Що вас цікавить?

ФОРМУВАННЯ СКЛАДУ УРЯДУ В ОКРЕМИХ ДЕРЖАВАХ-ЧЛЕНАХ РАДИ ЄВРОПИ

Formation of the government in individual co e states from IvanHolod1


Парламентські республіки


Фінляндія

 

 

Парламент номінує Прем’єр-міністра, який призначається на посаду Президентом Республіки. Президент також призначає інших міністрів відповідно до пропозицій Прем’єр-міністра.

Перед номінуванням Прем’єр-міністра парламентські групи ведуть переговори щодо політичної програми та складу Уряду. На підставі результатів цих переговорів, а також заслухавши Спікера Парламенту та парламентські групи, Президент інформує Парламент про кандидата на посаду Прем’єр-міністра, який номінується більшістю голосів, поданих під час відкритого голосування в Парламенті.

Якщо кандидат не отримує необхідної підтримки, висувається інший кандидат відповідно до цієї ж процедури. Якщо і другий кандидат не отримав необхідну підтримку, то вибори продовжується, доки не буде визначена особа, яка отримала найбільшу кількість голосів підтримки у Парламенті.

Під час призначення Уряду, а також при істотній зміні складу Уряду, Парламент перебуває у сесійному режимі роботи.

(Пункт 61 Конституції 1999 року). 

Естонія

 

Президент Республіки протягом 14 днів після відставки попереднього Уряду визначає кандидата на посаду Прем’єр-міністра, якому доручається завдання сформувати новий Уряд.

Цей кандидат протягом 14 днів представляє Рійгікогу засади формування майбутнього Уряду, після чого Рійгікогу без обговорення шляхом відкритого голосування більшістю голосів ухвалює рішення щодо надання повноважень цьому кандидату на посаду Прем’єр-міністра сформувати Уряд.

Кандидат, уповноважений Рійгікогу, протягом 7 днів представляє кандидатури членів Уряду Президенту Республіки, який протягом 3 днів призначає Уряд.

Якщо кандидат, визначений Президентом, не одержує повноважень від Парламенту, не може сформувати Уряд, або відмовляється це зробити, Президент має право номінувати іншого кандидата протягом 7 днів.

Якщо Президент не номінував іншого кандидата, або інший кандидат не одержав повноважень від Рійгікогу, або так само не може чи не бажає сформувати Уряду, тоді право номінувати кандидата переходить до Рійгікогу. Якщо протягом 14 днів номінований Рійгікогу кандидат не представляє Президенту членів Уряду, Президент Республіки оголошує позачергові вибори до Рійгікогу.

(Стаття 89 Конституції 1992 року).

Латвія

 

Кабінет формується особою, яка була запрошена Президентом для цього. Міністри обираються Прем’єр-міністром.

Для того, щоб здійснювати свої повноваження, Прем’єр-міністр та інші міністри мають одержати вотум довіри від Сейму.

(Статті 55, 56, 59 Конституції 1922 року).

Німеччина Федеральний канцлер обирається Бундестагом без обговорення за пропозицією Федерального президента. Канцлер вважається обраним, якщо одержить голоси більшості депутатів Бундестагу. Обрана особа призначається Федеральним президентом.

Якщо запропонована Федеральним президентом особа не обирається Бундестагом, то Бундестаг може самостійно обрати Федерального канцлера протягом 14 днів після такого голосування більшістю голосів. Якщо протягом цього строку далі не буде обрано Федерального канцлера, то Бундестаг без зволікання обирає канцлером того кандидата, який одержав найбільшу кількість голосів. Якщо такий кандидат одержав більшість голосів депутатів Бундестагу, то Федеральний президент зобов’язаний його призначити протягом 7 днів, однак якщо такий кандидат не одержав більшості голосів, то протягом 7 днів Федеральний президент або призначає його, або розпускає Бундестаг.

Федеральні міністри призначаються та звільняються з посади Федеральним президентом за пропозицією Федерального канцлера.

(Статті 63, 64 Основоположного Закону 1949 року).

Італія Президент Республіки призначає Президента Ради міністрів, а також міністрів за пропозицією останнього. Хоча Конституція цього і не деталізує, однак персональний склад Уряду формується виключно на підставі розстановки партійно-політичних сил в обох палатах Парламенту, оскільки для початку своєї роботи Рада міністрів має одержати вотум довіри від обох палат Парламенту через поіменне голосування протягом 10 днів після призначення Уряду. Якщо Уряд не одержав вотум довіри хоча б від однієї палати Парламенту, то він іде у відставку (всі члени уряду залишаються у статусі виконуючих обов’язків), і весь процес призначення відбувається повторно[1].

 (Статті 92, 94 Конституції 1947 року).

Австрія

 

Федеральний президент:

– призначає Федерального канцлера;

– призначає та звільняє за рекомендацією Федерального канцлера інших членів Федерального уряду.

Призначення Федерального канцлера або всього Федерального уряду контрасигнується підписом новопризначеного канцлера.

Якщо новий Федеральний уряд призначається у міжсесійний період, то Федеральний президент скликає Національну раду на позачергову сесію (яка має зібратися протягом одного тижня) з метою представлення нового Федерального уряду. Національні збори не надають Федеральному уряду вотуму довіри, однак можуть ініціювати вотум недовіри як всьому складу уряду, так і окремим федеральним міністрам, що має наслідком відставку Федерального уряду або федерального міністра.

(Статті 70, 74 Федерального конституційного закону 1920 року).

Чехія Президент Республіки призначає Прем’єр-міністра, а також на підставі пропозиції останнього призначає та звільняє інших членів Уряду.

Протягом 30 днів після свого призначення Уряд звертається до Палати депутатів щодо вотуму довіри. Якщо новопризначений Уряд не одержить вотуму довіри, то Президент призначає новий Уряд. Якщо новий Уряд також не одержав вотуму довіри, то Президент Республіки призначає Прем’єр-міністра на підставі пропозиції Голови Палати депутатів.

(Стаття 68 Конституції 1992 року).

Словаччина

 

Прем’єр-міністр призначається і звільняється Президентом Республіки. За пропозицією Прем’єр-міністра Президент призначає і звільняє інших членів Уряду. Протягом 30 днів після призначення новосформований Уряд зобов’язаний звернутися до Національної ради для представлення своєї програми діяльності і одержання вотуму довіри.

Президент Республіки може розпустити Національну раду, якщо вона протягом 6 місяців з дня номінування Уряду не затвердила програму його діяльності.

(Статті 102, 110, 111, 113 Конституції 1992 року).

Угорщина Прем’єр-міністр обирається більшістю голосів Національної Ради за пропозицією Президента Республіки. Президент вносить кандидатуру Прем’єр-міністра на установчій сесії новообраної Національної Ради, або протягом 15 днів після відставки попереднього Прем’єр-міністра. Якщо Національна Рада не обирає Прем’єр-міністра, запропонованого Президентом, то Президент протягом 15 днів вносить нову кандидатуру.

Міністри призначаються Президентом за пропозицією Прем’єр-міністра.

(Стаття 16 Розділу «Держава» Основного Закону 2011 року)

Словенія

 

Після консультацій з лідерами парламентських груп Президент Республіки пропонує Національним зборам кандидатуру Президента Уряду, який обирається більшістю голосів усіх депутатів Національних зборів шляхом таємного голосування.

Якщо така кандидатура не одержить необхідної кількості голосів, то Президент Республіки після поновлення консультацій протягом 14 днів може запропонувати як нову кандидатуру, так і того ж самого кандидата знову. Парламентські групи або щонайменше 10 депутатів можуть також пропонувати свої кандидатури. Якщо протягом цього строку було запропоновано декілька кандидатів, то Національна рада голосує окремо за кожного з них, починаючи з кандидата, запропонованого Президентом Республіки, а якщо цей кандидат не обраний, то голосування за інших кандидатів проводиться у тому порядку, в якому вони були запропоновані.

Якщо жоден з кандидатів не був обраний, то Президент Республіки розпускає Національні збори і призначає нові вибори, хіба що протягом 48 годин Національні збори більшістю голосів від присутніх депутатів не оберуть Президента Уряду. Порядок цього голосування відбувається залежно від кількості голосів, одержаних кандидатами під час попереднього голосування, а потім відбувається голосування уже за нових кандидатів, при чому, кандидат, який запропонований Президентом, голосується першим.

Якщо і в такому випадку не обирається Президент Уряду, то Президент Республіки розпускає Національну раду і призначає нові вибори.

Міністри призначаються і звільняються Національною радою за пропозицією Президента Уряду. Перед призначенням відповідний міністр має з’явитися перед відповідною комісією Національних зборів і відповісти на її запитання.

(Статті 111, 112 Конституції 1991 року).

Хорватія

 

Особа, якій Президент Республіки надає мандат сформувати Уряду, вносить пропозиції щодо членів Уряду.

Відразу після сформування Уряду, але не пізніше ніж через 30 днів з моменту одержання мандату, така особа представляє Уряд та його програму Парламенту для одержання вотуму довіри від більшості всіх членів Парламенту. Після ухвалення цього рішення акт Президента Республіки про призначення Прем’єр-міністра контрасигнується Президентом Парламенту. Президент Парламенту також контрасигнує рішення Прем’єр-міністра про призначення членів Уряду.

Якщо особа, яка одержала мандат Президента Республіки, не зможе сформувати Уряд протягом 30 днів з дня одержання мандату, то Президент Республіки своїм рішенням може продовжити строк дії мандату більше ніж на 30 додаткових днів. Якщо ж така особа не може сформувати Уряд протягом розширеного строку дії мандату, або якщо сформований Уряд не одержав вотуму довіри від Парламенту, то Президент Республіки передає мандат на формування Уряду іншій особі.

Якщо ж Уряд і в такій ситуації не може бути сформований, то Президент Республіки призначає тимчасовий позапартійний Уряд і одночасно призначає дострокові вибори до Парламенту.

(Статті 109, 109а, 109b Конституції 1991 року).

Боснія і Герцеговина

 

Президія номінує Главу Ради міністрів, який призначається Палатою Представників. Глава Ради міністрів номінує Міністра закордонних справ, Міністра зовнішньої торгівлі та інших міністрів (за потреби), які призначаються Палатою Представників. Представництво Федерації Боснії і Герцеговини у Раді міністрів не може перевищувати дві третіх від чисельності усіх міністрів. Голова Ради міністрів також номінує заступників міністрів (які не можуть походити з тих самих суб’єктів Боснії і Герцеговини, з яких походять міністри), які також призначаються Палатою представників.

(Стаття V.4 Конституції 1995 року).

Сербія

 

Президент пропонує Національним зборам кандидатуру Прем’єр-міністра після проведення консультацій з депутатами, обраними за списком. Кандидат на посаду Прем’єр-міністра представляє Національним зборам Програму та кандидатів до складу Уряду. Національні збори одночасно голосують за підтримку Урядової програми, призначення Прем’єр-міністра та членів Уряду більшістю від свого складу. Президент розпускає Національні збори, якщо Уряд не був призначений протягом 90 днів з дня першого засідання новообраних Національних зборів.

 (Статті 109, 127 Конституції 2006 року).

Чорногорія

 

Президент пропонує кандидатуру Прем’єр-міністра протягом 30 днів з першого дня роботи новообраного Парламенту. Кандидат представляє Парламенту програму та персональний склад Уряду. Парламент одночасно голосує за підтримку програми Уряду, а також щодо персонального складу Уряду.  Президент розпускає Національні збори, якщо Уряд не був призначений протягом 90 днів з дня внесення Президентом першої кандидатури Прем’єр-міністра.  (Статті 92, 103 Конституції 2007 року).
Північна Македонія

 

Протягом 10 днів з першого дня роботи новообраного Парламенту Президент зобов’язаний надати мандат на формування Уряду представнику партії/партій, яка/які мають більшість у Парламенті. Протягом 20 днів з дня одержання мандату кандидат на посаду Прем’єр-міністра подає програму Уряду та пропонує персональний склад Уряду на розгляд Парламенту. Парламент призначає Уряд більшістю голосів своїх членів на підставі пропозицій Прем’єр-міністра та його програми.

(Стаття 90 Конституції 1991 року).

Албанія На початку строку повноважень Парламенту або після відставки Прем’єр-міністра Президент Республіки призначає Прем’єр-міністра за пропозицією партії або коаліції партій, яка має більшість у Парламенті. Якщо Парламент не затверджує призначеного Прем’єр-міністра, то Президент протягом 10 днів призначає нового Прем’єр-міністра. Якщо Парламент не затверджує і нового Прем’єр-міністра, то Парламент протягом 10 днів вже самостійно обирає Прем’єр-міністра, якого потім призначає Президент. Якщо Парламент не зможе обрати Прем’єр-міністра, то Президент розпускає Парламент.

Призначений Прем’єр-міністр протягом 10 днів представляє Парламенту для затвердження програму політик Ради міністрів та його персональний склад.

Міністри призначаються і звільняються Президентом Республіки за пропозицією Прем’єр-міністра протягом 7 днів та затверджуються Парламентом протягом 10 днів.

(Статті 96, 97, 98 Конституції 1998 року).

Болгарія Після проведення консультацій з парламентськими групами Президент доручає кандидату на посаду Прем’єр-міністра, номінованого партією, яка має найбільшу кількість місць у Національних зборах, сформувати Уряд.  Якщо цей кандидат не може сформувати Уряд протягом 7 днів, Президент доручає це завдання кандидату, номінованому другою за величиною парламентською групою. Якщо ж і новий кандидат не зможе сформувати Уряд, то Президент доручає це завдання кандидату, номінованому однією з менших парламентських груп.

Якщо консультації пройшли успішно, то Президент звертається до Національних зборів щодо призначення кандидата на посаду Прем’єр-міністра.

Якщо жодних домовленостей про формування Уряду так і не буде досягнуто, то Президент призначає тимчасовий Уряд, розпускає Національні збори та призначає дострокові вибори.

(Стаття 99 Конституції 1991 року).

Греція Президент Республіки призначає Прем’єр-міністра і за його рекомендацією призначає і звільняє інших членів Кабінету, а також їхніх заступників.

Прем’єр-міністром призначається лідер партії, яка має абсолютну більшість місць у Парламенті. Якщо жодна партія не має абсолютної більшості, то Президент Республіки надає лідеру партії з відносною більшістю «попередній мандат» з метою з’ясувати можливість формування Уряду, що має довіру більшості. Якщо партія не має лідера або уповноваженого представника, або якщо лідер або такий представник не обрані до Парламенту, Президент Республіки надає такий мандат особі, запропонованій парламентською групою цієї партії.

Якщо немає можливості з’ясувати, чи матиме такий Уряд підтримку більшості, то Президент Республіки надає цей мандат лідеру другої за величиною партії, а якщо і цей досвід виявляється невдалим, то лідеру третьої за величиною партії. Якщо партії мають рівну кількість місць у Парламенті, та, яка набрала більше голосів на виборах, вважається «більшою за величиною». Якщо партії мають рівну кількість місць у Парламенті, то та, яка є нещодавно створеною, вважається «меншою за величиною» у порівнянні зі «старішою» партією. В обох випадках, «попередній мандат» не може надаватися більш, ніж чотирьом сторонам.

«Попередній мандат» діє протягом 3 днів. Якщо всі ці мандати виявляться невдалими, Президент Республіки зустрічається з лідерами всіх лідерів. В разі підтвердження неможливості сформувати Уряд, що користується довірою Парламенту, Президент намагається сформувати Уряд, який складається з усіх партій у Парламенті з метою проведення парламентських виборів. Якщо і це не вдається, то Президент доручає Голові Вищому адміністративному суду або Вищого цивільного та кримінального суду або Суду аудиторів сформувати Уряд, який матиме підтримку на скільки це можливо, для проведення виборів та розпуску парламенту.

(Стаття 37 Конституції 1975 року).

Мальта Якою б не була нагода для (wherever there shall be occasion for) призначення Прем’єр-міністра, Президент призначає Прем’єр-міністром того члена Палати представників, який, на його думку, може найкраще заручитися підтримкою більшості членів цієї палати, та, діючи відповідно до рекомендацій Прем’єр-міністра, призначає інших міністрів з числа членів Палати представників.

Якщо нагода призначити Прем’єр-міністра або будь-якого іншого міністра виникає, коли Парламент розпущено, то особа, яка була членом Палати представників безпосередньо перед розпуском, може бути призначена Прем’єр-міністром або будь-яким іншим міністром, так неначе зараз вона є членом Палати представників, але така особа втрачає відповідні повноваження на початку наступної сесії Парламенту, якщо вона не залишиться членом цієї Палати.

([Стаття] 80 Конституції 1964 року).

Ірландія Палата Представників (Dáil Éireann) номінує, а Президент Ірландії (Uachtarán na hÉireann) призначає Прем’єр-міністра (Taoiseach), який є главою Уряду. Уряд складається не менше як з 7 і не більше як з 15 членів, які призначаються Президентом з числа кандидатів, номінованих Прем’єр-міністром і затверджених Палатою Представників. Президент за порадою Прем’єр-міністра приймає відставку або припиняє повноваження будь-кого з членів Уряду.

Прем’єр-міністр визначає одного з членів Уряду як свого Заступника (Tánaiste), який діє як Прем’єр-міністр у випадках відставки або неспроможності Прем’єр-міністра виконувати свої повноваження. Прем’єр-міністр, його Заступник і член Уряду, який очолює Міністерство фінансів, мають бути членами Палати Представників. Інші міністри мають бути членами Палати Представників або Сенату (Seanad Éireann), при чому сенаторами можуть бути не більше двох міністрів.

(Статті 13, 28,  Конституції 1937 року).

Ісландія Відповідно до Конституції Президент Республіки:

– доручає свої повноваження міністрам;

– доручає головування на засіданнях Уряду міністру, який таким чином вважається Прем’єр-міністром;

– призначає на посади міністрів і звільняє їх з посади;

– визначає кількість міністрів та сфери їхньої компетенції.

Однак, незважаючи на все вищеназване, Ісландія є Республікою з парламентським правлінням (це навіть зафіксовано у самій Конституції), а Президент звертається з пропозицією щодо формування Уряду, в першу чергу, до лідера політичної партії, яка здобула більшість у Альтингу, або до лідера іншої політичної партії[2].

Альтинг не надає вотуму довіри Уряду, однак може піддати міністрів процедурі імпічменту у випадку вчинення ними злочину. Такі справи розглядає Національний суд (Landsdómur).

(Статті 1, 13-15, 17 Конституції 1944 року).

Молдова Президент Республіки визначає кандидата на посаду Прем’єр-міністра після заслуховування позицій парламентських фракцій. Цей кандидат протягом 15 днів з дня його визначення має одержати вотум довіри від Парламенту щодо програми діяльності Уряду, а також щодо повного персонального списку кандидатів в члени Уряду. Парламент, перебуваючи у сесійному режимі роботи, проводить дебати щодо програми та цього списку кандидатів та надає вотум довіри більшістю голосів від обраних членів Парламенту. На підставі вотуму довіри Президент Республіки призначає Уряд. У разі перестановок в Уряду або появі вакантних посад Президент Республіки звільняє та призначає окремих членів Уряду, номінованих Прем’єр-міністром.

Президент Республіки може розпустити Парламент, якщо протягом 45 днів після першого запиту Уряду Парламент щонайменше двічі відхилив надання вотуму про довіру цьому Уряду.

(Статmі 85, 98 Конституції 1994 року).

Грузія Протягом 2 тижнів після припинення повноважень попереднього Уряду  Парламент надає вотум довіри Уряду, запропонованому кандидатом на посаду Прем’єр-міністра, номінованому політичною партією, яка одержала найкращі результати на парламентських виборах. Разом із персональним складом Уряду Парламенту представляється урядова програма. Вотум довіри надається більшістю від загальної кількості депутатів.

Якщо вотум довіри не був наданий, то Президент розпускає Парламент не раніше, ніж через 2 тижні та не пізніше, ніж через 3 тижні після закінчення вищеназваного строку формування Уряду, і призначає позачергові вибори до парламенту. Однак, Президент не може розпустити Парламент, якщо протягом 2 тижнів після закінчення вищеназваного строку формування Уряду, Парламент більшістю від загальної кількості депутатів надасть вотум довіри уряду, запропонованому кандидатом на посаду Прем’єр-міністра, номінованого більш, як третиною від загальної кількості депутатів.

Протягом 2 днів після надання вотуму довіри Президент призначає Прем’єр-міністра. Протягом 2 днів після свого призначення Прем’єр-міністр призначає міністрів. Якщо Президент не призначив Прем’єр-міністра у встановлений строк, то Прем’єр-міністр вважається все одно призначеним.

(Статті 55, 56 Конституції 1995 року).



Напівпрезидентські республіки


Франція

 

Президент Республіки призначає і звільняє:

– Прем’єр-міністра;

– членів Ради міністрів, номінованих Прем’єр-міністром.

(Стаття 8 Конституції 1958 року).

Португалія

 

Президент Республіки призначає:

– Прем’єр-міністра після консультацій з партіями, які мають мандати в Асамблеї відповідно до результатів виборів;

– членів Уряду за пропозицією Прем’єр-міністра.

Протягом 10 днів з дня призначення Уряд подає на розгляд і затвердження Асамблеї Республіки Програму діяльності. Незатвердження Асамблеєю Програми діяльності Уряду має наслідком його відставку.

(Статті 187, 192, 195 Конституції 1974 року).

Польща

 

Президент Республіки:

– висуває кандидатуру на посаду Голови Ради міністрів, який пропонує склад Ради міністрів;

– призначає Голову Ради міністрів разом з іншими членами Ради міністрів протягом 14 днів з дня першого засідання Сейму або прийняття відставки попереднього складу Ради міністрів і приймає присягу членів новосформованої Ради міністрів.

Голова Ради міністрів протягом 14 днів з дня його призначення представляє Сейму програму діяльності Ради міністрів. Сейм надає вотум довіри Раді міністрів більшістю голосів від присутніх (за умови присутності щонайменше половини від загального числа депутатів).

Якщо Рада міністрів несформована, або Сейм не надав їй вотум довіри, то протягом 14 днів після закінчення вищезгаданих строків Сейм самостійно обирає Голову Ради міністрів і запропонованих ним членів Ради міністрів більшістю голосів від присутніх (за умови присутності не менше половини від загального числа депутатів), і Президент Республіки призначає їх.

(Стаття 154 Конституції 1997 року).

Литва

 

Президент Республіки призначає і звільняє:

– Прем’єр-міністра за згодою Сейму;

– міністрів, номінованих Прем’єр-міністром.

Протягом 15 днів після свого призначення Прем’єр-міністр представляє Сейму новосформований і призначений Президентом Уряд, а також Програму Уряду. Новосформований Уряд починає здійснювати свої повноваження лише після затвердження Програми Уряду більшістю голосів членів Сейму, які взяли участь у засіданні.

Президент Республіки може призначити дострокові вибори до Сейму, якщо Сейм:

– протягом 30 днів після представлення Програми діяльності Уряду взагалі не розглянув її;

– якщо протягом 60 днів після першого представлення Програми діяльності Уряду двічі підряд відхилив її.

(Статті 58, 92 Конституції 1992 року).

Румунія Президент Румунії призначає кандидата на посаду Прем’єр-міністра, а також Уряд на підставі вотуму довіри Парламенту. У разі зміни складу Уряду, Президент звільняє та призначає відповідних членів уряду, номінованих Прем’єр-міністром.

Якщо політична структура або склад уряду змінюються внаслідок процесу перестановок, президент Румунії має право здійснювати вищеназвані повноваження лише за схваленням Парламенту, наданого за пропозицією Прем’єр-міністра.

Президент може розпустити Парламент, якщо протягом 60 днів після першого запиту Уряду Парламент щонайменше двічі відхилив надання вотуму про довіру цьому Уряду.

 (Стаття 85 Конституції 1991 року).



Президентська республіка


Кіпр
 
Виконавчу владу здійснюють Президент і Віцепрезидент Республіки, які спільно призначають до Ради міністрів 7 міністрів-греків та 3 міністрів-турків (з числа кандидатів поза межами Палати Представників). Міністр-турок має обов’язково очолювати одне з наступних міністерств:  Міністерство закордонних справ, Міністерство оборони, Міністерство фінансів. За згодою Президента і Віцепрезидента цей порядок може бути змінений системою ротацій.

(Стаття 46 Конституції 1960 року, ситуація де-юре)

[1] Див. Federico Russo, ‘Government Formation in Italy: The Challenge of Bicameral Investiture’ in Parliaments and Government Formation: Unpacking Investiture Rules by Bjørn Erik Rasch, Shane Martin, and José Antonio Cheibub, Oxford University Press, 2015, p. 136-152

[2] How is Iceland governed? Government of Iceland, https://www.government.is/topics/governance-and-national-symbols/how-is-iceland-governed/