Кандидат check. На якому етапі наразі впровадження рекомендацій ЄС по кандидатству?

Понад чотири місяці минуло з того моменту, як Україна отримала статус кандидата на членство в Європейський Союз. Щоб надалі рухатись у цьому напрямку, нам потрібно виконати 7 рекомендацій від ЄС.

У серпні цього року експерти вперше оцінили, як впроваджуються критерії, які надав Європейський Союз. Нещодавно з’явилась друга оцінка від консорціуму аналітичних центрів. Виявилось, що виконання 5 з 7 рекомендацій фактично поставили на паузу, ще по одному пункту експерти помітили кроки назад. І лише по одному критерію можна побачити позитивну динаміку.

Детальніше про впровадження рекомендацій розповідають експерти Центру, які брали участь у дослідженні. 

Реформа Конституційного Суду – це єдиний критерій, де спостерігається позитивна динаміка. У серпні експерти ставили 0 балів, сьогодні ж впровадження цієї реформи оцінюють у 3. 

Чому так?

У вересні Верховна Рада України ухвалила законопроєкт №7662 про реформу КСУ в першому читанні, за рахунок чого відбувся певний поступальний рух. Втім, сам законопроєкт викликає питання. Річ у тім, пояснює експерт Центру Олександр Марусяк, що при реалізації цієї моделі відбору суддів до складу КСУ на практиці можуть бути проблеми. Відтак, з‘являється ризик знову отримати членів Конституційного Суду, в доброчесності та професійності яких є сумніви. 

Зокрема, законопроєкт передбачає два окремих порядки відбору кандидатів на посаду судді КСУ: один за квотою Президента, інший – за квотою ВРУ та зʼїзду суддів. Крім того, законопроєкт передбачає залучення до процедури відбору кандидатур за квотами ВРУ та зʼїзду суддів нового спеціального органу – Дорадчої групи експертів, яка сприятиме цим субʼєктам в  оцінці моральних якостей і рівня компетентності кандидатів на посаду судді КСУ Враховуючи той факт, що в Конституції прописані єдині вимоги до всіх суддів Конституційного Суду України, варто було б створити уніфікований механізм відбору на конкурсних засадах та створити спеціальний орган, до складу якого входили б як міжнародні експерти, так і представники громадськості. Про це йшлося також у рекомендаціях Венеційської комісії.  

Наразі Україна чекає на висновки Венеційської комісії щодо ухваленого у першому читанні законопроєкту. Потрібно також розуміти, що кінцевий варіант закону може відрізнятись від нинішньої редакції, ухваленої у першому читанні. 

А ось судова реформа – це єдиний пункт, по якому є негативний спад. Якщо у серпні експерти оцінили впровадженення рекомендацій на 7 балів, то тепер – лише на 6.

Чому так?

Нещодавно Етична рада рекомендувала 16 кандидатів на 8 вакансій до складу Вищої ради правосуддя за квотою з’їзду суддів, з яких лише до 4 у громадськості не було питань. Чи змогла решта кандидатів спростувати сумніви щодо їхньої доброчесності пересвідчитися не має змоги, оскільки на час воєнного стану Етична рада припинила онлайн-трансляції співбесід. 

У серпні відбулась ще одна подія, яка поставила під сумнів доброчесність майбутнього складу ВРП. Йдеться про з’їзд науковців, який обрав членом ВРП, кандидата, щодо якого громадськість також виявила факти, які ставлять під сумнів його доброчесність.

Реформа ВРП один з ключових компонентів, без якого проведення повноцінної судової реформи неможливе, – розповідає експерт Роман Смалюк. Доброчесний та незалежний склад ВРП – це фундамент доброчесної та незалежної системи правосуддя. На жаль, поки що спостерігаються проблеми з формуванням цього фундаменту, але найбільші виклики ще попереду.

________________

Аналіз проводив консорціум українських аналітичних центрів та аналітиків на чолі з Центром “Нова Європа”. Участь у дослідженні взяли експерти Центру політико-правових реформ: Олександр Марусяк, Роман Смалюк та Євген Крапивін. 

Візуальні матеріали з сайту Центру “Нова Європа”