Що вас цікавить?

Експертне заключення до Проекту Закону України “Про внесення змін і доповнень до Закону України “Про нотаріат”

17.01.2005
Публічна адміністрація /
Публічна служба

Експертне заключення здійсене Нотаріусом Др. Штефаном Курцем (Німеччина) за сприяння Німецького Фонду міжнародного правового співробітництва. Жовтень 1999 р.


Попередні зауваження:

В принципових положеннях та в значному обсязі своїх норм проект відповідає тим вимогам, які висуваються відносно сучасного, ефективного латинського нотаріату. Особливо треба підкреслити те, що принципово зникає дуалізм державного та приватного нотаріату.

Але два важливі пункти, які на практиці можуть означати порушення системи, повинні бути, на мій погляд, ще раз обміркованими:

Відповідно із ст. 23 проекту нотаріуси державних нотаріальних архівів мають всі повноваження нотаріуса та надають додаткові послуги. У поєднанні з тим, що ці нотаріуси не мають власного нотаріального бюро і для виконання їх службових обов‘язків отримують “заробітну плату”, їх таким чином не можно вважаюти повністю незалежними. Одже створення державного нотаріального архіву з виходом за межі простого завдання щодо зберігання документів дуже нагадує подальше збереження державного нотаріату, але з іншою назвою.

Відносно окремих нотаріальних дій до посади нотаріуса прирівнюються також деякі інші носії службових повноважень та посадові особи, які допускаються до виконання нотаріальних дій (наприклад ст. ст. 72, 77, 78, 82, а також 83, 87, 107-110, 112 тощо). Метою створення сучасного нотаріату повинна бути передача здійснення нотаріальних завдань кваліфікованим та досвідченим виконавцям цих обов‘язків, тобто саме нотаріусам. Відповідно з цим ст. 3 проекту (і доречно!) визначає високу планку вимог до такої кваліфікації. Цим вимогам не відповідають особи, які в згадному вище випадку прирівнюються до посади нотаріуса. Ефективний нотаріат вимагає, щоб відповідна  територія була забезпечена нотаріальними послугами. Якщо цього досягнуто, не існує більше потреби надавати такі ж самі повноваження іншим особам.

В остальному, на мою думку, вважається необхідним висловити позицію до окремих питань, стосовно яких можно ще дискутувати, навіть і для того, щоб запобігти помилкам взаємного непорозуміння.

Повну версію дослідження можна завантажити тут.