preloader

Що вас цікавить?

Ще раз про всеукраїнський референдум і питання, які дійсно можна на нього виносити

22.03.2022
Конституціоналізм /
Воєнний стан

Всеукраїнський референдум — це конституційний запобіжник від порушення територіальної цілісності України. З яких питань і яким чином його можна проводити?


Це вже не перший випадок, коли Зеленський апелює до референдуму як інструменту народовладдя протягом своєї політичної кар’єри. І, мабуть, точно не останній.

21 березня 2022 р. Президент України Володимир Зеленський в інтерв’ю Суспільному заявив: “Я пояснював усім переговорним групам; коли ви говорите про всі ці зміни, і вони можуть бути історичними, ми нікуди не дінемось, ми прийдемо до референдуму. Народ повинен буде сказати і дати відповідь на ті чи інші формати компромісів. А ось якими вони будуть — це вже питання нашої розмови і розуміння між Україною і Росією.”

Однак, якщо відкинути будь-які емоції і уважно почитати Конституцію України, стає ясно, що референдуми з питань, які часто озвучувалися Президентом, є неможливими, тому що ні Президент, ні ВРУ не можуть просто так винести на референдум будь-яке питання: Конституція України суттєво обмежує такі повноваження глави держави та парламенту.  

З яких питань Президент може дійсно ПРИЗНАЧИТИ всеукраїнський референдум? 

Тільки одне питання – затвердження, ухваленого не менш як двома третинами від конституційного складу ВРУ, законопроєкту про внесення змін до розділу I «Загальні засади», розділу III «Вибори. Референдум» і розділу XIII «Внесення змін до Конституції України» (ч. 1 ст. 72, п. 6 ч. 1 ст. 106, ч. 1 ст. 156). Однак, для того, щоб призначити такий референдум необхідно, щоб спочатку ВРУ ухвалила відповідні зміни. Неможливо змінити Конституції України просто на референдумі без залучення до цього процесу Парламенту. 

Крім того, Конституція передбачає можливість ПРОГОЛОШЕННЯ Президентом всеукраїнського референдуму за народною ініціативою – на вимогу не менш як 3 млн громадян України, які мають право голосу, за умови, що підписи щодо призначення референдуму зібрано не менш як у двох третинах областей і не менш як по 100 тис. підписів у кожній області (ч. 2 ст. 72, п. 6 ч. 1 ст. 106). Однак, без зібраних підписів Президент не може знову-таки проголосити такий референдум. Так, цей референдум може відбутися практично з будь-якого питання (див. винятки в ч. 2 ст. 3 Закону “Про всеукраїнський референдум“), однак фактично він буде консультативним, і остаточне слово буде все одно за відповідними органами, які будуть ухвалювати остаточне рішення. Наприклад, просто змінити Конституцію через такий референдум неможливо.  Єдина можливість, коли наслідки такого референдуму будуть автоматичними і не потребуватимуть затвердження ВРУ – якщо громадяни забажають винести питання про втрату чинності законом України або окремими його положеннями (ч. 1 ст. 122 Закону “Про всеукраїнський референдум”).

З яких питань тоді ВРУ може ПРИЗНАЧИТИ всеукраїнський референдум? 

Також лише одне питання, але дуже делікатне – виключно всеукраїнським референдумом вирішуються питання про зміну території України (ч. 1 ст. 72, ст. 73, п. 2 ч. 1 ст. 85 Конституції). Як бачимо, таким є конституційний запобіжник щодо порушення територіальної цілісності України: ніхто (ні ВРУ, ні Президент), крім самого народу України не можуть ухвалити остаточне рішення щодо територіальних питань. Однак, і тут є ряд нюансів. 

Зокрема, Закон “Про всеукраїнський референдум” передбачає, що такий референдум є фактично затвердженням закону про ратифікацію міжнародного договору про зміну території України (ч. 1 ст. 18). Тобто, ВРУ не може призначати такий референдум без ухваленого закону про ратифікацію міжнародного договору, а ратифікацію договору неможливо провести без його укладення (логічно). 

Отже, гіпотетичний референдум щодо зміни території – це не питання чи, в принципі, змінювати територію України, а вже остаточне затвердження попередніх публічних домовленостей на міжнародному рівні, це завершення довгого і клопіткого процесу

Якщо гіпотетично припустити, що політична еліта України захоче змінити територію України, виникає ряд логічних запитань. 

Хто укладе з Україною такий міжнародний договір, і чи він убезпечить Україну від подальшої ескалації російської агресії? Чи не побоїться Президент України підписати такий договір зі сторони України (по-іншому не можна) і чи захоче Парламент ратифікувати його? Та й навіть, якщо Президент підпише, а Парламент ратифікує, чи підтримають самі ж громадяни закон про ратифікацію такого договору на всеукраїнському референдумі? Як бачимо, питань більше, ніж відповідей, однак однозначно, що таке питання гладко і безболісно не буде вирішено. 

Крім того, пам’ятаємо про заборону проведення всеукраїнського референдуму та внесення змін до Конституції України під час воєнного стану. Звісно, я не думаю, що хтось буде експериментувати, просто нагадую. Навіть у мирний час не так просто провести референдум чи змінити Конституцію, як собі гадається. 



Вам може бути цікаво