Що вас цікавить?

Основні новели Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запобігання і протидії політичній корупції»

15.09.2016
Запобігання корупції /
Практика запобігання корупції

8 жовтня 2015 року Верховною Радою України було прийнято Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запобігання і протидії політичній корупції» (далі – Закон), який, за нашим переконанням, має відіграти ключову роль у подальшому розвиту українського парламентаризму.


8 жовтня 2015 року Верховною Радою України було прийнято Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запобігання і протидії політичній корупції» (далі – Закон), який, за нашим переконанням, має відіграти ключову роль у подальшому розвиту українського парламентаризму.

Основні новели цього Закону:

1) запроваджено пряме державне фінансування статутної діяльності політичних партій, які на останніх виборах подолали 2% бар’єр (у 2016 року таке фінансування розповсюджується тільки на парламентські партії);

2) встановлено обов’язок НАЗК та РП здійснювати державний контроль за цільовим використанням політичною партією коштів, виділених з державного бюджету на фінансування її статутної діяльності;

3) удосконалено умови та порядок державного фінансування політичних партій у вигляді відшкодування витрат політичних партій, пов’язані з фінансуванням їхньої передвиборної агітації під час виборів народних депутатів України;

4) встановлено обов’язок всіх політичних партій визначити в своїх статутах: а) джерела матеріальної та фінансової підтримки; б) порядок здійснення витрат; в) порядок здійснення внутрішньопартійного фінансового контролю; в) порядок проведення зовнішнього незалежного фінансового аудиту;

5) встановлено обов’язок всіх політичних партій, а також їх місцевих організацій, які набули статусу юридичної особи, відкрити рахунки в установах банків України;

6) встановлено обов’язок банківських установ здійснювати ідентифікацію осіб, котрі здійснюють внески на користь політичної партії;

7) розширено перелік суб’єктів, котрим заборонено здійснювати фінансування політичних партій;

8) обмежено розміри внесків на підтримку політичних партій;

9) встановлено обов’язок політичних партій здійснювати: а) внутрішньопартійний фінансовий контроль (аудит) за надходженнями і витратами політичної партії, її місцевих організацій; б) зовнішній незалежний фінансовий аудит звітності про доходи, майно, витрати і фінансові зобов’язання політичної партії, її місцевих організацій;

10) встановлено обов’язок всіх політичних партій оприлюднювати та подавати до НАЗК щоквартальні звіти про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру за відповідний квартал; 

11) встановлено обов’язок НАЗК оприлюднювати такі щоквартальні звіти на своєму офіційному веб-сайті;

12) встановлено обов’язок НАЗК здійснювати аналіз щоквартальних звітів політичних партій, а також іншої звітності, що подається до цього органу; 

13) запроваджено всебічний державний контроль за діяльністю політичних партій з боку НАЗК, Рахункової палати, МЮ України, ЦВК, окружних виборчих комісій, а також територіальних виборчих комісій на відповідних місцевих виборах, 

14) запроваджено розгалужену систему заходів юридичної відповідальності для порушників законодавства про політичні партії (в тому числі шляхом удосконалення вже існуючих норм КК та КУпАП).

Правильне, ефективне та своєчасне виконання вимог цього Закону як з боку політичних партій, так і з боку контролюючих органів дозволило б досягти двох найважливіших у цій сфері цілей:

1) забезпечити високий рівень прозорості фінансування ВСІХ політичних партій, що має стимулювати партії до пошуку «легальних» засобів існування (у вигляді відносно незначних за сумами але значних за кількістю внесків від фізичних або юридичних осіб), а отже й бути політично активними, виконувати взяті на себе зобов’язання, визначені у Програмі партії та її Статуті, формувати офіційний і, водночас, ефективний апарат партії, розбудовувати мережу місцевих осередків, популяризувати діяльність партії, враховувати інтереси людей, які їх підтримують тощо;

2) надати можливість найбільш популярним політичним партіям (передусім – парламентським) стати фінансово незалежними від окремих фізичних чи юридичних осіб або так званих «промислово-фінансових груп», а також суттєво мінімізувати фінансову залежність всіх інших політичних партій від таких осіб чи утворень.

Відтак, головними питаннями на сьогодні (після сплину майже року з моменту набрання чинності більшістю положень цього закону) є:

– чи виконують партії покладені на них новим Законом обов’язки?

– чи виконують контролюючі органи покладені на них новим Законом обов’язки?

– наскільки ефективно ці обов’язки виконуються зазначеними суб’єктами?

Знайти відповіді на ці вельми непрості запитання поставив собі за мету Центр політико-правових реформ, реалізуючи проект «Моніторинг імплементації та проведення інформаційно-просвітницької кампанії щодо нових правил фінансування політичних партій» за фінансової підтримки Ради Європи. 

Окремі результати цього моніторингу надалі нами презентуватимуться з метою їх оприлюднення та обговорення з усіма, хто цікавиться реформою політичних фінансів в Україні.