preloader

Що вас цікавить?

ОБМЕЖЕННЯ ЩОДО ОДЕРЖАННЯ ПОДАРУНКІВ: коментар статті 23 Закону «Про запобігання корупції»

17.11.2015
Запобігання корупції /
Стратегія, законодавство і коментарі

1. Конвенцією ООН проти корупції (ч. 4 ст. 7) встановлюється необхідність створення, підтримки й зміцнення систем, які сприяють прозорості і запобігають виникненню конфлікту інтересів.

 


 

Стаття 23. Обмеження щодо одержання подарунків

1. Особам, зазначеним у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 цього Закону, забороняється безпосередньо або через інших осіб вимагати, просити, одержувати подарунки для себе чи близьких їм осіб від юридичних або фізичних осіб:

1) у зв’язку із здійсненням такими особами діяльності, пов’язаної із виконанням функцій держави або місцевого самоврядування;

2) якщо особа, яка дарує, перебуває в підпорядкуванні такої особи.

2. Особи, зазначені у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 цього Закону, можуть приймати подарунки, які відповідають загальновизнаним уявленням про гостинність, крім випадків, передбачених частиною першою цієї статті, якщо вартість таких подарунків не перевищує одну мінімальну заробітну плату, встановлену на день прийняття подарунка, одноразово, а сукупна вартість таких подарунків, отриманих від однієї особи (групи осіб) протягом року, не перевищує двох прожиткових мінімумів, встановлених для працездатної особи на 1 січня того року, в якому прийнято подарунки.

Передбачене цією частиною обмеження щодо вартості подарунків не поширюється на подарунки, які:

1) даруються близькими особами;

2) одержуються як загальнодоступні знижки на товари, послуги, загальнодоступні виграші, призи, премії, бонуси.

3. Подарунки, одержані особами, зазначеними у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 цього Закону, як подарунки державі, Автономній Республіці Крим, територіальній громаді, державним або комунальним підприємствам, установам чи організаціям, є відповідно державною або комунальною власністю і передаються органу, підприємству, установі чи організації у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

4. Рішення, прийняте особою, зазначеною у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 цього Закону, на користь особи, від якої вона чи її близькі особи отримали подарунок, вважаються такими, що прийняті в умовах конфлікту інтересів, і на ці рішення розповсюджуються положення статті 67 цього Закону.

1. Конвенцією ООН проти корупції (ч. 4 ст. 7) встановлюється необхідність створення, підтримки й зміцнення систем, які сприяють прозорості і запобігають виникненню конфлікту інтересів. Одним із ефективних інструментів запобігання виникненню конфлікту інтересів є й обмеження щодо одержання подарунків – грошових коштів або іншого майна, переваг, пільг, послуг, нематеріальних активів, які надають/одержують безоплатно або за ціною, нижчою мінімальної ринкової.

2. У пунктах 1 і 2 ч. 1 ст. 23 Закону під «такими особами» і «такою особою» слід розуміти осіб, зазначених у пунктах 1, 2 ст. 3 Закону. Це пояснення потрібне з огляду на те, що в абзаці першому ч. 1 ст. 23 згадуються як ці особи, так і ще три види осіб («інші особи», «близькі особи» та «юридичні або фізичні особи»).

Обмежень щодо одержання подарунків особами, зазначеними у п. 3 ст. 3, Закон не містить. Це означає, що їм не заборонено: одержувати подарунки від підлеглих; одержувати подарунки, які не відповідають загальновизнаним уявленням про гостинність, у т.ч. коштовні подарунки; вони не зобов’язані відмовлятися від подарунків, повідомляти про їх одержання або знаходження у службовому приміщенні тощо.

Водночас, якщо подарунок є неправомірною вигодою і особа, зазначена у п. 3 ст. 3 Закону, одержала його для себе чи третьої особи за вчинення дії чи бездіяльності в інтересах того, хто пропонує чи надає цей подарунок, чи в інтересах третьої особи з використанням наданих їй повноважень, свого становища або у зв’язку з її діяльністю на користь роботодавця, її діяння є протиправним відповідно до ст. 22 Закону і статей 354 та 368-3 КК. Крім того, будь-яка осудна особа, що досягла 16-річного віку, несе відповідальність за одержання неправомірної вигоди для себе чи іншої особи за вплив на прийняття рішення певною особою (частини 2 і 3 ст. 369-2 КК).

3. Обмеження для осіб, згаданих у пунктах 1 і 2 ст. 3, щодо одержання подарунків, про які йдеться у статтях 23 і 24 Закону, складаються із системи заборон і обов’язків, а також винятків із них (див. Табл. 1).

Аналогічні обмеження містяться і в інших законах. Так, згідно із Законом «Про статус депутатів місцевих рад» (ст. 8), депутат місцевої ради «повинен дотримуватися таких правил депутатської етики:… не приймати будь-яких гонорарів, подарунків, не отримувати винагород безпосередньо чи опосередковано за дії, пов'язані зі здійсненням ним депутатських повноважень».

Таблиця 1. Обмеження щодо одержання

подарунків, неправомірної вигоди

 

Зміст обмежень

Умови

Винятки з обмежень

Особі заборонено:

 

1) вимагати, просити, одержувати подарунки для себе чи близьких осіб від юридичних або фізичних осіб, у т.ч. іноземних:

– у зв’язку із здійсненням діяльності, пов’язаної з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування;

– від підлеглої особи (ч. 1 ст. 23).

Тут йдеться про абсолютну заборону.

Таким чином, не заборонено – одержувати подарунки від держави Україна, АРК, інших держав, міжнародних організацій, територіальних громад.

2) приймати подарунки (поза здійсненням діяльності, пов’язаної з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, та від осіб, які не є підлеглими),

якщо вони не відповідають загальновизнаним уявленням про гостинність, тобто вартість подарунка дорівнює або перевищує:

– одну м.з.п., встановлену на день його прийняття – одноразово;

– два прожиткових мінімуми, встановлених для працездатної особи на 1 січня року, в якому прийнято подарунки – щодо сукупної вартості подарунків, отриманих від однієї особи (групи осіб) протягом року (ч. 2 ст. 23).

 

 

Обмеження щодо вартості не поширюється на:

– подарунки, які даруються близькими особами;

– загальнодоступні знижки на товари чи послуги;

– загальнодоступні виграші, призи, премії, бонуси.

Особа зобов’язана:

 

1) у разі отримання пропозиції неправомірної вигоди або подарунка, – незважаючи на приватні інтереси, невідкладно:

 

Ці обов’язки не поширюються на випадки, колийдеться про:

1) подарунок, що відповідає загальновизнаним уявленням про гостинність, тобто його вартість не перевищує:

– одну м.з.п., встановлену на день його прийняття – щодо одноразового подарунка;

– двох прожиткових мінімумів, встановлених для працездатної особи на 1 січня року, в якому прийнято подарунки – щодо сукупної вартості подарунків, отриманих від однієї особи (групи осіб) протягом року;

2) подарунок, що дарується близькими особами;

3) загальнодоступні знижки на товари чи послуги;

4) загальнодоступні виграші, призи, премії, бонуси (ч. 4 ст. 24).

– відмовитися від пропозиції;

Безумовний обов’язок.

– ідентифікувати особу, яка зробила пропозицію;

За можливості.

– залучити свідків;

За можливості.

– письмово повідомити про пропозицію безпосереднього керівника або керівника органу, підприємства, установи, організації, спеціально уповноважених суб’єктів у сфері протидії корупції;

 

Безумовний обов’язок

(ч. 1 ст. 24).

2) у разі виявлення нею у своєму службовому приміщенні чи отримання майна, що може бути неправомірною вигодою, або подарунка, – невідкладно письмово повідомити безпосереднього керівника або керівника відповідного органу, підприємства, установи, організації;

 

 

 

Безумовний обов’язок

(ч. 2 ст. 24).

3) у разі одержання подарунка як подарунка державі, АРК, територіальній громаді, державному або комунальному підприємству, установі чи організації – передати його відповідному органу, підприємству, установі чи організації.

 

 

Безумовний обов’язок

(ч. 3 ст. 23).

 

4. Порушення вказаних заборон і невиконання обов’язків тягне за собою, зокрема, кримінальну та адміністративну відповідальність (див. Табл. 2).

 

Таблиця 2. Відповідальність за порушення заборон

і невиконання обов’язківщодо одержання

подарунків, неправомірної вигоди

 

Зміст порушення

Відповідальність

Порушення заборони, встановленої у ч. 1 ст. 23 Закону (вимагання, прохання, одержання подарунку для себе чи близьких осіб у зв’язку із здійсненням діяльності, пов’язаної з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування).

Статті 368, 368-4 КК (прийняття пропозиції, одержання, вимагання, прохання надати подарунок для себе чи третьої особи за вчинення дії чи бездіяльності в інтересах того, хто його пропонує або надає, чи в інтересах третьої особи з використанням влади або службового становища (повноважень)).

Порушення заборони, встановленої у ч. 1 ст. 23 Закону (вимагання, прохання, одержання подарунку для себе чи близьких осіб від підлеглої особи – не у зв’язку із здійсненням діяльності, пов’язаної з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування).

 

 

 

 

 

 

Стаття 172-5 КАП (порушення встановлених законом обмежень щодо одержання подарунків).

Порушення заборони, встановленої у ч. 2 ст. 23 Закону (прийняття подарунку, який не відповідає загальновизнаним уявленням про гостинність, – не у зв’язку із здійсненням діяльності, пов’язаної з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування і не від підлеглої особи).

Невиконання обов’язку, встановленого у ч. 1 ст. 24 Закону (не відмова від пропозиції подарунка).

Невиконання обов’язку, встановленого у ч. 3 ст. 23 Закону (не передання відповідному органу, підприємству, установі, організації одержаного подарунка як подарунка державі, АРК, територіальній громаді, державному чи комунальному підприємству, установі, організації).

Те саме, із заволодінням подарунком або передачею його іншій особі.

Стаття 191 КК (заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем) або, залежно від предмета, статтями 262, 308, 312, 313, 357, 410 КК.

Невиконання обов’язку, встановленого у частинах 1 і 2 ст. 24 Закону (неповідомлення про отримання пропозиції неправомірної вигоди або подарунка, неповідомлення про виявлення у своєму службовому приміщенні чи отримання майна, що може бути неправомірною вигодою, або подарунка).