Що вас цікавить?

Україна без Парламенту: які ризики закладено в законопроєкті №1017

01.06.2020
Конституціоналізм /
Конституційна реформа

Питання коментує Олександр Марусяк.


4 лютого 2020 року Верховна Рада України попередньо схвалила законопроєкт №1017 про внесення змін до статей 76 та 77 Конституції України (щодо зменшення конституційного складу Верховної Ради України та закріплення пропорційної виборчої системи), поданий Президентом України 29 серпня 2019 р. Уже на наступній сесії Парламенту (з вересня 2020 р.) депутати можуть ухвалити закон у цілому, і тоді пропоновані ним зміни стануть невід’ємною складовою частиною Конституції України.

Експерти ЦППР неодноразово звертали увагу на необґрунтованість скорочення кількісного складу Парламенту аж на третину, оскільки просте зменшення кількості депутатів України жодних чином не вплине на ефективність роботи Верховної Ради України. Крім того, якщо порівнювати рівень представництва громадян України в Парламенті з відповідними числовими показниками у державах-членах ЄС (кількість членів парламенту на 100 тисяч населення), то побачимо, що навіть поточна кількість (450) народних депутатів України є вкрай низькою. А пропоноване радикальне зменшення кількості народних депутатів до 300 осіб суттєво зменшить і без того низький рівень представництва громадян України у власному Парламенті.

 

Однак, якщо Верховна Рада України ІХ скликання все ж таки вважає за необхідне зменшити кількість народних депутатів України, то спочатку їй необхідно усунути ті положення законопроєкту №1017, які закладають ризик відсутності в Україні Парламенту протягом певного часу.

Законопроєкт № 1017 пропонує додати до Розділу XV «Перехідні положення» Конституції України пункт 17 такого змісту:

«Після набрання чинності Законом України "Про внесення змін до статей 76 та 77 Конституції України (щодо зменшення конституційного складу Верховної Ради України та закріплення пропорційної виборчої системи)" Верховна Рада України, обрана до набрання чинності зазначеним Законом, продовжує виконувати свої повноваження до наступних виборів народних депутатів України».

Оскільки між днем чергових чи позачергових виборів народних депутатів і днем відкриття першого засідання новообраної ВРУ існує значний проміжок часу (щонайменше місяць), то таке формулювання є вкрай небезпечним для стабільності конституційного порядку, забезпечення національної безпеки України, захисту прав і свобод людини та громадянина.

Тому, щоб унеможливити появу подібних політичних ризиків у майбутньому, ЦППР рекомендує Верховній Раді України скорегувати це положення законопроєкту, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 90 Конституції України Парламент є постійно діючим органом: повноваження ВРУ припиняються у день відкриття першого засідання Верховної Ради України нового скликання.

Важливо наголосити, що Конституційний Суд України у висновку від 16.12.2019 р. № 7-в/2019 щодо цього законопроєкту також звертав увагу на згадану проблему. Однак, розглядаючи та попереднього схвалюючи законопроєкт №1017, Парламент, на жаль, не врахував зауваження.

ЦППР закликає народних депутатів України утриматися від ухвалення законопроєкту №1017 в поточній редакції, оскільки такий шлях проведення конституційної реформи неодмінно призведе до колізій у тексті Конституції, спричинить загрозу існування держави без Парламенту, створить ризики для національної безпеки України, а також призведе до кризи легітимності ВРУ як єдиного органу законодавчої влади в Україні.

Олександр Марусяк , експерт Центру політико-правових реформ
Джерело: lb.ua



Вам може бути цікаво