Чому позапарламентські партії НЕ можуть бути позбавлені державного фінансування?

Сьогодні (18 жовтня 2019 року) набрав чинності Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення ефективності інституційного механізму запобігання корупції» від 2 жовтня 2019 року № 140-IX.

Цим законом, зокрема, було внесено зміни й до ч. 1 ст. 17-3 Закону «Про політичні партії в Україні»:

Попередня редакція (була чинною з 26 листопада 2015 до 17 жовтня 2019 року)

Чинна редакція (є чинною з 18 жовтня 2019 року)

Політична партія має право на отримання державного фінансування її статутної діяльності, якщо на останніх чергових або позачергових виборах народних депутатів України її виборчий список кандидатів у народні депутати України у загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі отримав не менше 2 відсотків голосів виборців від загальної кількості голосів виборців, поданих за всі виборчі списки кандидатів у народні депутати України у загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі.

Політична партія має право на отримання державного фінансування її статутної діяльності, якщо на останніх чергових або позачергових виборах народних депутатів України її виборчий список кандидатів у народні депутати України у загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі отримав не менше 5 відсотків голосів виборців від загальної кількості голосів виборців, поданих за всі виборчі списки кандидатів у народні депутати України у загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі.

Під час досить жвавих дискусій щодо цього законопроекту деякі політики, аналітики, а вслід за ними й ЗМІ констатували, що з набранням чинності цим законом всі позапарламентські партії (йдеться про Радикальну партію Олега Ляшка, партію «Сила і честь», партію «Опозиційний блок», партію «Українська Стратегія Гройсмана», партію Шарія та партію «Свобода») втратять право на отримання державного фінансування своєї статутної діяльності і в подальшому не отримуватимуть його.

Такий висновок щодо наслідків внесення змін до ч. 1 ст. 17-3 Закону України «Про політичні партії в Україні» є помилковим і ось чому:

1. Зі змісту як попередньої, так і нині чинної редакції ч. 1 ст. 17-3 Закону України «Про політичні партії в Україні» випливає, що для вирішення питання про наявність або відсутність у політичної партії права на отримання державного фінансування своєї статутної діяльності має значення єдиний юридичний факт – рівень підтримки політичної партії на відповідних парламентських виборах (у загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі). Рівень такої підтримки (у %) підтверджується офіційними результатами виборів народних депутатів України. При цьому юридичне значення має виключно день проведення самих виборів, тобто 21 липня 2019 року.

2. В Україні, як і у всіх правових державах світу, діє принцип неприпустимості зворотної дії в часі нормативних актів. Так, у ч. 1 ст. 58 Конституції України зазначається, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність особи.

Принцип неприпустимості зворотної дії в часі нормативних актів знайшов своє закріплення в міжнародно-правових актах, зокрема і в Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини (стаття 7). Заборона зворотної (ретроспективної) дії нормативних актів у часі є однією з важливих складових принципу правової визначеності.

Саме тому у рішенні Конституційного Суду України від 9 лютого 1999 року № 1-рп/99 у справі про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів наголошується на тому, що до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце^[1].

Отже, в Україні правові норми (крім тих, що пом’якшують або скасовують відповідальність особи) можуть поширювати свою дію виключно на ті події, явища, відносини тощо, які вже відбулися після набрання ними чинності.

Таким чином для правильного встановлення переліку партій, які за результатами парламентських виборів 2019 року отримали право на отримання державного фінансування своєї статутної діяльності, правозастосовні органи (передусім – НАЗК) повинні керуватися виключно тими нормами, що були чинними на день проведення цих виборів, тобто станом на 21 липня 2019 року.

3. Оскільки станом на 21 липня 2019 року ч. 1 ст. 17-3 Закону України «Про політичні партії в Україні» встановлювала, що «політична партія має право на отримання державного фінансування її статутної діяльності, якщо на останніх чергових або позачергових виборах народних депутатів України її виборчий список кандидатів у народні депутати України у загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі отримав не менше 2 відсотків голосів виборців від загальної кількості голосів виборців, поданих за всі виборчі списки кандидатів у народні депутати України у загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі», то виходить, що ще 21 липня 2019 року право на отримання державного фінансування статутної діяльності отримали такі політичні партії:

Партія	Багатомандатний округ
	Голоси	%
1. Слуга народу	6 307 793	43.16
2. Опозиційна платформа — За життя	1 908 111	13.05
3. Батьківщина	1 196 303	8.18
4. Європейська Солідарність	1 184 620	8.10
5. Голос	851 722	5.82
6. Радикальна партія Олега Ляшка	586 384	4.01
7. Сила і честь	558 652	3.82
8. Опозиційний блок	443 195	3.03
9. Українська Стратегія Гройсмана	352 934	2.41
10. Партія Шарія	327 152	2.23
11. Свобода	315 568	2.15

Право на отримання державного фінансування статутної діяльності зазначених вище політичних партій не може бути обмежене чи скасовано, оскільки в такому разі буде грубо порушено вимоги ч. 1 ст. 58 Конституції України.

4. Нова редакція ч. 1 ст. 17-3 Закону «Про політичні партії в Україні», яка набрала чинності 18 жовтня 2019 року, може бути застосована виключно до тих фактів, подій і правовідносин, що матимуть місце вже після набрання нею чинності, а це означає, що її положення можна буде застосувати не раніше наступних парламентських виборів.

5. Інша справа, що набувши право на отримання державного фінансування статутної діяльності, партія може (на власний розсуд) його реалізувати, а може й не реалізовувати.

Для реалізації цього права закон вимагає від партії протягом 5 днів з дня офіційного оприлюднення результатів виборів народних депутатів України подати до НАЗК довідку установи банку України про відкриття окремого рахунку партії в національній валюті України.

Партія може відмовитися від реалізації права на отримання державного фінансування статутної діяльності шляхом подання до НАЗК заяви про відмову від державного фінансування її статутної діяльності. За змістом закону така відмова є остаточною (після цього партія вже не має права претендувати на державне фінансування за результатами відповідних виборів).

6. Згідно з ч. 3 ст. 17-3 Закону «Про політичні партії в Україні» рішення про надання політичній партії державного фінансування її статутної діяльності або про відмову у наданні такого фінансування приймається лише один раз – протягом 5 днів з дня офіційного оприлюднення результатів виборів народних депутатів України. Далі в Законі «Про політичні партії в Україні» говориться вже про щоквартальне «перерахування» коштів.

Підбиваючи певні підсумки з вищенаведеного варто відзначити таке:

1. Для правильного вирішення питання про наявність або відсутність у позапарламентських партій права на отримання державного фінансування статутної діяльності слід брати до уваги ті норми, що були чинними на день проведення відповідних парламентських виборів.

2. На день проведення позачергових парламентських виборів 2019 року ч. 1 ст. 17-3 Закону «Про політичні партії в Україні» мала таку редакцію: «Політична партія має право на отримання державного фінансування її статутної діяльності, якщо на останніх чергових або позачергових виборах народних депутатів України її виборчий список кандидатів у народні депутати України у загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі отримав не менше 2 відсотків голосів виборців від загальної кількості голосів виборців, поданих за всі виборчі списки кандидатів у народні депутати України у загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі».

Це означає, що право на отримання державного фінансування статутної діяльності протягом усього періоду функціонування Парламенту 9-го скликання набули такі позапарламентські партії: Радикальна партія Олега Ляшка, партія «Сила і честь», партія «Опозиційний блок», партія «Українська Стратегія Гройсмана», партія Шарія та партія «Свобода».

3. Набувши право на отримання державного фінансування статутної діяльності, зазначені вище партії могли (на власний розсуд) його реалізувати, а могли й не реалізовувати.

4. Зі змісту ч. 3 ст. 17-3 Закону «Про політичні партії в Україні» випливає, що рішення про надання політичній партії державного фінансування її статутної діяльності або про відмову у наданні такого фінансування приймається лише один раз – протягом 5 днів з дня офіційного оприлюднення результатів виборів народних депутатів України. Не щорічно, і тим більше не щоквартально, а лише один раз за результатами одних парламентських виборів. Після цього залишаються актуальними лише питання щодо «визначення» щорічного обсягу державного фінансування та щодо щоквартального «перерахування» цих коштів на рахунки партій.

5. Державне фінансування статутної діяльності зазначених вище позапарламентських партій може бути зупинене або припинене, але виключно у випадках і порядку, визначених статтями 17-7, 17-8 Закону «Про політичні партії в Україні». Звичайно, що серед цих підстав немає та бути не може такої обставини як внесення в майбутньому змін до зазначеного закону.

 

---