preloader

Що вас цікавить?

Дисциплінарну скаргу на прокурора вчилися писати у Львові

23.03.2019
Кримінальна юстиція /
Органи кримінальної юстиції

22 березня у Львові відбувся семінар для правників, активістів та журналістів Західної України на тему «Як написати скаргу на прокурора до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів». 


22 березня у Львові відбувся семінар для правників, активістів та журналістів Західної України на тему «Як написати скаргу на прокурора до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів».

Про діяльність Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів (КДКП) розповів член правління Центру політико-правових реформ Олександр Банчук. «Основними завданнями Комісії є конкурсний добір на посаду прокурора та розгляд дисциплінарних справ проти прокурорів. За період з 1 серпня 2017 по 1 березня 2019 року було притягнуто до відповідальності 9 прокурорів з Львівської області, і призначено такі стягнення: 2 догани, 5 заборон призначення чи переведення та 2 звільнення».

Експерт УМДПЛ Євген Крапивін розповів учасникам про загальну процедуру розгляду справ Комісією.

  • За результатами вивчення скарги член Комісії ухвалює рішення про відкриття провадження або про відмову у його відкритті.
  • Наступними етапами є перевірка обставин дисциплінарної скарги, яка може тривати до двох місяців з можливістю продовження строку ще на місяць, розгляд висновку за результатами перевірки на засіданні Комісії та прийняття рішення Комісією про накладення дисциплінарного стягнення чи закриття провадження.
  • Аналіз проведених проваджень проказав, що середня тривалість дисциплінарного провадження – 100 днів.

 

Детально тренери зупинилися на вимогах до підготовки дисциплінарної скарги та на основних помилках, які роблять заявники.

«Згідно закону дисциплінарну скаргу до Комісії може подати будь-яка особа, якій стало відомо про вчинення прокурором проступку. Якщо ж звернутися до статистичних даних – 86% з усіх притягнутих до дисциплінарної відповідальності прокурорів притягнуті на підставі скарг керівників регіональних прокуратур або інших прокурорів, і лише 14% – за скаргами інших осіб. Це пов’язують з тим, що прокурори подають більш обґрунтовані скарги», – розповів Сергій Гриненко, представник відділу дисциплінарної практики Секретаріату КДКП.

Досвідом підготовки дисциплінарних скарг поділилася адвокатка Злата Симоненко. «Дуже важливо належно підготуватися для того, щоб послідовно та аргументовано висловлювати свою позицію. Варто наперед обдумати короткий виступ із аргументами, у чому ви погоджуєтеся чи навпаки – не погоджуєтеся з висновком члена Комісії, на підтвердження власної позиції додатково зібрати докази, а також підготувати питання до іншої сторони». У такому випадку особа не буде діяти поспіхом та виглядати непідготовленим.

 

Про підстави притягнення чи ті, за які прокурорів не притягують до дисциплінарної відповідальності, розповів учасникам Володимир Петраковський, радник Statewatch. За його словами, найпоширенішим видом порушень є проступки прокурорів, пов’язані з невиконанням або неналежним виконанням своїх службових обов’язків. Другими за поширеністю є проступки, які полягають у грубому порушення правил прокурорської етики. Третя категорія – дії, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності.

На завершення усі учасники практикувалися у складанні дисциплінарної скарги, після чого тренери вказали на помилки та вказали на важливі нюанси, які слід враховувати.

 

Семінар організував Центр політико-правових реформ та Центр досліджень місцевого самоврядування в межах проекту ЦППР «Посилення ролі громадянського суспільства у забезпеченні демократичних реформ і якості державної влади», який реалізовується за підтримки Європейського Союзу, за участі експертів Громадської мережі публічного права та адміністрації UPLAN в рамках Програми сприяння громадській активності «Долучайся!», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID). Думки, висловлені експертами ЦППР, жодною мірою не відображають офіційної позиції Європейського Союзу та не обов’язково відображають погляди Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) або уряду США.