Легітимність КСУ під загрозою після рішення Зеленського призначити суддів без наявних вакансій

Громадськість закликала Конституційний Суд відтермінувати приведення до присяги двох суддів КСУ за квотою Президента, доки в суді не з’являться відповідні вакансії. Експерти також наголосили, що президент не мав видавати указ про призначення суддів всупереч закону. Про це йшлося під час спільної конференції Коаліції Реанімаційний Пакет Реформ, Центру політико-правових реформ і Фундації DEJURE 30 листопада.

Таке призначення може на 9 років залишити країну без легітимного Конституційного Суду, а отже поставити під сумнів усі рішення Суду та заблокувати реформи в Україні.

Що сталось?

Попередні укази Володимира Зеленського про скасування призначення суддів КСУ Олександра Тупицького та Олександра Касміна є неконституційними. За Конституцією виключно КСУ має право звільняти своїх суддів. Саме тому було необхідно дочекатися спливу строків повноважень суддів КСУ (травня та вересня 2022 відповідно) або їхнього звільнення самим судом. Про що нагадала модеракторка заходу, співголова Ради Коаліції РПР, членкиня правління Центру політико-правових реформ Юлія Кириченко.

Однак, 26 листопада, Володимир Зеленський порушив закон і підписав укази про призначення на посади 2 суддів КСУ: президента Національної академії правових наук Олександра Петришина, який своїм науковим висновком дозволив йти на третій термін Леоніду Кучмі та доньку чинного члена Вищої ради правосуддя Віктора Грищука, професорку ЛНУ ім. Франка Оксану Грищук.

«Була ідея, що Президент завчасно проведе конкурс на посади, але призначать суддів, коли дійсно виникнуть вакансії. Проте вже в п’ятницю (26 листопада, — Коаліція РПР) ми побачили указ про призначення. В умовах, коли влада дозволяє вчиняти неконституційні дії, єдиним запобіжником є Конституційний Суд. Тільки цей орган може стримувати владу в межах наданих повноважень. Якщо зараз туди в позазаконний спосіб зайдуть судді із сумнівною репутацією, усі рішення Суду буде поставлено під сумнів» — заявляє Юлія Кириченко.

Чим загрожують ці порушення?

Крім того, що це рішення є антиконституційним, воно може заблокувати всю роботу КСУ. За законом, Президент, Верховна Рада та З’їзд Суддів призначають по 6 суддів до КСУ. Проте оскільки строк повноважень Тупицького та Касіна ще не спливли, виходить, що президент призначив 8 суддів із 6. Чим загрожують такі грубі порушення законодавства пояснює голова правління Фундації DEJURE Михайло Жернаков.

Проблема легітимності Конституційного Суду

«Уявімо, що завтра відбудеться ескалація на фронті, і під тиском воєнної ситуації органи державної влади змусять ухвалити антиконституційне рішення, наприклад, визнати так звані «Л/ДНР». Єдиний хто все ще зможе захистити Конституцію й нас із вами в такому випадку — КСУ.

Якщо післязавтра відбудеться складення присяги, то в якому складі суд ухвалюватиме своє рішення? На засідання прийдуть 8 із 6 людей, які за квотою Президента мають на це право? Хто голосує, хто не голосує? Яка легітимність рішень суду буде в такому випадку? Я не знаю досі: чи це такі величезні помилки влади чи план розвалити нівелювати українські інституції.»

Порушення «джентльменських домовленостей»

Експерт також зазначив, що Офіс Президента пообіцяв не призначати нікого на посади незаконно, однак Олег Татаров та інші відповідальні чиновники з ОП не дотрималися своєї обіцянки.

«Оце ціна «джентльменських домовленостей» із представниками ОП. Єдиний спосіб зупинити цей сценарій — не приводити до присяги нових суддів КСУ до настання конституційних підстав, що напряму залежить від виконувача обов’язків голови Сергія Головатого та інших суддів. Вони, як ніхто знають, який колапс очікується з погляду та легітимності та діловодства КСУ.» — додав Михайло Жернаков.

Непрозорі конкурси на посади суддів

Галина Чижик, експертка Центру протидії корупції заявила, що влада могла уникнути поглиблення конституційної кризи, адже вже майже рік мала на руках рішення, яке відповіло б на питання, як обмежити вплив влади на КСУ.

«Це рішення полягає в запровадженні прозорих конкурсів на посади суддів КСУ — єдиний спосіб забезпечення незалежності суддів КСУ. Про це говорили наші міжнародні партнери, зокрема, Венеційська Комісія, яка сказала, що найголовніше — відкриті та прозорі конкурси» — додала експертка.

Галина Чижик також відмітила, що під час «так званого конкурсу» майбутнім суддям КСУ не було поставлено жодного питання щодо їх доброчесності. Тобто замість того, аби зробити КСУ незалежним, Володимир Зеленський намагається посилювати свій особистий вплив на суд та контролювати його.

Спроба Президента залишитися при владі

«На виборах Володимир Зеленський сказав, що якщо порушить Конституцію, то піде у відставку. Наразі він усе більше порушує Конституцію, щоби перебувати на посаді та виграти наступні вибори.

… Коли Президент, Кабмін та інші органи не вважають за потрібне дотримуватися Конституції, як можна вимагати від громадян слідувати закону та платити податки? Держава тримається на Конституції, інституціях, визнанні громадян. Якщо ми втратимо це визнання — втратимо державу» — зазначив Ігор Коліушко, голова правління Центру політико-правових реформ.

Під час дискусії експерти дійшли висновку, що такі рішення Президента можуть бути його спробами вплинути на Конституційний Суд, аби перенести дату наступних парламентських виборів та залишитися при владі.

Якщо Президент та судді КСУ не дослухаються до закликів громадськості та міжнародних партнерів і призначать новообраних суддів, конституційна криза, яку так обіцяла побороти влада, розгорнеться з новою силою. А законність кожного рішення новообраних суддів буде під питанням. Такі кроки можуть надовго зруйнувати роботу над реформами, міжнародний імідж нашої держави та довіру до Конституційного Суду України.