ФОРМУВАННЯ ОРГАНІВ КОНСТИТУЦІЙНОЇ ЮРИСДИКЦІЇ В ОКРЕМИХ ДЕРЖАВАХ-ЧЛЕНАХ РАДИ ЄВРОПИ
ФОРМУВАННЯ ОРГАНІВ КОНСТИТУЦІЙНОЇ ЮРИСДИКЦІЇ В ОКРЕМИХ ДЕРЖАВАХ-ЧЛЕНАХ РАДИ ЄВРОПИ
Аналітичні матеріали
Документ у форматі PDF дивіться за посиланням
Група 1. Відсутність конституційної юрисдикції як явища
| Нідерланди |
Група 2. Конституційна юрисдикція здійснюється верховним судом і/або
(окремими) судами загальної юрисдикції
| Велика Британія Ірландія Данія Норвегія Швеція | Ісландія Фінляндія Естонія Швейцарія Кіпр |
Група 3. Конституційна юрисдикція здійснюється спеціалізованим органом (наприклад, Конституційним судом)
А. Склад органу формується главою держави
|
Конституційний лад держави |
Суб’єкт і порядок призначення |
Примітка |
||
|
1. Конституційний суд (Verfassungsgerichtshof / VfGH) АВСТРІЇ |
||||
|
Парламентська федеративна республіка |
Федеральним президентом за поданням: |
Запасні судді долучаються до розгляду справи, якщо основний суддя не може здійснювати правосуддя. Судді можуть бути звільнені лише самим Судом (2/3 голосів). |
||
|
Федерального уряду — Президент, Віцепрезидент, 6 основних + 3 резервних суддів |
Національної ради — 3 основних + 2 резервних судді |
Федеральної ради — 3 основних + 1 резервний суддя |
||
|
2. Конституційний суд (Grondwettelijk Hof / Cour constitutionelle) БЕЛЬГІЇ |
||||
|
Парламентська федеративна монархія |
Королем за поданням Парламенту |
Судді з-поміж себе обирають двох Президентів (представників двох мовних общин), які почергово головують один календарний рік. |
||
|
Список для заміщення однієї вакансії повинен містити імена двох кандидатів, запропонованих по черзі Палатою представників та Сенатом (не менше ⅔ від складу присутніх членів). |
||||
|
3. Конституційний суд (Constitutional Court) МАЛЬТИ |
||||
|
Парламентська унітарна республіка |
Президентом за порадою Прем’єр-міністра |
Також вважається одним із вищих (касаційних) судів. |
||
|
Конституційний лад держави |
Суб’єкт і порядок призначення |
Примітка |
|||
|
4. Конституційний трибунал (Tribunal Constitucional) ІСПАНІЇ |
|||||
|
Парламентська монархія, регіональна держава |
Королем за поданням: |
Судді з-поміж себе обирають Президента та Віцепрезидента Трибуналу на 3 роки. Кожних 3 роки ⅓ складу Трибуналу оновлюється. |
|||
|
Конгресу депутатів (4 судді) |
Сенату (4 судді) |
Генеральної ради (2 судді) |
Уряду (2 судді) |
||
|
5. Конституційний суд (Ústavný súd) СЛОВАЧЧИНИ |
|||||
|
Парламентська унітарна республіка |
Президентом за поданням Національної ради |
На кожну вакансію Національна рада пропонує по 2 кандидатури. |
|||
|
6. Конституційний суд (Ústavní soud) ЧЕХІЇ |
|||||
|
Парламентська унітарна республіка |
Президентом за згодою Сенату (більшістю голосів) |
— |
|||
Б. Склад органу формується парламентом
|
Конституційний лад держави |
Суб’єкт і порядок призначення |
Примітка |
|||
|
1. Конституційний суд (Satversmes tiesa) ЛАТВІЇ |
|||||
|
Парламентська унітарна республіка |
Сеймом (простою більшістю) за поданням: |
Пленум Верховного Суду подає кандидатури лише з-поміж суддів. Судді таємним голосуванням обирають Президента та Віцепрезидента Суду на 3 роки (⅔ голосів). |
|||
|
Щонайменше 10 членів (1/10) Сейму (3 судді) |
Кабінету міністрів (2 судді) |
Пленуму Верховного суду (2 судді) |
|||
|
2. Конституційний суд (Konstitucinis Teismas) ЛИТВИ |
|||||
|
Напівпрезидентська унітарна республіка |
Сеймом (простою більшістю) за поданням: |
З-поміж кандидатур номінованих Президентом Сейм призначає Президента Суду. Кожних 3 роки відбувається ротація ⅓ складу суду. Наявна процедура імпічменту суддів. |
|||
|
Глави Сейму (3 судді) |
Президента Республіки (3 судді) |
Президента Верховного Суду (3 судді) |
|||
|
3. Федеральний конституційний суд (Bundesverfassungsgericht, BVerfG) НІМЕЧЧИНИ |
|||||
|
Парламентська федеративна республіка |
І Сенат |
ІІ Сенат |
Призначаються: |
Перший Сенат очолює Президент, а другий — Віцепрезидент Суду. Серед призначених судів Бундестаг і Бундесрат почергово і окремо визначають Президента і Віцепрезидента Суду. |
|
|
4 судді |
4 судді |
Бундестагом (⅔ голосів) |
|||
|
4 судді |
4 судді |
Бундесратом (⅔ голосів) |
|||
|
Конституційний лад держави |
Суб’єкт і процедура призначення |
Примітка |
||
|
4. Конституційний суд (Уставен Суд) ПІВНІЧНОЇ МАКЕДОНІЇ |
||||
|
Парламентська унітарна республіка |
Зборами Республіки за формулою 6+3: |
Судді обирають з-поміж себе Президента на 3 роки (без права бути призначеним повторно). |
||
|
Простою більшістю голосів (6 суддів) |
Більшістю голосів серед представників етнічних меншин (3 судді) |
|||
|
5. Конституційний трибунал (Trybunał Konstytucyjny) ПОЛЬЩІ |
||||
|
Напівпрезидентська унітарна республіка |
Сеймом (нижньою палатою Парламенту) (простою більшістю) |
Президент і Віцепрезидент призначаються з числа кандидатів, визначених Загальними зборами суддів Президентом Республіки. |
|
6. Конституційний суд (Ustavno sodišče) СЛОВЕНІЇ
(9 суддів, які призначаються на 9 років без права повторного призначення)
|
Парламентська унітарна республіка |
Національними зборами (простою більшістю) за поданням Президента Республіки |
Президент і Віцепрезидент Суду обирається з-поміж суддів строком на 3 роки. |
|
7. Конституційний суд (Alkotmánybírósága) УГОРЩИНИ
(15 суддів, які призначаються на 12 років без права повторного призначення)
|
Парламентська унітарна республіка |
Національною асамблеєю (⅔ голосів) |
Віцепрезидент Суду обирається самими суддями. |
|
|
Напівпрезидентська унітарна республіка |
Міллі Меджлісом (простою більшістю) за рекомендацією Президента |
|
|
Конституційний лад держави |
Суб’єкт і процедура призначення |
Примітка |
|
9. Конституційний суд (Ustavni sud) ХОРВАТІЇ |
|||
|
Парламентська унітарна республіка |
Хорватським Сабором (2/3 голосів) |
Судді з-поміж себе обирають Президента Суду на 4 роки. |
|
|
10. Конституційний суд (Ustavni sud) ЧОРНОГОРІЇ
|
|||||
В. Склад органу формується за змішаним принципом
|
Конституційний лад держави |
Суб’єкт і порядок призначення |
Примітка |
||
|
1. Конституційний суд (Конституционен съд) БОЛГАРІЇ |
||||
|
Унітарна парламентська республіка |
Національними зборами (4 судді)
|
Президентом (4 судді)
|
Загальними зборами суддів Верховного касаційного суду та Верховного адміністративного суду (4 судді) |
Кожних 3 роки оновлюється ⅓ складу Суду. З-поміж себе судді обирають Президента Суду на 3 роки з правом переобрання. |
|
2. Конституційний суд (Ustavni sud) БОСНІЇ І ГЕРЦЕГОВИНИ |
||||
|
Федеративна парламентська республіка |
Палатою представників Федерації Боснії і Герцеговини (4 судді) |
Зборами Республіки Сербської |
Президентом ЄСПЛ після консультацій з Президією Боснії і Герцеговини (3 судді)[3]
|
Конституційний суд є також одночасно касаційним судом в окремих справах. |
|
3. Конституційний суд (Corte costituzionale) ІТАЛІЇ |
||||
|
Парламентська республіка, регіональна держава |
Парламентом (на спільному засіданні обох палат; ⅔ голосів) (5 суддів) |
Президентом (5 суддів)
|
Вищими судами загальної та адміністративної юрисдикції (5 суддів)
|
З-поміж себе судді обирають Президента Суду на 3 років з правом повторного переобрання. Президент з-поміж суддів призначає одного або декількох Віцепрезидентів. |
|
Конституційний лад держави |
Суб’єкт і порядок призначення |
Примітка |
||
|
4. Конституційний суд (Curtea Constituțională) МОЛДОВИ |
||||
|
Унітарна парламентська республіка |
Парламентом (2 судді) |
Урядом (2 судді) |
Вищою радою магістратів(2 судді) |
Судді таємним голосування обирають Президента Суду. |
|
5. Конституційний трибунал (Tribunal Constitucional) ПОРТУГАЛІЇ |
||||
|
Напівпрезидентська унітарна республіка |
Асамблеєю Республіки (⅔ голосів) (10 суддів) |
Вже призначеними суддями Конституційного трибуналу (кооптація) |
Судді обирають Президента (9 голосів) і Віцепрезидента (8 голосів) Суду на 4,5 роки (з правом переобрання). |
|
|
6. Конституційний суд (Curtea Constituțională) РУМУНІЇ |
||||
|
Напівпрезидентська унітарна республіка |
Президентом (3 судді) |
Сенатом (3 судді) |
Палатою депутатів (3 судді) |
⅓ складу Суду оновлюється кожних 3 роки. З-поміж себе судді обирають Президента Суду на 3 роки. |
|
7. Конституційний суд (Уставни суд) СЕРБІЇ |
||||
|
Унітарна парламентська республіка |
Президентом (5 суддів) |
Національними зборами (5 суддів) |
Верховним касаційним судом (5 суддів) |
Достроково суддя звільняється за рішенням Конституційного суду. |
|
Конституційний лад держави |
Суб’єкт і порядок призначення |
Примітка |
||
|
8. Конституційна рада (Conseil constitutionnel) ФРАНЦІЇ |
||||
|
Напівпрезидентська унітарна республіка |
Президентом Республіки (3 члени) |
Президентом Сенату (3 члени) |
Президентом Національних зборів (3 члени) |
Призначення кандидата на посаду члена Ради може бути заблоковано не менше ⅗ голосів відповідної палати. ⅓ складу Ради оновлюється кожних 3 роки: кожен із суб’єктів призначення призначає по 1 члену Ради раз на 3 роки. |
|
Експрезидент має право пожиттєвого членства. |
Відповідно до висновку Комітету з конституційного права (кожної палати). |
|||
|
9. Конституційний суд (Gjykata Kushtetuese) АЛБАНІЇ |
||||
|
Унітарна парламентська республіка |
Президентом (3 судді) |
Народними Зборами (3 судді) |
Верховним Судом (3 судді) |
Кожних 3 роки відбувається ротація складу ⅓ складу Суду. З-поміж себе судді на 3 роки обирають Голову Суду (з правом повторного переобрання ще на один строк). |
|
10. Конституційний суд (սահմանադրական դատարան) ВІРМЕНІЇ |
||||
|
Парламентська унітарна республіка |
Президентом |
Національними Зборами |
Якщо Парламент не призначає Голову Суду, то його може призначити Президент. |
|
|
11. Конституційний суд (საკონსტიტუციო სასამართლო) ГРУЗІЇ |
||||
|
Парламентська унітарна республіка |
Президентом (3 судді) |
Парламентом |
Верховним Судом (3 судді) |
Судді обирають Голову Суду на 5 років. |
Г. Нетиповий порядок формування складу органу конституційної юрисдикції
|
Конституційний лад держави |
Спеціальний найвищий суд (Ανώτατο Ειδικό Δικαστήριο) ГРЕЦІЇ |
|
|
Парламентська унітарна республіка |
Для здійснення конституційної юрисдикції створюється тимчасовий Суд, який складається з Президента Верховного адміністративного суду, Президента Верховного цивільного та кримінального суду, Президента Суду аудиторів, 4 радників Верховного адміністративного суду, 4 членів Верховного цивільного та кримінального суду (які обираються на 2 роки шляхом жеребкування). Головує в такому Суді або Президент Верховного адміністративного суду, або Президент Верховного цивільного та кримінального суду (залежно хто старший за віком). В окремих випадках, передбачених Конституцією Греції, до складу цього суду вводяться 2 професори права з юридичних факультетів університетів Греції, які також обираються шляхом жеребкування. |
[1] Судді мають рівнозначно представляють нідерландську та французьку мовні общини (а один із них має володіти німецькою мовою). Гендерний баланс також має бути додержаний.
[2] Перший склад суду призначався на 5 років без права призначення повторно.
[3] Судді, які призначаються Президентом ЄСПЛ, не можуть бути громадянами Боснії і Герцеговини або будь-яких сусідніх країн.
[4] У 2013 р. Конституційний Суд визнав неконституційним повноваження Президента призначати 2 суддів КС.
[5] Щонайменше 6 з 13 суддів Конституційного Трибуналу мають призначатися з-поміж суддів інших судів, тоді як всі інші мають бути юристами-науковцями з академічним ступенем.
[6] Якщо особа призначалася на заміну члену Ради, що подав у відставку або не може продовжувати обіймати свою посаду до закінчення свого мандату, така особа може бути призначена на повний 9-річний строк, якщо її термін перебування на цій посаді не перевищував 3 років.
Аналітичний матеріал підготовлено в межах проєкту “Налагодження громадсько-парламентської взаємодії у конституційному процесі”, що реалізується Центром політико-правових реформ у межах Програми USAID РАДА, що виконується Фондом Східна Європа, за участі експертів Громадської мережі публічного права та адміністрації UPLAN у межах Програми сприяння громадській активності «Долучайся!», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID).