«Про перелік адміністративних послуг та плату (адміністративний збір) за їх надання»

8 червня 2015 року Центр політико-правових реформ надав свої пропозиції та зауваження до проекту Закону України «Про перелік адміністративних послуг та плату (адміністративний збір) за їх надання», оприлюдненого Мінекономрозвитку України для громадського обговорення 20 травня 2015 року.

1. Проект Закону України «Про перелік адміністративних послуг та плату (адміністративний збір) за їх надання» (далі – Законопроект) не відповідає ознакам закону, адже є сумнівним з точки зору критеріїв правової визначеності та стабільності. Затвердження Верховною Радою України запропонованого переліку адміністративних послуг (249 сторінок тексту; 570 послуг, при цьому у деяких пунктах є ще десятки підпунктів – підпослуг) вважаємо нераціональним. Щоденна робота парламенту, і як наслідок, – зміна, скасування чи поява нових адміністративних послуг кожного разу потребуватиме внесення відповідних змін до цього закону-переліку. У випадку, якщо зміни у цей закон-перелік будуть вноситися несвоєчасно (не синхронно), то це лише спричинить колізії у законодавстві.

Цілі, які очікуються від ухвалення цього Закону, на нашу думку, повинен виконувати Реєстр адміністративних послуг, який веде Мінекономрозвитку. Щоправда сам Реєстр потребує впорядкування, і саме перелік, який йде додатком до Законопроекту є дуже доброю основою для створення еталонного Реєстру адміністративних послуг.
2. Законопроект не спроможний виконувати функцій з дерегуляції. Затвердження Законом запропонованого переліку адміністративних послуг не виключає наявності інших де-факто адміністративних послуг, що не потраплять у цей перелік з різних причин (і технічних недопрацювань, інших помилок), та міститимуться у інших нормативних актах. Відсутність таких дій у пропонованому переліку не вплине на можливість їх надання чи ненадання. Адже якщо інший чинний нормативний акт передбачатиме отримання певних дозволів чи вчинення певних дій, то ця вимога може зникнути лише після скасування такого акта. Тобто ухвалення цього Законопроекту не знімає потреби проведення дерегуляційних реформ і перегляду та скасування конкретних законів, підзаконних актів чи їх окремих норм.
Крім того, варто брати до уваги, що існують адміністративні послуги органів місцевого самоврядування (наприклад, у Львові – дозвіл на в’їзд в центральну частину міста), які можуть не потрапити до переліку і постане питання про їх легітимність.
3. Законопроект не містить положень, які змістовно визначають параметри щодо оплати адміністративних послуг. Незважаючи на наявність статті 11 Закону «Про адміністративні послуги» досі залишається багато прогалин, починаючи від порядку ціноутворення за адміністративні послуги (визначення конкретних розмірів адміністративних зборів), їх верхньої межі, порядку встановлення та перегляду розмірів зборів, порядку їх сплати тощо. Тобто насправді, у запропонованому Законопроекті основну увагу треба було приділяти саме питанням оплати, а не фокусуватися на переліку.
З огляду на вищенаведені зауваження, пропонуємо припинити роботу над розробкою і просуванням цього Законопроекту. Натомість пропонуємо:
1. Максимально упорядкувати Реєстр адміністративних послуг, що перебуває у розпорядженні Мінекономрозвитку. Саме даний Реєстр має відігравати роль еталонного джерела інформації про усі адміністративні послуги, що надаються в державі, їх правове регулювання та розміри плати. Експерти ЦППР в рамках проекту ПРООН завершують підготовку пропозицій щодо методології впорядкування Реєстру та Порядку його ведення.
2. Зосередитися на впорядкуванні відносин щодо оплати адміністративних послуг. Для цього доцільно розробити та ухвалити Закон України «Про адміністративний збір», де були б чітко врегульовані критерії платних і безпоплатних адміністративних послуг, підходи до визначення конкретних розмірів адміністративного збору, їх межі, підстави перегляду розмірів адміністративного збору, порядок, способи та строки сплати адміністративного збору, повернення помилково сплачених коштів тощо. До такого Закону доцільно додати перелік базових адміністративних послуг (тих, що користуються найбільшою популярністю серед громадян) з чіткими розмірами плати за їх надання. Фактично це була б заміна Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» 1993 року.
Наш погляд, ця робота (на відміну від аналізованого Законопроекту) повинна супроводжуватися актуалізацією конкретних розмірів плати за адміністративні послуги. Наприклад, замість 85 копійок плати за реєстрацію місця проживання можна встановити збір у 10 чи 20 гривень, а за реєстрацію шлюбу замість 85 копійок – 50 гривень тощо). Адже з 1993 року суспільно-економічні відносини в державі зазнали значних змін. Також доцільно встановити тісніший зв’язком між платою за адміністративні послуги та суб’єктами їх надання.
Центр політико-правових реформ має численні напрацювання з цієї проблематики (від аналітики до проектів концепцій і проекту Закону), та у разі сприйняття цього підходу готовий максимально долучитися до надання допомоги Мінекономрозвитку. Разом з тим варто наголосити, що значна робота, проведена під час розробки проекту Закону «Про перелік адміністративних послуг та плату (адміністративний збір) за їх надання» має велику практичну цінність. Напрацьований проект є важливим джерелом інформації для підготовки та реалізації реформи з дерегуляції і впорядкування Реєстру адміністративних послуг.