Проект ЄС “Право-Justice” рейтингував програми для проведення відеоконференцій у судочинстві

Подія

12 травня проект ЄС “Право-Justice” опублікував дослідження “Порівняльний аналіз систем проведення відеоконференцій”, у якому оцінив чотири системи – EasyCon, Zoom, Skype Meet Now, Cisco Webex, які використовуються або можуть використовуватися для проведення судових засідань у режимі відеоконференції за участю сторін за межами приміщення суду. 

За результатами тестувань найбільшу кількість балів отримали системи Cisco Webex (35 балів з 39) та Zoom (33 бали). Системи Skype та EasyCon були оцінені істотно нижче (22 та 16 балів відповідно). Easycon названа неконкурентним продуктом, неготовим до промислового впровадження. Натомість інші системи були рекомендовані до використання в короткостроковій перспективі.

На підставі аналізу автори дослідження дійшли висновку, що: “у короткостроковій перспективі для швидкого забезпечення віддаленого доступу до правосуддя доцільно використовувати наявні безкоштовні рішення: Zoom fee [імовірно, Free – ЦППР], Skype, Google meet або Webex free із застереженнями, висловленими експертами в аналізі вище”.

Оцінка ЦППР

Проведене дослідження дуже важливе в умовах, коли судді отримали можливість самостійно обирати програмні продукти для проведення засідань у режимі відеоконференції під час карантину. Воно є гарним орієнтиром для зважування переваг і недоліків  кожної із систем, зокрема з погляду технічних можливостей та вимог, встановлених законом.

Водночас експерти ЦППР пропонують ураховувати такі додаткові аспекти:

1. Автори дослідження рекомендують з-поміж інших систем використовувати Skype, хоча, як зазначено в самому дослідженні, ця система не дає змогу проводити онлайн-трансляцію судового засідання. Проте онлайн-трансляція судового процесу, якщо сторони беруть участь у ньому віддалено, є прямою вимогою закону (ч. 4 ст. 11 Закону “Про судоустрій і статус суддів” та відповідні положення процесуальних кодексів). Крім того, виходячи з дослідження, будь-хто за посиланням може підключитися до відеоконференції та повноцінно брати в ній участь, а суд позбавлений можливості модерувати її (вимкнути звук такого учасника або видалити його з конференції). На практиці це може призвести до того, що головуючий суддя не зможе повноцінно керувати ходом судового засідання, а долучені особи зможуть зірвати судове засідання без жодних негативних наслідків для себе. За таких умов ця система не мала б бути рекомендована до використання.
2. Автори дослідження серед інших рекомендують судам використовувати систему Google Meet, хоча будь-яких результатів аналізу / тестування цієї системи в тексті дослідження не наведено. Інший сервіс від Google Hangout (імовірно, йдеться про Hangouts) автори дослідження відкинули через те, що “функціональність проведення відеоконференцій є на дуже початковому рівні або наявні критичні обмеження”. 
3. У дослідженні проводиться аналіз системи Cisco Webex, тестування якої показало найкращі результати. Як свідчить аналіз, вказана система оптимальна для використання її в судових засіданнях порівняно з іншими об'єктами аналізу. До речі, у Бразилії компанія Cisco Brazil безкоштовно надала відповідний сервіс для потреб судів, Webex використовують суди Аргентини. Проте в дослідженні не пояснено, чому саме цю систему включено до порівняння. Вона наразі єдина з досліджених систем ще не використовувалася українськими судами (принаймні про це свідчать дані Єдиного державного реєстру судових рішень). При цьому не включені до дослідження інші подібні системи, які використовуються в судах інших країн. Наприклад, система PEXIP VMR, яку використовують в Ірландії, що дає можливість підключатися за допомогою різних програм відеоконференцзв’язку, або Vidyo, яка надає організаціям тимчасову безкоштовну ліцензію і використовується в індійських судах, система BlueJeans тощо.