення пакету імплементаційних законів.
 
«Від ухвалення змін до Конституції з дотриманням конституційної процедури, залежить, чи зможе Україна далі йти шляхом повноцінних реформ чи обмежиться бутафорною їх імітацією», – зауважив Роман Куйбіда, заступник голови правління Центру політико-правових реформ, головний експерт групи з судової реформи Реанімаційного пакету реформ. 
 
Контактна особа:  
Аліса Тимченко
Координатор регіонального прес-центру Центру політико-правових реформ
063 864 30 62,  044 278 48 95
alisa.timchenko.kk@gmail.com