Що вас цікавить?

Ліквідація господарських судів: що ховається за чутками з Банкової

19.11.2013
Судівництво /
Судова реформа

Днями у ЗМІ з посиланням на «високопоставлене джерело в Адміністрації Президента» з‘явилася інформація про намір ліквідувати господарські суди начебто через їхню корумпованість та гальмування судової реформи…


Днями у ЗМІ з посиланням на «високопоставлене джерело в Адміністрації Президента» з‘явилася інформація про намір ліквідувати господарські суди начебто через їхню корумпованість та гальмування судової реформи.

Здивування викликає те, що джерело в Адміністрації Президента повідомило про намір ліквідувати господарські суди на умовах анонімності. Тобто йдеться про свідомий «витік інформації». Це може свідчити не про щирий намір, а про спосіб тиску на ці суди.

Чи це справді є тиском і якою є його мета наразі зрозуміти важко. Випадково чи ні, але ця новина збіглася у часі з іншою подією – конференцією суддів господарських судів. Там голова Вищої ради юстиції Олександр Лавринович (до речі, один з авторів судової реформи) дав зовсім іншу оцінку господарським судам – як найбільш стабільним з усіх інших, таким що завдяки якісному складу найбільш гнучко реагують на зміни в українському законодавстві.

Не виключено, що ми спостерігаємо чергову серію судових воєн – боротьби в рамках самої політичної влади за контроль на судами.

Водночас, на мою думку, як і на думку багатьох експертів, ідея про необхідність відмовитися від окремих господарських судів є цілком слушною. Адже вони вирішують ті самі спори, що розглядають і загальні суди за правилами цивільного судочинства, лише між юридичними особами та фізичними особами – підприємцями.

Між правилами цивільного і господарського судочинства немає суттєвих відмінностей. Якихось особливих засад здійснення судочинства у справах, підсудних господарським судам, які б обумовлювалися і вимагалися предметом судового розгляду, також нема.

Судові системи європейських держав не знають спеціалізованих судів з таким обсягом повноважень, як у господарських судів в Україні. Переважна більшість країн Європи взагалі не мають окремих судів для вирішення справ з участю юридичних осіб. Усі такі справи вирішуються звичайними судами. У деяких державах у структурі таких судів можуть утворюватися судові палати з торгових (комерційних) спорів.

Є країни, у яких для вирішення справ у сфері комерційної діяльності, діють торгові або комерційні суди. Особливість цих судів може полягати у тому, що суддями у них є підприємці (Франція), або до розгляду справ поряд з професійним суддею залучаються судді-непрофесіонали з числа підприємців (Бельгія).

Торгові (комерційні) суди найчастіше утворюють систему тільки на місцевому рівні, а вищими інстанціями щодо рішень цих судів є звичайні апеляційні та верховний (касаційний) суди. А в деяких країнах вони діють тільки у містах з активним економічним життям, на іншій території комерційні справи розглядаються звичайними судами (Австрія, Данія).

У державах – колишніх республіках СРСР спостерігаємо тенденцію до відмови від господарських (арбітражних, економічних) судів та судочинства. Сьогодні такі суди залишилися, крім України, лише в Росії, Білорусі, Казахстані й Узбекистані.

До речі ідея інтеграції господарських судів до системи цивільних судів в Україні з‘явилася ще у 2006 р. в Концепції вдосконалення судівництва в Україні відповідно до європейських стандартів, яку схвалив тодішній Президент.

Роман Куйбіда, заступник голови правління Центру політико-правових реформ

Опубліковано на порталі Ліга 19 листопада 2013 року