preloader

Що вас цікавить?

Прес-конференція "10 пілотних міністерств в передчутті реформи: як Уряд збирається вдосконалити їх роботу"

08.06.2017
Публічна адміністрація /
Публічна служба

8 червня 2017 року заступник Держсекретаря КМУ Тетяна Ковтун, Держсекретар Мінфіну Євгеній Капінус, голова правління ЦППР Ігор Коліушко та менеджер групи "РПР" Сергій Сорока окреслили перспективи нової реформи та розповіли, як цей процес відбуватиметься на практиці в міністерствах.


8 червня 2017 року у прес-конференції "10 пілотних міністерств в передчутті реформи: як Уряд збирається вдосконалити їх роботу" взяли участь заступник Державного секретаря Кабінету Міністрів України Тетяна Ковтун, Державний секретар Міністерства фінансів України Євгеній Капінус, голова правління Центру політико-правових реформ Ігор Коліушко та Сергій Сорока, менеджер групи РПР «Реформа публічної адміністрації», група підтримки реформ Мінрегіону .

26 травня 2017 року Кабінет Міністрів України публічно оголосив про реформу державного управління, а зокрема про реформу десяти міністерств та Секретаріату Кабінету Міністрів України. Реформа, в першу чергу, спрямована на посилення якості управлінських рішень, які ухвалює Уряд. Тетяна Ковтун зазначила, що міністерства є саме тими інституціями, які готують урядові рішення, а тому Уряд виходить з двох постулатів: перший – міністерства і міністри відповідальні за підготовку пропозицій щодо формування державної політики, а другий стосується того, що компетенції кожного міністра мають бути чітко визначеними і охоплювати всю сферу, яка належить до того чи іншого міністра.

Наразі відбувається проведення функціонального обстеження десяти міністерств і вже є оптимальна модель їх подальшого реформування та діяльності. В кожного міністерства буде біля 5-7 державних політик, за які воно відповідальне. У кожній з цих сфер буде відповідний директорат, що займатиметься аналізом і формуванням політики, координацією ресурсів тощо. Державні службовці нової якості будуть відібрані за конкурсом для роботи в цих директоратах, і завдання новообраних фахівців відрізнятимуться від сьогоднішніх: буде посилена вимога до аналітики і розрахунків. «Тому новий профіль державного службовця – це не просто управлінець, а аналітик, що розуміє, які проблеми турбують суспільство і як в межах обмежених бюджетних ресурсів запропонувати оптимальне рішення щодо втручання або невтручання Уряду». Крім цього, для функціонального обстеження були відібрані міністерства за принципом того, які з них критичні для реалізації найважливіших реформ: пенсійної; охорони здоров’я; освіти; реформи децентралізації; питання юстиції та публічних фінансів. Також важливо змінити роль та функції Секретаріату КМУ, який має напрацьовану аналітику зводити для узгодження дій Уряду.

Ігор Коліушко звернув увагу на те, що якість державної політики в демократичних країнах залежить від спроможності уряду пропонувати правильні варіанти відповідей на ті виклики, які постають перед суспільством. «Так, Президент і Парламент приймають остаточні рішення, але їх якість залежить від спроможності урядових структур ефективно готувати проекти цих рішень». Міністерства завжди були малоініціативними та не спроможними ефективно і швидко напрацьовувати пропозиції, – не було заздалегідь проробленого аналізу. Тому весь час суспільство не розуміло, що робить влада, а вона, в свою чергу, бачила, що не має підтримки, тому в неї наявна досить низька мотивація працювати на країну – суто патріотична.

Зараз вперше в Україні Уряд робить спробу втілити в життя принципи раціональної організації побудови своєї роботи, бо реформа державного управління – ключова, і від її здійснення залежать всі інші реформи. На практиці, в кожному міністерстві першої хвилі буде створена робоча група із зовнішніми експертами. Група визначить, яку сферу політики це міністерство має формувати в сукупній державній політиці, – за що воно відповідає і які ще функції виконує. І, найголовніше – це сформувати генеральні директорати з основними функціями – проведення аналізу стану справ у сфері, за яку вони відповідають, знаходити та ідентифікувати проблеми в цій сфері і комунікувати зі стейкхолдерами. А вже на основі комунікації з суспільством готувати обґрунтовані пропозиції щодо політики Уряду.

Сергій Сорока зауважив, що дана реформа є людиноцентричною, і її метою є не скорочення працівників, а навпаки –залучення тих, що вже працюють в міністерствах, та зовнішніх фахівців, які є професіоналами своєї справи. Треба оптимізувати робочі процеси, бо переважно в свій робочий час працівники міністерств займаються не формуванням політики, а виконують технічну роботу. Потрібно зробити так, щоб вони вміли і мали право виставляти пріоритети своєї діяльності. А в результаті функціонального аналізу треба визначити функції, які не властиві міністерству, і вивести їх звідти.

Євгеній Капінус розповів, як важливо залучати фахових людей на роботу до міністерств і наскільки це важко зробити, виходячи з загального рівня заробітних плат державних службовців: «Ми повинні говорити про заробітну платню, яка відповідає ринковому рівню». Зараз ситуація змінилася завдяки закону про державну службу, який передбачає значне підвищення заробітних плат. Саме це сьогодні дає можливість міністерствам конкурувати з ринком і залучати до себе на роботу кращих фахівців.

Щодо самої роботи міністерств, то очевидно: вони не завжди займаються своєю основною функцією – формуванням державної політки, а працівники витрачають значну кількість часу на підготовку відповідей, аналітики тощо. Тому вони не можуть сконцентруватися на основних завданнях. «Я сподіваюся, що робота по формуванню нових директоратів дасть можливість міністерствам розвантажитися, а при залученні кращих фахівців – сформувати більш якісні та належні реформи, які потрібні суспільству», – підкреслив Євгеній Капінус.

 

Переглянути відеозапис прес-конференції можна за посиланням