Ключові пріоритети у сфері реалізації реформи політичного фінансування
Звіт підготовлено IFES у співпраці з Центром політико-правових реформ, Громадським рухом «ЧЕСНО» та Комітетом виборців України.
Ухвалення Закону про політичне фінансування в 2015 році та створення Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК) уможливили посилення рівня прозорості та підзвітності у сфері політичного фінансування. Однак загальнонаціональні вибори 2019 року продемонстрували, що наявних процедур і заходів контролю виявилося недостатньо для забезпечення прозорості та зменшення надмірної залежності політичних партій і кандидатів від великих донорів. Водночас якість роботи НАЗК значно погіршилася, що поставило під сумнів політичну незалежність цього органу.
У зв’язку з перезавантаженням НАЗК гостро постає потреба визначення ключових пріоритетів реформи політичного фінансування в Україні. З огляду на це IFES у співпраці з провідними організаціями громадянського суспільства, а саме Центром політико-правових реформ (ЦППР), Громадським рухом «ЧЕСНО» та Комітетом виборців України (КВУ), підготували аналітичний звіт, у якому здійснено аналіз ключових перешкод для ефективного втілення реформи політичного фінансування й наведено обґрунтування пріоритетних заходів, необхідних для усунення цих перешкод.
Автори звіту пропонують створити робочу групу з питань удосконалення законодавства про фінансування партій, до складу якої мають увійти народні депутати, представники НАЗК, ЦВК і виборчих комісій нижчого рівня, а також інших органів державної влади, політичних партій, представники міжнародних і українських неурядових організацій з метою забезпечення повноцінного й інклюзивного обговорення законодавчих змін у сфері політичного фінансування. Ключові пріоритети в сфері реалізації реформи політичного фінансування наведено нижче:
- повернення права непарламентських партій отримувати державне фінансування та удосконалення системи розподілу коштів державного фінансування, яка забезпечуватиме більшу порівняно з пропорційним розподілом коштів фінансову підтримку менших партій;
- зменшення граничних розмірів внесків від фізичних і юридичних осіб протягом року та забезпечення прив’язки таких обмежень до доходів таких осіб у попередніх періодах;
- встановлення обов’язку третіх осіб інформувати партії і НАЗК про намір здійснити внесок на підтримку партії;
- надання дозволу партіям витрачати кошти державного фінансування на діяльність, пов’язану з участю у виборах, з одночасним скасуванням права на відшкодування витрат на здійснення передвиборної агітації;
- встановлення вичерпного переліку заборон щодо витрачання партіями коштів державного фінансування;
- визначення предмету зовнішнього незалежного аудиту фінансової звітності партій;
- надання НАЗК у режимі реального часу доступу до всіх реєстрів і баз даних, необхідних для повноцінної перевірки фінансової звітності партій;
- запровадження обмеження на участь у виборах партій, що систематично порушують вимоги законодавства про політичні партії, зокрема не подають фінансову звітність;
- спрощення порядку складання протоколів про вчинення таких правопорушень та підвищення спроможності правоохоронних органів розслідувати кримінальні справи в сфері політичного фінансування;
- запровадження ефективних, пропорційних та дієвих санкцій та надання уповноваженим особам НАЗК статусу учасника відповідних судових процесів.
Крім того, важливу роль у моніторингу фінансової діяльності партій і кандидатів відіграють громадські організації і журналісти-розслідувачі. Саме тому новому керівництву НАЗК варто налагодити ефективну комунікацію та співпрацю з ними задля досягнення спільних цілей.
Читайте повний аналіз ключових пріоритетів у сфері реалізації реформи політичного фінансування за посиланням.
Ключові пріоритети у сфері реалізації реформи політичного фінансування from Centre of Policy and Legal Reform
Джерело: IFES.