Що вас цікавить?

Моя справа розглядається в суді

08.09.2013
Судівництво /
Цивільне судочинство

← На стартову сторінку порталу  ← На сторінку “”Я – учасник цивільного процесу””   Мапа порталу

Моя справа розглядається в суді

1. Як забезпечити цивільний позов?

2. Хто і коли повинен надавати докази?

3. Як мирно владнати спір під час процесу?

 

1. Як забезпечити цивільний позов?

Можливі ситуації, коли зволікання з вирішенням цивільної справи може завдати Вам як позивачу непоправної шкоди або приведе до неможливості поновлення Ваших прав.

Для запобігання таким випадкам Ви маєте право звернутися до суду із заявою про забезпечення позову (ст. 151 ЦПК). Суд піде Вам назустріч, якщо переконається, що без вжиття заходів забезпечення позову виконання рішення суду стане утрудненим або взагалі неможливим. Тож у заяві з клопотанням про забезпечення позову мають бути належним чином обґрунтовані причини, у зв’язку з якими потрібно забезпечити позов. Клопотання про забезпечення позову може бути заявлено у самій позовній заяві з відповідним обґрунтуванням або додане до неї, або ж може бути подане пізніше.

Лише з метою запобігання порушенню права інтелектуальної власності суд може забезпечити позов до подання позовної заяви. У цьому випадку до заяви про забезпечення позову додаються докази, які підтверджують, що саме ця особа є суб’єктом відповідного права інтелектуальної власності і що її права можуть бути порушені у разі невжиття заходів забезпечення позову. До заяви додаються також її копії відповідно до кількості осіб, щодо яких просять вжити заходи забезпечення позову. Відповідна позовна заява має бути подана до суду не пізніше ніж три дні з дня постановлення ухвали про забезпечення позову. Якщо позовну заяву не буде подано у встановлений строк – суд скасує заходи забезпечення позову.

Заходи забезпечення позову може бути вжито на будь-якій стадії розгляду справи. Законом передбачено такі способи забезпечення позову (ч. 1 ст. 152 ЦПК):

1) накладення арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб;

2) заборона вчиняти певні дії;

3) встановлення обов’язку вчинити певні дії;

4) заборона іншим особам здійснювати платежі або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов’язання;

5) зупинення продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 

6) зупинення стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку;

7) передача речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам.

Слід мати на увазі, що забезпечення позову не допускається накладенням арешту на заробітну плату, пенсію та стипендію, допомогу по загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню, яка виплачується у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю (включаючи догляд за хворою дитиною), вагітністю та пологами, по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, на допомогу, яка виплачується касами взаємодопомоги, благодійними організаціями, а також на вихідну допомогу, допомогу по безробіттю (крім справ про стягнення аліментів; відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю фізичної особи; про відшкодування збитків, завданих злочином).

За необхідності суд може одночасно застосувати кілька способів забезпечення позову, однак вони мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Слід зазначити, що суд має розглянути клопотання про забезпечення позову в день його надходження. А якщо відповідне клопотання було подано до подання позовної заяви – не пізніше двох днів з дня його подання. Якщо суд визнає Ваше клопотання обґрунтованим і обставини вимагатимуть вжиття заходів забезпечення позову, суд вирішить питання про забезпечення Вашого позову відповідною ухвалою. Суд може забезпечити Ваш позов повністю або частково.

Якщо суд, на Ваш погляд, безпідставно відмовив у забезпеченні позову, чи навпаки, безпідставно вжив щодо Вас заходи забезпечення позову, або скасував забезпечення позову, Ви можете оскаржити таку ухвалу до апеляційного суду. Це не перешкоджатиме подальшому розгляду справи.

Щоб запобігти можливим зловживанням при забезпеченні позову суд може вимагати від позивача забезпечити його вимогу заставою. У таких випадках, визначений судом розмір застави потрібно внести на депозитний рахунок суду, що є підставою для виконання ухвали про забезпечення позову. Якщо за результатами розгляду справи суд вирішить її на Вашу користь і відповідне судове рішення набере законної сили, суд поверне Вам предмет застави.

Однак, якщо суд скасує вжиті заходи забезпечення позову, або ухвалить судове рішення про відмову у задоволенні позову, постановить ухвалу про закриття провадження у справі або залишення позовної заяви без розгляду (і відповідні судові рішення наберуть законної сили), Ви будете зобов’язані відшкодувати особі, щодо якої були вжиті такі заходи забезпечення позову, збитки. Звичайно, за умови, що така особа звернеться до суду з відповідним позовом. У такому випадку відшкодування збитків, завданих забезпеченням позову в першу чергу буде здійснюватися за рахунок Вашого предмета застави.

 

2. Хто і коли повинен надавати докази?

У цивільному судочинстві сторони рівні у процесі доказування. Тобто позивач зобов’язаний обґрунтувати свої позовні вимоги, а відповідач – заперечення проти позову, зустрічний позов (у разі його подання).

Але оскільки ініціатором звернення до суду є позивач, саме він першим має довести обставини, на яких засновані його вимоги. Якщо суд прийме позовну заяву до розгляду та відкриє провадження у справі, відповідачу буде запропоновано подати письмові заперечення проти позову і обґрунтувати їх відповідними доказами.

За загальним правилом, сторони зобов’язані подати свої докази чи повідомити про них суд до або під час попереднього судового засідання у справі, а якщо попереднє судове засідання у справі не проводиться, – до початку розгляду справи по суті (ч. 1 ст. 131 ЦПК). При цьому суд не прийме докази, подані після попереднього судового засідання (якщо воно проводилося), чи після початку розгляду справи по суті (якщо попереднє судове засідання не проводилося), якщо Ви не переконаєте його у поважності причин їх несвоєчасного подання (ч. 2 ст. 131 ЦПК).

Трапляються ситуації, коли Ви не можете самостійно надати докази з поважних причин (наприклад, не маєте доступу до певного доказу, але знаєте у кого або де він знаходиться чи може знаходитися). У таких випадках суд за Вашим клопотанням витребує відповідні докази. Клопотання про витребування доказів має бути подано до або під час попереднього судового засідання, а якщо попереднє судове засідання у справі не проводиться, – до початку розгляду справи по суті із наведенням відомостей про неможливість отримання таких доказів (ч. 1 ст. 137 ЦПК).

Для того, щоб суд правильно встановив обставини у справі, потрібно щоб він дослідив та оцінив усі належні докази. Інколи ще до звернення до суду або при зверненні до суду, але до відкриття провадження у справі, чи після відкриття провадження у Вас з’являються підстави вважати, що подання певного доказу є неможливим або ускладненим (наприклад, його просто приховують, або важливий для Вас свідок виїде закордон). У таких випадках Ви маєте право просити суд забезпечити докази до судового розгляду (ч. 1 ст. 133 ЦПК): через допит свідка, призначення судової експертизи, витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням та в інший спосіб. Ви можете одночасно просити суд про поєднання кількох способів забезпечення доказу. Наприклад, письмовий доказ може бути витребуваний і негайно оглянутий судом, а за необхідності можна просити суд про призначення судової експертизи цього доказу, наприклад, на предмет підроблення.

 

Щоб суд забезпечив певний доказ, потрібно звернутися до нього із відповідною заявою. У заяві про забезпечення доказу потрібно зазначити реквізити цивільної справи, у якій Ви просите суд забезпечити доказ (якщо провадження у справі відкрито); зазначити доказ, який необхідно забезпечити і обставини, які він може підтвердити; та вказати на обставини, що свідчать про небезпеку неможливості чи ускладнення у наданні доказу в майбутньому. Заява повинна бути підписана особою, яка її подає або її представником із зазначенням дати підписання. До заяви про забезпечення доказів додається документ про сплату судового збору. Заява про забезпечення доказу може міститися у позовній заяві або бути подана окремо, а тому числі й до подання позовної заяви. В останньому випадку позовну заяву потрібно подати до суду не пізніше трьох днів з дня постановлення ухвали про забезпечення доказів.

 

3. Як мирно владнати спір під час процесу?

На будь-якому етапі процесу (в суді першої інстанції, при перегляді справи у судах наступних інстанцій і навіть на стадії виконання судового рішення) Ви маєте можливість мирно владнати спір. Використання мирних способів урегулювання спору в цивільному судочинстві має низку переваг. Для учасників процесу ці переваги полягають у пришвидшенні вирішення спору, зведенні до мінімуму судових витрат, досягненні взаємного компромісу та усунення конфліктності у відносинах з опонентом. Це сприятиме подальшим партнерським відносинам з протилежною стороною.

Якщо Ви не знаєте, який спосіб мирного владнання спору обрати або не впевнені у щирих намірах протилежної сторони, – зверніться за роз‘ясненням до суду, адже сприяння мирному вирішенню справи є його обов’язком. Можливо, суддя порадить Вам звернутися до медіатора – незалежного посередника, який докладе усіх зусиль, щоб Ви знайшли спільне бачення вирішення проблеми разом з іншою стороною, дасть Вам необхідні роз‘яснення і допоможе грамотно оформити відповідні документи.

Є кілька способів мирного врегулювання спору під час розгляду цивільної справи в суді:

1) подання сторонами спільної заяви про укладення мирової угоди на основі взаємних уступок;

2) подання позивачем заяви про відмову від позову;

3) подання позивачем заяви про залишення позовної заяви без розгляду;

4) подання відповідачем заяви про визнання позову;

5) укладення сторонами договору про передачу справи на розгляд третейського суду.

Заяви щодо мирного врегулювання спору, подані на стадії підготовки справи до судового розгляду, мають бути викладені у письмовій формі. Під час судового розгляду заяви про укладення мирової угоди, відмову від позову та визнання позову, залишення позовної заяви без розгляду можуть бути викладені як в усній, так і в письмовій формі. Письмова заява приєднується до матеріалів справи.

Заява сторін про укладення мирової угоди може стосуватися лише прав і обов’язків сторін та предмета позову.

Мирова угода полягає у взаємних поступках сторін. Так, якщо Ви подали позов внаслідок залиття Вашої квартири та просите суд стягнути з відповідача кошти на відшкодування завданої Вам шкоди, то примирення можливо досягти, наприклад, якщо відповідач погодиться самостійно відремонтувати квартиру, а Ви, в свою чергу відмовитеся від грошових вимог.

У цивільному процесі Ви можете також відмовитися від позову або подати суду заяву про залишення його без розгляду. Це доцільно, наприклад, якщо Ви усвідомили помилковість і безперспективність своїх вимог та передбачаєте свій програш за результатами судового розгляду, або якщо відповідач добровільно задовольнив Ваші вимоги (наприклад, відшкодував витрати, необхідні для ремонту затопленої квартири), або ж якщо справа втратила для Вас актуальність. Ви можете відмовитися від позову як повністю, так і частково, залишивши частину позовних вимог на розгляд суду.

Відповідач може визнати позов (наприклад, якщо бажає уникнути подальшого судового розгляду справи, усвідомлює свою помилку і погоджується з вимогами позивача, зокрема, якщо у судовій практиці вже є судові рішення в аналогічних справах, які ухвалені не на користь відповідачів). Визнання відповідачем позову може бути повним або частковим.

Кожен зі способів мирного врегулювання спору має свої наслідки, які обов‘язково необхідно враховувати при їх обранні:

СПОСІБ МИРНОГО ВРЕГУЛЮВАННЯ СПОРУ

ПРОЦЕСУАЛЬНИЙ НАСЛІДОК

НАСЛІДОК ДЛЯ СТОРОНИ

Спільна заява сторін про укладення мирової угоди і клопотання про закриття провадження у справі

Ухвала суду про закриття провадження у справі

Звернутися до суду з таким самими позовом у майбутньому неможливо. Але можна звернутися до суду з новим позовом на підставі мирової угоди, яка у такому випадку є звичайним цивільним правочином, у разі її невиконання

Спільна заява сторін про визнання мирової угоди, укладеної між ними, і клопотання про закриття провадження у справі

Ухвала суду про визнання мирової угоди і закриття провадження у справі

Звернутися до суду з таким самими позовом у майбутньому неможливо. Але ухвалу суду про визнання мирової угоди із зафіксованими умовами такої угоди можна виконати примусово через державну виконавчу службу

Заява позивача про відмову від позову

Ухвала суду про закриття провадження у справі

Звернутися до суду в майбутньому з таким самим позовом неможливо

Заява позивача про залишення позовної заяви без розгляду

Ухвала суду про залишення позовної заяви без розгляду

Не перешкоджає повторному зверненню до суду з цим самим позовом

Заява відповідача про визнання позову

Рішення суду про задоволення цивільного позову

Є можливість примусового виконання судового рішення

Договір сторін про передачу справи на розгляд третейського суду

Ухвала суду про залишення позовної заяви без розгляду

Справа вирішуватиметься третейським судом. Але у разі припинення договору про передачу справи на розгляд третейського суду за взаємною згодою – є можливість повторно звернутися до суду з цим самим позовом

На практиці можуть траплятися випадки, коли після одержання позовної заяви відповідач пообіцяє Вам добровільно виконати Ваші вимоги, якщо Ви погодитеся відмовитися від позову. У таких випадках Вам краще просити суд залишити Ваш позов без розгляду, що в подальшому не перешкоджатиме Вам знову звернутися з цим позовом до суду у разі недотримання відповідачем обіцянки. Важливо лише не пропустити встановленого законом строку звернення до суду. Пам’ятайте, що у разі ж відмови від позову і закриття провадження Ви не зможете повторно звернутися до суду з позовом до того самого відповідача з тих самих підстав, тобто з таким самим позовом.

Примирення можна досягти також на етапі виконання судового рішення у Вашій справі. Примирення під час виконавчого провадження можливе у двох формах:

1) укладення мирової угоди між сторонами (компромісний варіант);

2) відмова стягувача від примусового виконання (уступка стягувача).

Не зважаючи на те, що питання про визнання мирової угоди або прийняття відмови стягувача від примусового виконання вирішує суд, на етапі виконання судового рішення Ви не можете звернутися безпосередньо до суду з ініціативою про примирення. Це можна зробити лише через державного виконавця, який приєднує до відповідної мирової угоди або заяви стягувача необхідні матеріали виконавчого провадження і передає їх до суду за місцем виконання рішення.

Слід пам’ятати, що використання способів мирного врегулювання спору не можливе у справах окремого провадження.