О. Банчук: Якщо розмови людини з підозрюваним прослуховують, їй повинні про це повідомити до початку розгляду справи в суді
Інтерв’ю експерта Центру політико-правових реформ Олександра Банчука для інтернет-видання «ГолосUA» про деякі особливості дії нового КПК протягом першого півріччя 2013 року
Днями Центр політико-правових реформ представив моніторинговий звіт «Реалізація нового Кримінального процесуального кодексу України в першому півріччі 2013 року». Серед позитивних тенденцій експерти зазначили, що кількість людей, які утримуються в СІЗО, зменшилася на 40% (13 250 осіб), відповідно, на досить високому рівні залишається кількість застосованих альтернативних заходів. Також у звіті значиться, що в першому півріччі 2013-го зменшилася кількість обшуків, дозволів судів на прослуховування, арешт кореспонденції, зняття інформації з електронних систем, спостереження (стеження) за людиною.
Разом з тим у кримінальній юстиції залишається багато проблем. Так, серед негативних тенденцій експерти назвали високий рівень задоволення клопотань сторони обвинувачення про застосування запобіжного заходу, а також проведення негласних слідчих дій. Серйозною проблемою, як значиться у звіті, залишається те, що сторона звинувачення часто обмежує права захисту.
Про деякі особливості дії нового КПК «ГолосUA» спілкувався з експертом Центру політико-правових реформ Олександром Банчуком.
– У моніторингу Центру політико-правових реформ, який ви представляєте, зазначено, що впровадження нового Кримінального процесуального кодексу в цілому направлене на гуманізацію кримінальної юстиції, але разом з тим підкреслюється, що цей процес гальмує відсутність належних організаційних змін до міліції, прокуратурі, судах.
– У звіті ми зазначили, що найбільші проблеми полягають у трьох складових: міліції, прокуратурі, судах.
Збільшилося навантаження на слідчих, у кожного з них щомісячна кількість справ збільшилася на кілька десятків, а іноді й сотень. Що стосується кількості слідчих, то вона збільшилася несуттєво – приблизно на 2,5 тисячі.
Проблема полягає в тому, що якщо раніше всі заяви та повідомлення про злочини розподіляли між слідчими і оперативниками, то зараз все замикається на слідчих, які часто не встигають, а це впливає на ефективність розслідування.
Міліція каже, що немає за рахунок чого збільшити їх кількість. На мій погляд, певній частині оперативників, відібравши найкращих з них, можна було б передати повноваження слідчих. Є також проблеми, пов’язані з діяльністю слідчих суддів, їх кількість також недостатнє.
Що стосується прокуратури, то є певна кількість повноважень, яких, на мій погляд, у неї не повинно бути, наприклад, загальний нагляд. Прокуратура повинна займатися тільки розслідуванням.
– Які норми або неточності в нинішньому КПК можуть давати можливості для зловживань? Зокрема, серед спірних моментів називають посилення ролі прокурора, умовний суд присяжних, поява слідчого судді.
– Я вважаю, що більше всього на сторону захисту впливає те, що формальне порушення кримінальної справи замінили автоматичним початком. І людина до останнього моменту може не знати, що проти неї ведеться виробництво. І коли людині прямо перед судом повідомляють про підозру і справу передають до суду, фактично вона може втратити право на ефективний захист, адже, наприклад, не буде достатньо часу, щоб зібрати всі докази, що свідчать про її невинність.
Питання в тому, що тут насправді є дві сторони медалі. Раніше порушували кримінальну справу, затримували людину та роками розслідували, і весь цей час підозрюваного могли тримати в СІЗО. Зараз ситуація змінилася – цього немає. Людина не сидить роками в СІЗО, але йому повідомляють про те, що він підозрюваний чи не безпосередньо перед судовим засіданням.
– Як це можна було б вирішити?
– Як варіант, термін між повідомленням про підозру і передачею справи до суду можна було б визначати в залежності від виду правопорушення, його тяжкості. Варто зазначити, що в принципі нинішня, змінена новим КПК, система розслідування, взята з європейської моделі. Але цей механізм добре діє, коли йдеться, наприклад, про організовану злочинність, тобто коли навпаки краще не повідомляти про підозру, тому що необхідно записувати, відстежувати підозрюваних.
– Давайте зупинимося трохи докладніше на прослуховуванні та перевірці електронної пошти, тому що цей момент викликає багато питань. У яких випадках і щодо кого можуть бути застосовані подібні методи?
– З цим якраз проблема. Згідно КПК, прослуховування та перегляд електронної пошти може застосовуватися тільки якщо є підозра в тяжкому чи особливо тяжкому злочині. Але якщо для ефективного розслідування треба отримати список контактів з певного телефону без вмісту розмов, то такий доступ може бути наданий незалежно від тяжкості злочину. Вважається, що це доступ до документа відповідної компанії, що надає послуги мобільного зв’язку. Документом є відомість про контакти людини в минулому часі, причому це стосується, підкреслюю, тільки списку контактів, а не змісту розмов.
Яким чином це може стосуватися, образно кажучи, звичайного громадянина? Якщо людина дзвонить комусь, кого підозрюють у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, то, зрозуміло, що розмова може бути зафіксована, так підозрюваного можуть прослуховувати. Але, згідно з Кодексом, протягом року після завершення таких дій, але не пізніше звернення з обвинувальним актом до суду, людині зобов’язані повідомити, що її розмови з адресатом прослуховували або перевіряли їхню електронну переписку у зв’язку з таким-то провадженням.
Опубліковано на Golos.ua 12 липня 2013 року