Чи центри надання адміністративних послуг дійсно є ефективнішими та зручнішими для громадян?

Київ, червень 2015: Аналітичний звіт, що порівнює дві моделі надання адміністративних послуг, був виданий у рамках проекту ПРООН/ЄС «Поширення кращих практик недержавного моніторингу надання адміністративних послуг». У цьому звіті Центр політико-правових реформ, що є Ресурсним центром проекту для організацій громадянського суспільства з питань реформування адміністративних послуг, порівнює центри надання адміністративних послуг, що діють за принципом єдиного вікна, із наданням адмінпослуг відомчими офісами центральних органів державної виконавчої влади. Ознайомтесь зі звітом, аби дізнатися, яка модель є більш ефективною.
Метою цього документа є допомога у пошуку відповіді на питання яка модель надання адміністративних послуг – через інтегровані офіси (центри надання адміністративних послуг) чи відомчі офіси – зручніша та економічніша для споживачів послуг і для держави.

Актуальність цього аналізу зростає сьогодні, коли з одного боку, з прийняттям у 2012 році Закону України «Про адміністративні послуги» у міст обласного підпорядкування та у районних державних адміністрацій є обов’язок зі створення центрів надання адміністративних послуг (далі – ЦНАП). З іншого боку, багато найнеобхідніших адміністративних послуг в Україні досі надаються не через ЦНАП, а через територіальні органи та підрозділи різних міністерств та інших центральних органів виконавчої влади (служб, агентств). Крім того, з’являються нові урядові ініціативи (наприклад, законопроекти Мін’юсту щодо «конкуренції» у сфері реєстраційних адміністративних послуг нерухомості та бізнесу, законопроект МВС щодо «сервісних центрів МВС», окремі паспортні офіси Держаної міграційної служби тощо), які ускладнюють утворення ЦНАП та навіть ставлять під сумнів цю ідею.

Аналізована у документі проблематика стосується членів Уряду, відповідальних за формування державної політики у сфері надання адміністративних послуг (насамперед, це Мінекономрозвитку, МВС, Мін’юст, Мінрегіонбуд), представників інших центральних органів виконавчої влади (насамперед, ДМС, Держземагенство), керівників органів місцевого самоврядування та районних державних адміністрацій, відповідальних за створення ЦНАП, а також громадських активістів, пересічних громадян та суб’єктів господарювання, які є споживачами адміністративних послуг.

Проведений аналіз показує переваги інтегрованого надання послуг. Адже для споживачів послуг (громадян і бізнесу) це можливість одночасного замовлення різних послуг, які можуть випливати з одного факту або життєвої ситуації (народження дитини, зміна місця проживання тощо). При відомчому наданні цих же послуг потрібно значно більше часу та зусиль особи.

З точки зору публічних ресурсів, інтегроване надання послуг є також економічнішим, адже для рівних комфортних умов потрібно значно більше ресурсів на створення окремих відомчих офісів, аніж на інтегрований офіс.
Можливою тимчасовою перевагою відомчих офісів, принаймні в період створення інтегрованих офісів, є вища кваліфікація персоналу унаслідок вузької спеціалізації. В інтегрованих офісах також можуть виникати проблеми логістичного характеру (доставка документів) та контролю і забезпечення якості, якщо інституційно «розривається» фронт-офіс та бек-офіс між різними органами влади. Саме остання проблема актуальна сьогодні для українських ЦНАП, адже досі ЦНАП переважно відповідають лише за прийом заяв і видачу результатів, а змістовне опрацювання справ здійснюється іншими органами влади.

На майбутнє для України потрібна чітка визначеність на рівні державної політики щодо політики створення саме інтегрованих офісів (ЦНАП), з особливим акцентом на базові адміністративні послуги. Ця політика тісно пов’язана також з політикою децентралізації.

Ознайомитися зі звітом детальніше