Пропозиції Громадської ради доброчесності щодо узгодження процедури кваліфікаційного оцінювання із вимогами закону задля реалізації мети судової реформи

1. Призупинити процес кваліфікаційного оцінювання до врегулювання проблемних питань.

Обґрунтування: З’ясування і врегулювання питань може зайняти певний час. Продовження оцінювання за таких умов призведе до проходження суддями оцінювання за відсутності аналізу їх з боку ГРД та без присутності членів ГРД на співбесідах. Це суперечить самій суті реформи, яка за наполяганням її ініціаторів має проходити за безпосередньої участі громадськості. Окрім того, проведення оцінювання без ГРД, а потім її повернення у процес призведе до того, що до інших суддів будуть застосовані різні стандарти і правила оцінювання, що суперечить принципу рівності суддів.

Необхідно також установити чіткий строк для усунення недоліків, на який призупиняється оцінювання.  

2. Скасувати абз. 2 п. 46 Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання.

Обґрунтування: Вказане положення дозволяє ВККС не брати до уваги попередні рішення суддів Майдану та інші очевидно свавільні рішення, за відсутності посилання на рішення компетентного органу про притягнення судді до передбаченої законом відповідальності або встановлення факту порушення суддею вимог законодавства.

Існування цього положення суперечить логіці кваліфікаційного оцінювання, яке є спеціальною процедурою, покликаною очистити суддівський корпус. Ці заходи були встановлені в законі саме тому, що далеко не всі рішення судів були скасовані і стандартні механізми, такі як дисциплінарні провадження, не працювали.

Ця норма (абз. 2 п. 46) суперечить ч. 1 ст. 88 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” (надалі – Закон), оскільки обов’язком ВККС за результатами проведення кваліфікаційного оцінювання судді, щодо якого є висновок ГРД, є насамперед ухвалення мотивованого рішення. Вказане підтверджене і в п. 3.12 Висновку щодо Регламенту Громадської ради доброчесності, підготовленого міжнародним експертом Ради Європи Діаною Ковачевою, де зазначено, що ВККС має надати серйозне та чітке обґрунтування своїх висновків, особливо тоді, коли вони заперечують негативний висновок ГРД. Рішення Комісії буде мотивованим тільки у тому випадку, коли вона розгляне та перевірить всі факти, які можуть давати підстави для висновку про невідповідність судді (кандидата на посаду судді) критерію доброчесності.

ГРД неодноразово наголошувала у своїх висновках, що вона не здійснює оцінку обґрунтованості судових рішень, прийнятих суддею. Рада оцінює доброчесність поведінки судді під час розгляду судової справи, що цілком відповідає ч. 1 ст. 87 Закону та п. 23 Висновку Консультативної ради європейських суддів від 16.10.2015 № 18 (2015), згідно з яким суддя може відповідати за свої рішення, у випадку, коли він діяв недобросовісно.

Існує принципова різниця між процедурою притягнення судді до дисциплінарної чи кримінальної відповідальності, з одного боку, та оцінюванням судді на предмет дотримання етичних стандартів поведінки, з іншого. Громадська рада доброчесності не досліджує дії судді на предмет наявності складу злочину чи дисциплінарного проступку. Рада збирає інформацію стосовно судді орієнтуючись на відповідні маркери, розглядає і оцінює виявленні факти на відповідність принципами (цінностям) прийнятими у світовій суддівській спільноті, керуючись їх методологією оцінки (Бангалорськими принципами). Зокрема, Рада оцінює негативні наслідки, які мали такі рішення та дії судді для авторитету судової влади.

Крім того, як зазначено в п. 22 Висновку Консультативної ради європейських суддів № 11 (2008) для ухвалення судового рішення може виявитися необхідним не лише враховувати відповідні правові положення, а також брати до уваги неправові поняття та реалії, які стосуються контексту спору, як-от, наприклад, етичні, соціальні, чи економічні міркування. Це вимагає від судді усвідомлення наявності таких міркувань при вирішенні справи. Факт врахування таких міркувань може також бути предметом оцінки доброчесності судді при розгляді справи.

Відповідно до Бангалорських принципів дії та поведінка судді повинні підтримувати впевненість громадськості у чесності й непідкупності судових органів. Не досить лише вершити правосуддя; потрібно, щоб його звершення було очевидним для загалу”.

Ця теза абсолютно відповідає правовій позиції Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), викладеній у § 98 рішеня у справі MICALLEF v. MALTA, №17056/06, відповідно до якої “правосуддя має не лише вчинятися, воно також має демонструватися” [justice must not only be done, it must also be seen to be done..]. ЄСПЛ визнав прийнятність аналізу/коментування та критики судових рішень зазначивши, що “.. судді не діють у вакуумі і їх рішення можуть викликати суспільну дискусію”.

Тобто, ГРД наділена правом здійснювати оцінку судових рішень з точки зору відповідності дій судді при їх прийнятті критеріям доброчесності та професійної етики.

В п. 56 Висновку Консультативної ради європейських суддів від 21-23.11.2007 № 10 (2007) визначено, що оцінювання судді не повинно зводитися до визначення рівня правової підготовки та загальних професійних якостей суддів, а й включати більш особистісну інформацію, таку як, зокрема, особисті якості.

Відсутність рішення компетентного органу про притягнення судді до відповідальності або про встановлення факту порушення суддею вимог законодавства не може мати вирішального значення для висновку про доброчесність судді, оскільки як зазначено в п. 4 Висновку Консультативної ради європейських суддів від 24.10.2014 № 17 (2014) метою індивідуального оцінювання суддів має бути вдосконалення судової системи та забезпечення її якомога вищої якості, насамперед в інтересах громадськості в цілому.

В п. 22 Висновку Консультативної ради європейських суддів від 19.11.2002 № 3 (2002) визначено, що суспільна довіра та повага до судової влади є гарантіями ефективності системи правосуддя: поведінка суддів у їхній професійній діяльності розглядається громадськістю як необхідна складова довіри до судів.

Враховуючи, що участь ГРД є саме способом забезпечення представництва інтересів громадськості у кваліфікаційному оцінюванні, то ГРД не може бути обмежене у праві здійснювати оцінку доброчесності судді при ухваленні рішення (зокрема, але не виключно, у так званих «справах Майдану») виключно наявністю рішення компетентного органу про притягнення судді до відповідальності, а ВККС України не вправі автоматично відкидати такі оцінки ГРД через відсутність такого рішення.

3.  Скасувати зміни до Регламенту ВККС в частині вимог до висновків та інформації Громадської ради доброчесності.

Обґрунтування: Встановлення додаткових вимог до змісту висновків та їх обмеження тільки рішеннями органів влади суперечить меті та логіці існування Громадської ради доброчесності як додаткового громадського фільтру.

Основним нормативно-правовим актом, який визначає порядок роботи ВККС України є Закон (ч. 3 ст. 92). Положеннями вказаного Закону передбачено, що ВККС України має право затверджувати власний регламент, в якому визначати виключно порядок роботи та процедурні питання роботи саме Комісії, і лише в межах встановлених Законом (ч. 4 ст. 92, ч. 8 ст. 98).

Жодним положенням Закону ВККС України не наділена правом встановлювати вимоги до змісту висновків ГРД та визначати додаткові умови їх врахування визначати порядок діяльності роботи ГРД, не визначено будь-яку залежність Ради від Комісії, не визначено строки надання та формальні вимоги до інформації/висновку Ради. Більше того, виходячи зі змісту Закону та внутрішніх нормативних актів ВККС України, інформація/висновок ГРД підлягають включенню до досьє судді (кандидата на посаду судді) невідкладно після їх надходження до Комісії і не передбачено етап, на якому Комісія здійснює оцінку інформації/висновку на предмет дотримання формальних вимог.

Крім того, як зазначено в п. 3.1 Висновку щодо Регламенту Громадської ради доброчесності, підготовленого міжнародним експертом Ради Європи Діаною Ковачевою: «Висновок ГРД про невідповідність має велике значення». Крім того, в п. 3.12 вказаного висновку, зазначено, що ВККС України зобов’язана надавати серйозне та чітке обґрунтування своїх висновків, особливо тоді, коли вони заперечують негативний висновок ГРД. Самостійне наділення ВККС України себе правом залишати без розгляду висновок ГРД з формальних підстав, які встановлені самою Комісією, нівелює взагалі значення такого висновку та призводить фактично до зміни статусу ГРД з незалежного суб’єкта, який забезпечує участь у громадськості у процедурах кваліфікаційного оцінювання і який сприяє забезпеченню формування професійного та доброчесного суддівського корпусу, на підпорядкований Комісії структурний підрозділ.

Національним законодавством України також встановлено, що рішення суб’єктів владних повноважень, яким є і ВККС України, повинні прийматися обґрунтовано (п. 3 ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України), тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для його прийняття, добросовісно, розсудливо. Проте, перед прийняттям даних змін, ВККС України взагалі не зверталася до ГРД для узгодження їх змісту, визначення спосіб оптимальної взаємодії між даними суб’єктами в процедурі кваліфікаційного оцінювання, не врахувала, що єдиним розпорядником відомостей про контактні дані судді, для забезпечення їм права на відповідь, є лише Комісія, а тому ГРД не може забезпечити судді право на відповідь.

4. Відсторонити або іншим чином врегулювати питання конфлікту інтересів у членів ВККС під час оцінювання суддів.

Обґрунтування: Існує обґрунтований сумнів у тому, що Весельська Т. Ф. зможе об’єктивно оцінити суддів, оскільки її власні дії є предметом кримінального провадження НАБУ, а НАЗК здійснює повну перевірку її декларації. Окрім конфлікту інтересів також є ризик підриву довіри до процесу оцінювання. Разом з тим, до ВККС подана скарга про неправдиві дані в декларації доброчесності та родинних зв’язків Т. Весельської, розгляд якої є компетенцією ВККС.

Наразі у провадженні Окружного адміністративного суду м. Києва перебуває справа про фальшування Лукашем Т. В. документів, поданих на участь у конкурсі з обрання членом ВККС. У разі, якщо суд встановить, що Лукаша було обрано незаконно, це поставить під сумнів результати роботи ВККС за його участі.

Шилова Т. С., маючи достатні кошти для придбання житла у власність, приватизувала службове житло. На думку Громадської рад доброчесності така поведінка порушує критерій “Дотримання етичних норм”. Очевидно, Шилова Т С. не може бути об’єктивною, оцінюючи дії суддів за цим критерієм.  

Щодо Тітова Ю. Г. Національною поліцією України було складено протокол про порушення правил декларування. Очевидно, Тітов Ю. Г.  не буде неупередженим під час оцінювання суддів, щодо яких Громадська рада доброчесності зробила оцінку про неправдиве декларування за критерієм “Дотримання етичних норм”.

5. Забезпечити своєчасне оприлюднення суддівських досьє, в тому числі вмотивованих рішень за результатами розгляду висновків та інформації Громадської ради доброчесності, а також передбачити в нормативних актах комісії обов’язковість оприлюднення балів, які отримує суддя (кандидат) від кожного члена комісії за кожним із показників відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання, та поіменних результатів голосування членів ВККС щодо висновків ГРД.

Обґрунтування: Відповідно до закону ВККС публікує досьє суддів на своєму офіційному веб-сайті. Зараз суддівські досьє оприлюднюються з великою затримкою, що утруднює ідентифікацію суддів і не дає можливості всебічно оцінити доброчесність судді. Крім того, відповідно до ст. 88 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” Вища кваліфікаційна комісія суддів України ухвалює мотивоване рішення про підтвердження або непідтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді. Водночас, велика кількість рішень  ВККС не є належно мотивованими, що не дає можливості зрозуміти мотиви відхилення як суддям, так і представникам ГРД.

В результаті оцінювання судді отримують бали. Вони потім, очевидно, будуть використані для переведення, інших конкурсних процедур тощо. Водночас, суспільству невідомо їх походження. Раніше і громадянське суспільство, і міжнародні партнери закликали, щоб ця інформація була публічною (див. звіт про конкурс до Верховного Суду від ЦППР і Фундації DEJURE). Окрім того, члени ВККС заявляли, що мають знати які члени ГРД голосували за, а які проти рішень ГРД. Дивно, що той самий стандарт ВККС не застосовує до власних рішень.

6. Встановити спільні з ГРД критерії доброчесності та правила взаємодії і комунікації.

Зокрема, передбачити, що ВККС надає ГРД точно визначений перелік суддів, які проходитимуть оцінювання, та графік завчасно, але не пізніше ніж за 30 днів до співбесіди, та не проводить співбесіду із суддею, поки від ГРД не надійде повідомлення про результат оцінки.

Обґрунтування: Оцінюючи суддю на відповідність критеріям доброчесності та професійної етики у процедурах кваліфікаційного оцінювання, Громадська рада доброчесності керується Бангалорськими принципами діяльності суддів та Кодексом суддівської етики. (прийнятий  з’їздом суддів України) Встановлюючі етичні стандарти поведінки судді, з’їзд суддів взяв за основу Бангалорські принципи поведінки суддів, схвалені резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року (далі – Бангалорські принципи). У цьому документі виокремленні ключові морально – етичні цінності професійного судді. Також, Бангалорські принципи містять роз'яснення, щодо їх застосування суддями, і найголовніше – методологію оцінки поведінки суддів на відповідність дотримання ними цих цінностей.

Якщо ВККС погодиться з таким підходом це дасть змогу уніфікувати практику двох органів і дасть усім (в тому числі суспільству і суддям) набагато більшу визначеність стосовно того, яка поведінка може вважатися (не)доброчесною і як це буде встановлюватися.

Спільне узгодження графіку співбесід дасть можливість врахувати всі об’єктивні обставини і уникнути непорозумінь. Саме такий підхід забезпечить належне, ефективне оцінювання суддів, а завчасне інформування ГРД сприятиме тому, що громадськість зможе взяти реальну участь у процедурі оцінювання.

Оцінювання понад 300 суддів за місяць не відповідає вимогам щодо належної та ретельної перевірки суддівського досьє.

Встановлення набагато менш стислих строків кваліфікаційного оцінювання з паралельним проведенням конкурсного добору на посаду судді допоможе попередити проблему недоукомплектованості судів та нездійснення правосуддя окремими судами, оскільки за час проведення оцінювання можна буде провести добір нових суддів. Окрім того, оцінювання можна розпочати саме із суддів, в яких закінчився п’ятирічний термін повноважень та які наразі не здійснюють правосуддя. Натомість, зараз ВККС розпочала співбесіди із суддями апеляційних судів.