КСУ затягує скасування закону, прийнятого в інтересах Януковича

Закон "Про всеукраїнський референдум", прийнятий в інтересах Януковича, Конституційний суд не бажає розглядати вже три роки

Що спільного між Конституційним Судом та референдумом? 

І те і інше – це базові інститути демократичної країни, перший з яких забезпечує верховенство Конституції, а другий є інструментом прямої демократії. Обидва забезпечують функціонування правової та демократичної держави.

Конституція України, яка проголошує Україну демократичною та правовою державою теж гарантує ці інститути. Конституційний Суд є єдиним органом конституційної юрисдикції, основним завданням якого є забезпечення верховенства Конституції України. Поза іншими повноваженнями, Конституційний Суд вирішує питання про відповідність Конституції України законів України. Відповідно, саме на цей орган покладений обов’язок захищати суспільство від неконституційних актів вищих органів влади, які загрожують правовій системі держави (розділ XII Конституції України).

Референдум є одним із інструментів управління громадянами державними справами та гарантується українцям ст.38 Конституції України. Завданням референдуму є вирішення важливих питань на національному та місцевих рівнях безпосередньо громадянами України шляхом голосування. Проте в Україні є спільна суттєва особливість – ні Конституційний Суд, ні референдум сьогодні не спроможні виконати своє завдання.

Протягом свого функціонування Конституційний Суд або не виконував роль арбітра у вирішенні конституційних спорів між вищими органами влади, перекладаючи відповідальність з себе на політиків, або взагалі приймав політичні рішення. Така проблема, яка загострилася після того як судді першої каденції Конституційного Суду пішли у відставку, переросла у фактичне руйнування незалежності Конституційного Суду Януковичем. Незважаючи на конституційні зміни червня 2016 року, новий закон, який регулюватиме діяльність Конституційного Суду не був прийнятий, і фактично перезавантаження роботи Суду не відбулося. Яскравим індикатором цього є розгляд Конституційним Судом справи щодо неконституційності Закону України "Про всеукраїнський референдум". 

Сьогодні неконституційність цього Закону розглядається Конституційним Судом за поданням 57 народних депутатів. І цей "розгляд" тягнеться вже третій рік!

У 2012 році, з порушенням конституційної процедури було ухвалено Закон України "Про всеукраїнський референдум", який дозволяє змінювати Конституцію в неконституційний спосіб, ухвалювати закони в обхід парламенту та легалізує цензуру на період проведення референдуму. Оскільки за відсутності адміністративних та фінансових ресурсів, в редакції Закону, реалізувати народну ініціативу фактично неможливо, такий Закон вигідний виключно владі. Саме тому основною метою протягування цього Закону в 2012 році було створення ще одного механізму для Президента провести необхідні йому рішення в обхід парламенту та без реального врахування народного волевиявлення.

 

Ще 26 лютого 2014 року Київський апеляційний адміністративний суд визнав протиправними дії спікера Мартинюка під час розгляду проекту Закону України "Про всеукраїнський референдум". Венеційська комісія його розкритикувала, а громадські організації об’єдналися та виступили проти.

Конституційний Суд часів януковича, звісно, не визнав би його неконституційним. Але що заважає Конституційному Суду сьогодні нарешті це зробити?

Після відкриття провадження в лютому 2015 року, Конституційний Суд лише 24 березня 2016 року провів усне слухання. На якому, до речі, навіть представник Президента визнав його неконституційним. В 2016 році Конституційний Суд хронічно не ставив розгляд справи щодо цього ганебного Закону в порядок денний. Цього року справа жодного разу не попала в порядок денний засідань Конституційного Суду. І це в умовах, м'яко кажучи, Суд не перевантажений справами і розгляд судом конституційних скарггромадян та юридичних осіб поки не проводиться.

Незважаючи на ризики цього Закону, Конституційний Суд наполегливо продовжує імітувати розгляд Закону України "Про всеукраїнський референдум".

 

Отже, референдум і Конституційний Суд продовжують працювати виключно в інтересах влади, а для громадян ці інститути і надалі закриті.

Юлія Кириченко та Богдан Бондаренко, 

експерти Центру політико–правових реформ

спеціально для ЛІГА.net