Президентські вибори в Україні: попередні результати та очікування. Звіт за результатами експертної дискусії у Брюсселі

28 травня в рамках серії експертних зустрічей "Програма реформ України" Офіс зв’язку українських аналітичних центрів в Брюсселі у співпраці з брюссельським Центром Європейських досліджень провів дискусію щодо результатів президентських виборів в Україні

Ukrainian Think Tanks Liaison Office in Brussels 
Офіс зв’язку українських аналітичних центрів в Брюсселі 

Звіт
Експертна дискусія

 

"ПРЕЗИДЕНТСЬКІ ВИБОРИ В УКРАЇНІ: ПОПЕРЕДНІ РЕЗУЛЬТАТИ ТА ОЧІКУВАННЯ" 

28 травня 2014, Резіденс Палас, Брюссель

 

28 травня в рамках серії експертних зустрічей "Програма реформ України" Офіс зв’язку українських аналітичних центрів в Брюсселі у співпраці з брюссельським Центром Європейських досліджень (Центр Вільфріда Мартенса) провів дискусію щодо результатів президентських виборів в Україні 25 травня 2014р. та їх впливу на внутрішню та зовнішню політику України. У заході взяли участь близько 90 учасників – представники аналітичних центрів та політичних фундацій, чиновники Європейського Союзу, дипломати країн ЄС, журналісти українських та брюссельських видань.

Представники співорганізаторів заходу привітали учасників. Директор Центру Мартенса Томі Хутанен привітав учасників і наголосив на важливості президентських виборів в Україні. Модератор дискусії пані Посол Саломе Самадашвілі, запрошений дослідник Центру Мартенса, зазначила, що захід спрямований на те, щоб представити брюссельській публіці якомога ширшу картину України після виборів президента. Олена Пристайко, голова Офісу зв’язку українських аналітичних центрів в Брюсселі, подякувала Центр Мартенса за співорганізацію цього заходу, розповіла про цілі та завдання Офісу, і сказала, що Офіс продовжить свою роботу в Брюсселі з висвітлення процесів, що відбуваються в Україні.

Ольга Айвазовська, Голова Ради Громадянської мережі «ОПОРА», у своєму виступі зосередилася на процедурі проведення виборів, достовірності результатів та доповіла про те, чи склала Україна тест на демократію, провівши вибори в таких складних умовах. Вона зазначила, що той факт, що президент був обраний за результатами вже першого туру і набрав більшість голосів по всій Україні, свідчить про відсутність поділу країни, про те, що президент Порошенко отримав високий кредит довіри і має всі шанси об’єднати і стабілізувати країну. Вона зазначила, що згідно зі спостереженням «Опори» вибори пройшли чесно і відповідно до законодавства та стандартів, і що паралельні підрахунки «Опори» співпали з офіційними даними. Основна проблема цих виборів полягала в тому, що вони відбувалися в умовах терористичної загрози
в Луганській та Донецькій областях. В результаті проведення виборів Україна склала тест на демократію. Позитивні висновки міжнародних місій спостереження за виборами, висока явка українських громадян та спокійний характер виборчого процесу в ці складні часи додали аргументів на користь демократичності та чесності проведених виборів.

Колишній міністр закордонних справ Іспанії, співголова делегації Національного Демократичного Інституту (США) зі спостереження за виборами президента України (інший співголова – колишній Держсекретар США Мадлен Олбрайт) пані Посол Ана Палачіо доповіла про свої враження та спостереження за процедурою виборів. За її оцінкою, на відміну від виборів президента після Помаранчевої революції, цього разу українці обирали розумом, а не серцем. Її вразило, що не зважаючи на тривожну ситуацію на Сході України, вибори проходили в нормальній, буденній обстановці. Вона відчула, що люди, які приходили голосувати, відчували гордість за здобуту ними можливість вільного вибору президента. Вона зазначила, що ставлення до нового президента, обраного більшістю голосів по всій країні, є раціональним: люди не очікують від нього виконання див, а вимагають виконання взятих зобов’язань. Наприкінці вона зазначила, що вибори в Україні відбулись відповідно до європейських та міжнародних демократичних стандартів. Сьогодні, ЄС та США мають працювати разом для того, щоб підтримати Україну. ЄС має підтвердити свою відданість власним принципам та цінностям і в ці важкі для України часи підтримати її.

Світлана Конончук, директор програми Українського незалежного центру політичних досліджень, зазначила, що вибори легітимізували вибір Євромайдану: рівна конкуренція, свобода слова, відсутність корупції. Завдяки виборам, Україна зробила крок до більш збалансованої політичної системи. Згідно з новою Конституцією, новообраний президент не має над-повноважень, які мав Янукович і які врешті-решт й привели його до краху. Разом з тим, вона зазначила, що Україна все ще не позбулася олігархічної природи влади, хоча і відбулись певні позитивні зрушення. Ці зрушення пов’язані з тим, що за часів правління Януковича, українські олігархи зрозуміли потребу в демократії, яка б оберігала їх від появи надсильного гравця, який, завдяки владним над повноваженням, міг кумулювати достатню владу, щоб відбирати їхню власність. Тому зараз олігархи не хочуть відновлення авторитарних тенденцій. За її оцінкою, Порошенко буде намагатися отримати більшість в парламенті, що дозволить йому проводити заплановані реформи. Вважає, що провести позачергові парламентські вибори потрібно в найближчий час, доки зберігається висока довіра до нового президента, і до парламенту зможуть потрапити політичні сили, які відображають надії та очікування людей. Якщо ці вибори не відбудуться в зазначений термін, то можливий прихід реваншистських сил і повернення до політичної системи минулого. Потрібна загальна консолідація суспільства і громадська підтримка реформ.

Олександр Солонтай, голова програми Інституту політичної освіти, сказав, що, хоча Порошенко є «класичним» українським олігархом, в нього є шанс стати європейським політиком. Це може статися не тому, що він сам цього прагне, а тому, що після останніх подій в Україні значно зросли вимоги суспільства до політиків. У суспільства немає зачарування від нового президента, воно ставить йому вимоги. І вимога зупинити війну є першою і невідкладною. Для проведення реформ президенту потрібна більшість в парламенті. Суспільний нагляд, за його словами, є запорукою впровадження реформ. В цьому українське громадянське суспільство та ЄС можуть бути партнерами. Структура української економіки насправді залишається олігархічною. Україні
потрібно оновлювати та оздоровлювати і політичну, і економічну системи.

Олена Пристайко, доповідаючи щодо впливу президентських виборів на зовнішню політику України, зазначила, що можна очікувати позитивного розвитку у відносинах України з ЄС, однак не слід очікувати зміни позиції щодо України на краще з боку Росії. Так, у відносинах з ЄС, Україна здобула можливість рухатися більш швидкими темпами. Повне підписання і початок повноцінної імплементації Угоди про асоціацію, просування на шляху візової лібералізації, допомога ЄС Україні в процесі реформ – це той мінімум, який сторонам потрібно виконати вже в цьому році. З боку Росії не слід очікувати покращення її ставлення до України. Для цього є одна фундаментальна причина: президент Путін не може дозволити Україні досягти успіху на шляху демократичних реформ. Успіх України означатиме провал його внутрішньої політики, можливість втрати контролю над власним населенням: якщо українці спромоглися здобути свободу та право вибору, то це зможуть зробити й інші народи пострадянського простору, включно з росіянами. Тому слід очікувати, що до нового президента України Росією будуть застосовуватися як старі, так і нові важелі впливу: спроби корумпувати президента участю у старих газових оборудках, шантаж Кримом, продовження військової агресії та дестабілізації на Сході України, продовження торпедування інтеграції України до західних політико-економічних та військових союзів, спроби розколоти країну, нав’язуючи штучний принцип «федералізації», який насправді означає спроби «феодалізації» України. Вона закликала західних партнерів консолідуватися з Україною і посилити їхню допомогу.

Дискусія, яка відкрилася після виступів, була присвячена питанням пріоритетних сфер реформ в Україні, участі громадянського суспільства та експертного середовища в процесі реформування країни, позиції України в розв’язанні Придністровської проблеми та проблемі статусу Криму.

***

Наступний захід Офісу зв’язку українських аналітичних центрів в Брюсселі відбудеться 18 червня 2014р. і буде присвячений спільним зусиллям уряду та експертного середовища України в процесі започаткування та імплементації першочергових реформ.