preloader

Що вас цікавить?

Дещо про форму та зміст щоквартальних звітів політичних партій

21.10.2016
Запобігання корупції /
Практика запобігання корупції

Станом на сьогодні в Україні зареєстровано 350 політичних партій. Всі вони є дуже різними не лише за своєю ідеологією, переконаннями, специфікою внутрішньої організації, розбудовою мережі місцевих осередків тощо, а й за ефективністю загальнодержавного політичного функціонування та рівнем підтримки населенням.

Останні два показники, як позує дослідження, суттєво впливають на вибір політичними партіями манери своєї поведінки в частині імплементації нового законодавства про фінансування політичних партій, а також визначають ступінь їх бажання відповідати новим вимогам цього законодавства. Саме тому при аналізі стану справ з формою та якістю звітів політичних партій  було вирішено розділити їх на три основні групи.


1. Станом на сьогодні в Україні зареєстровано 350 політичних партій. Всі вони є дуже різними не лише за своєю ідеологією, переконаннями, специфікою внутрішньої організації, розбудовою мережі місцевих осередків тощо, а й за ефективністю загальнодержавного політичного функціонування та рівнем підтримки населенням.

Останні два показники, як позує дослідження, суттєво впливають на вибір політичними партіями манери своєї поведінки в частині імплементації нового законодавства про фінансування політичних партій, а також визначають ступінь їх бажання відповідати новим вимогам цього законодавства. Саме тому при аналізі стану справ з формою та якістю звітів політичних партій  було вирішено розділити їх на три основні групи: 

1) парламентські партії (виокремлення цієї групи політичних партій обґрунтовується тим, що ці партії є найактивнішими в Україні та такими, що вже в цьому році отримали право на державне фінансування своєї статутної діяльності);

2) партії, які подолали 2% бар’єр на останніх парламентських виборах (виокремлення цієї групи політичних партій обґрунтовується тим, що ці партії характеризуються досить високим рівнем активності, а також тим, що вони подолали 2% бар’єр на останніх парламентських виборах, а це означає, що це ті  партії, які потенційно за результатами наступних парламентських виборів можуть отримати право на державне фінансування своєї статутної діяльності. При цьому Комуністична партія України не аналізуватиметься, оскільки її діяльність вже припинено);

3) всі інші політичні партії (виокремлення цієї групи політичних партій пояснюється тим, що вони, як правило, є малоактивними (багато із них в період між виборами є взагалі неактивними); не мають достатньої підтримки громадян для того, щоб претендувати на державне фінансування своєї статутної діяльності (принаймні, за результатами останніх парламентських виборів); не виявляють особливої активності у виконанні нових вимог законодавства в частині внесення змін до своїх статутів, відкриття рахунків у банках, належного звітування тощо).

Крім того, для надання найбільш повної та актуальної наразі інформації нижче ми наведемо результати узагальнення аналізу звітів про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру, які подавалися партіями за ІІ квартал 2016 року.

2. Аналіз звітів за ІІ квартал 2016 року про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру парламентських партій (йдеться про такі політичні партії: 1) «Народний фронт»; 2) «Блок Петра Порошенка «Солідарність»; 3) «Об’єднання «Самопоміч»; 4) «Опозиційний блок»; 5) Радикальна партія Олега Ляшка; 6) «Всеукраїнське об’єднання «Батьківщина») дозволяє констатувати таке:

1) всі вони були подані до НАЗК вчасно;

2) через певні технічні проблеми із роботою офіційного веб-сайту НАЗК всі ці звіти було оприлюднено з незначним запізненням;

3) всі парламентські партії прозвітували про внески на їх користь. Як правило, йшлося про внески у вигляді грошових коштів. Проте, зі змісту аналізованих звітів випливає, що розмір отриманих парламентськими партіями грошових внесків суттєво відрізняється. Наприклад, політична партія «Народний фронт» стверджує, що не отримала жодної копійки таких внесків. Радикальна партія Олега Ляшка прозвітувала про те, що отримала в звітному періоді 43 500 гривень. А ось політична партія «Опозиційний блок» надала інформацію про те, що отримала в зазначений період понад 4,5 мільйони гривень;

4) всі парламентські партії відокремили внески фізичних осіб від внесків юридичних осіб, що були отримані на користь партії за звітний період. При цьому варто звернути увагу на те, що співвідношення таких внесків у різних партій є принципово різним. Так, політична партія «Народний фронт» зазначила, що не отримала жодного внеску не від фізичних, не від юридичних осіб. Політичні партії «Об’єднання «Самопоміч» та Радикальна партія Олега Ляшка прозвітували про те, що отримали певні суми від фізичних осіб (356 350 гривень і 43 500 гривень – відповідно), але не отримали жодного внеску від юридичних осіб. У політичної партії «Опозиційний блок» ситуація діаметрально протилежна, адже виходячи з її звіту, у ІІ кварталі 2016 року вона отримала значні внески з боку юридичних осіб (на суму 4 504 500 гривень), але не отримала жодного внеску від фізичних осіб. Про те, що отримали певні внески і від фізичних, і від юридичних осіб, прозвітували лише політична партія «Блок Петра Порошенка «Солідарність» (від фізичних осіб партія отримала грошових внесків на загальну суму 173 720 гривень, а від юридичних – на суму 153 841 гривень) та політична партія «Всеукраїнське об’єднання «Батьківщина» (2 239 083 гривень від фізичних осіб та 170 000 гривень від юридичних осіб);

5) всі парламентські партії відокремили членські внески від внесків фізичних осіб та юридичних осіб. Утім, всі вони (крім політичної партії «Блок Петра Порошенка «Солідарність») зазначили, що у звітному періоді не отримували членських внесків. Як випливає ж зі звіту політичної партії «Блок Петра Порошенка «Солідарність», загальна сума членських внесків на користь цієї партії у ІІ кварталі 2016 року склала 220 гривень;

6) всі парламентські партії прозвітували про належне їм майно. Утім, одні партії зазначили, що мають майно як на праві власності, так і на праві користування, а інші (політична партія «Опозиційний блок» та Радикальна партія Олега Ляшка) – що таке майно знаходиться у них виключно на праві користування;

7) всі парламентські партії прозвітували про свої витрати та зобов’язання фінансового характеру. Інша справа, що обсяг таких витрат (за звітами) та їх розподіл принципово різний;

8) зі звітів парламентських партій випливає, що працівників апарату в них практично немає, а ті що є, працюють безкоштовно або за мізерну винагороду. Так, політичні партії «Народний фронт», «Об’єднання «Самопоміч», «Опозиційний блок» та Радикальна партія Олега Ляшка зазначили у звіті за ІІ квартал 2016 року, що не витратили жодної копійки на виплату заробітної плати. Як випливає зі звіту партії «Блок Петра Порошенка «Солідарність», у них такі витрати за весь зазначений період складають трохи більше 41 тисячі гривень. І лише політична партія «Всеукраїнське об’єднання «Батьківщина» прозвітувала про те, що в її апараті працює 64 людини на оплату праці яких було витрачено майже 464 тисячі гривень.

3. Аналіз звітів за ІІ квартал 2016 року про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру партій, які подолали 2% бар’єр на останніх парламентських виборах ( Всеукраїнське об’єднання «Свобода», партія «Сильна Україна», політична партія «Громадянська позиція», політична партія «Всеукраїнське аграрне об’єднання «Заступ»), дозволяє констатувати таке:

1) звіти цих партій було подано до НАЗК вчасно;

2) так само як і звіти парламентських партій вони були оприлюднені з незначним запізненням;

3) всі партії, які подолали 2% бар’єр на останніх парламентських виборах, надали інформацію про внески на їх користь. Загальний обсяг грошових внесків на користь таких партій є різним, але, на відміну від інформації, наданої парламентськими партіями, серед цих партій не спостерігається настільки суттєвої різниці в розмірах таких внесків. Так, Політична партія «Всеукраїнське аграрне об’єднання «Заступ» у своєму звіті зазначило, що у ІІ кварталі 2016 року отримала грошових внесків на суму 34 280 гривень; Політична партія «Громадянська позиція» – на суму 70 865; Партія «Сильна Україна» – на суму 136 000 гривень; а Всеукраїнське об’єднання «Свобода» – на суму 590 162 гривень. Така ситуація виглядає досить логічно, адже виходить, що чим більше підтримка партії, тим більше внесків вона отримує;

4) всі партії, які подолали 2% бар’єр на останніх парламентських виборах, відокремили внески фізичних осіб від внесків юридичних осіб, що були отримані на користь партії за звітний період. Співвідношення цих сум у різних партій є різним. Наприклад, політичні партії «Сильна Україна» та «Всеукраїнське аграрне об’єднання «Заступ» у своїх звітах зазначили, що у вказаний період взагалі не отримували внесків від юридичних осіб (всі внески – від фізичних осіб). Натомість, Політична партія «Громадянська позиція» зазначила, що від фізичних осіб у цьому періоді отримала лише 10 177 гривень, а ось від юридичних – 60 688 гривень. Певний баланс в цьому питанні спостерігається у доходах політичної партії «Всеукраїнське об’єднання «Свобода», оскільки вона згідно звітної документації отримала 384 305 гривень від внесків фізичних осіб і ще 205 857 гривень – від внесків юридичних осіб;

5) всі партії, які подолали 2% бар’єр на останніх парламентських виборах, відокремили членські внески від внесків фізичних осіб та юридичних осіб. При цьому Всеукраїнське об’єднання «Свобода» та «Всеукраїнське аграрне об’єднання «Заступ» прозвітували про те, що не отримали в цей період членських внесків. Політична партія «Громадянська позиція» отримала в цьому періоді лише 3 985 гривень членських внесків. А ось згідно звіту Всеукраїнського об’єднання «Свобода» у ІІ кварталі 2016 року вона отримала членських внесків на загальну суму 378 400 гривень;

6) всі партії, які подолали 2% бар’єр на останніх парламентських виборах, прозвітували про належне їм майно. При цьому всі ці партії зазначили, що у власності взагалі не мають будь-якого майна. Про те, що хоч якесь майно є в користуванні, зазначила лише Партія «Сильна Україна»;

7) всі партії, які подолали 2% бар’єр на останніх парламентських виборах, прозвітували про свої витрати та зобов’язання фінансового характеру. Обсяг цих витрат майже на 100% відповідає обсягу отриманих внесків у цьому ж періоді;

8) всі партії, які подолали 2% бар’єр на останніх парламентських виборах, прозвітували про свої витрати на оплату праці. Так, Всеукраїнське об’єднання «Свобода», в апараті якої працює 5 людей, прозвітувала про те, що в цьому періоді виплатила зарплату на суму 179 640 гривень. У апараті ж Політичної партії «Всеукраїнське аграрне об’єднання «Заступ» працює 20 людей, але жодних витрат на оплату їх праці у цієї партії офіційно немає.

4. Аналіз звітності за ІІ квартал 2016 року про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру всіх інших партій, дозволяє констатувати таке:

1) 149 із 339 таких партій (44%) взагалі не подали таких звітів, а ще 14 подали їх несвоєчасно (4%). Таким чином, своєчасно цими партіями було подано лише близько половини звітів;

2) звіти цих партій також було оприлюднено з незначним запізненням;

3) всі ці партії надали інформацію про внески на їх користь, відокремили внески фізичних осіб від внесків юридичних осіб, а останні – від членських внесків, прозвітували про належне їм майно, свої витрати та зобов’язання фінансового характеру, а також про витрати на оплату праці, проте лише у 1/3 таких звітів йшлося хоч про якесь майно, доходи та витрати. В переважній же більшості випадків такі політичні партії подали до НАЗК фактично «пусті» звіти (майна немає, доходів немає, витрат немає).

Матеріал підготовлено в рамках проекту «Моніторинг імплементації та проведення інформаційно-просвітницької кампанії щодо нових правил фінансування політичних партій», що реалізується за фінансової підтримки Ради Європи.