Що вас цікавить?

Громадська ініціатива за чесні вибори звернулася до Венеціанської комісії

20.07.2011
Конституціоналізм /
Політичні партії та вибори

Громадська ініціатива за чесні вибори, учасником якої є Центр політико-правових реформ, направила листа до Венеціанської комісії із одностайною позицією про неприйнятність проекту Закону України «Про вибори народних депутатів України», розробленого робочою групою на чолі із Міністром юстиції, як такого, що не здатен забезпечити проведення чесних та відкритих парламентських виборів.


Громадська ініціатива за чесні вибори, учасником якої є Центр політико-правових реформ, направила листа до Венеціанської комісії. 

У листі йдеться про таке:

“”На 20 році власної незалежності Україна постала перед черговим   викликом. Для розвитку країни та збереження її європейського вектору руху надзвичайно важливим є забезпечення вільних, прозорих і чесних виборів.

Президент України Віктор Янукович  створив робочу групу з підготовки проекту нового Закону України «Про вибори народних депутатів України», керівник якої Міністр юстиції України Олександр Лавринович нещодавно представив громадськості цей законопроект.

За висновками багатьох українських спеціалістів правознавців та політологів, вказаний проект закону є значним кроком назад у розвитку української виборчої та партійної систем.

В першу чергу це пов’язано з тим, що визначення  типу виборчої системи відбулося  без широкого  попереднього експертного та громадського обговорення, з свідомо закладеним пріоритетом у досягненні корпоративно-політичних, а не суспільно-корисних завдань і цілей. Законопроект пропонує комбіновану (паралельну) пропорційно-мажоритарну систему із закритими партійними списками.  Представники уряду та правлячої партії наполягають на незмінності цього положення за визначенням незважаючи на те , що нещодавні місцеві вибори, яки були проведені за такою ж змішаною виборчою системою були визнанні європейськими інституціями таким, що не в повній мірі відповідають демократичним стандартам.  

На нашу думку, повернення до парламентської виборчої системи, яка вже використовувалася у 1998 та 2002 роках,відродить всі недоліки минулих виборів, серед яких найбільш суттєвими були політична корупція при формуванні партіями виборчих списків та посилення впливу виконавчої гілки влади, насамперед регіональної,на кінцеві результати виборів в одномандатних округах.

Досвід двох попередніх виборів, проведених за змішаною системою, показав, що мажоритарна складова такої системи в Україні ускладнює та послаблює  партійну структуризацію парламенту і призводить до нестабільності уряду. Порівняно невеликий розмір виборчих округів стимулює корупційний вплив на виборців і спрощує маніпуляцію результатами голосування. Крім того, запропонована мажоритарна система створює проблеми  в нерівноправності виборців, що перебувають за кордоном, і є несправедливою через неврахування у результатах виборів голосів усіх тих громадян, які проголосували не за кандидата-переможця, однак складають абсолютну більшість виборців округу.

Система одномандатних виборчих округів несе низку загроз зловживань свідомо закладених у законопроект. Це стосується формування меж округів, строків реєстрації кандидатів. Законопроект істотно знижує можливості контролю чесних виборів, обмежує доступ до протоколів про підрахунок голосів, скорочує до мінімуму строки оскарження .   

Пропорційна складова парламентських виборів  закріпила партії як важливі  інститути  політичної системи і сприяла посиленню їх політичної відповідальності. Однак, негативним аспектом застосування цієї системи з закритими списками стало збільшення замкнутості політичних партій і блоків, та посилення недовіри громадян до політичних партій, які так і не набули масового членства.

Непрозорі критерії добору кандидатів у виборчі списки партій створили підстави для звинувачення партій у політичній корупції, призвели до нерівномірної представленості регіональних еліт у парламенті, знизили ротацію політиків у Верховній Раді.

Це стало однією з провідних  причин катастрофічного падіння рівня довіри громадян України до  найвищого представницького органу. Так, за соціологічним дослідженням, проведеним Центром соціальних та маркетингових досліджень «СОЦИС» спільно з Інститутом політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф. Кураса НАН України з 5 по 16 лютого цього року,  Верховній Раді України «повністю або скоріше не довіряють» 78% опитаних громадян України.

Повернення до комбінованої (паралельної) системи на парламентських виборах є порушенням обіцянок, що давали українські політики своїм виборцям. У  щорічному Посланні  Президента України до Верховної Ради України, датованому квітнем 2011 року, пропонувалося, що пропорційні вибори обов’язково проводитимуться за відкритими списками, і ця умова мала б зберегтися і в разі повернення до комбінованої системи, а виборчий бар’єр для політичних партій пропонувався у 4%. Підготовлений проект закону не відповідає обом заявленим вимогам.

Більше того,  у Верховній Раді Україні на розгляді перебувають виборчі законопроекти розробленні народними депутатами представниками, як більшості  так і опозиції, які пройшли широке громадське обговорення та міжнародну експертизу. Але  розгляд цих законопроектів відкладений .

З огляду на вищенаведене, ми, представники низки неурядових  аналітичних та експертних центрів, виступили  з громадською ініціативою «Чесні вибори заради майбутнього!». Ініціатива започатковує низку публічних заходів задля фахового обговорення необхідної парламентської виборчої системи для України та напрацювання відповідних змін до виборчого законодавства.

Зважаючи на це, ми звертаємось до Вас з проханням врахувати нашу одностайну позицію щодо неприйнятності запропонованого проекту Закону України «Про вибори народних депутатів України» під час розгляду Вами питання відповідності цього проекту закону європейським стандартам дотримання верховенства права та проведення чесних неупереджених виборів до представницьких органів держави””.

Звернення підписали президент центру “”Відкрита політика”” Ігор Жданов, президент Інституту правової політики, екс-міністр юстиції Микола Оніщук, голова правління Центру політико-правових реформ Ігор Коліушко, директор Українського інституту публічної політики, генерал-майор юстиції Віктор Чумак, науковий директор Школи політичної аналітики при НаУКМА Олексій Гарань, директор Інституту виборчого права Наталія Богашева та голова правління Комітету виборців України Олександр Черненко.