Що вас цікавить?

Апеляційне оскарження

08.09.2013
Судівництво /
Цивільне судочинство

← На стартову сторінку порталу  ← На сторінку “”Я – учасник цивільного процесу””   Мапа порталу

Апеляційне оскарження

Апеляційне оскарження – подання скарги до суду апеляційної інстанції на судове рішення суду першої інстанції з мотивів неправильного встановлення обставин у справі (питання факту) або неправильного застосування норм матеріального чи порушення норм процесуального права (питання права). Отже, апеляційне оскарження може стосуватися як питань факту, так і питань права.

До суду апеляційної інстанції можуть бути оскаржені будь-які рішення суду першої інстанції (тобто судові рішення, якими справа вирішується за суттю заявлених вимог). Окремо від рішення суду в апеляційному порядку можуть бути оскаржені ухвали у випадках, визначених ЦПК.

1. Хто має право на оскарження?

2. Які судові рішення можна оскаржити?

3. Мотиви апеляційного оскарження

4. Який порядок апеляційного оскарження?

5. Які вимоги можна заявити до апеляційного суду?

6. Прийняття апеляційної скарги до розгляду

 

1. Хто має право на оскарження?

За загальним правилом оскаржити рішення суду в апеляційному порядку може особа, яка брала участь у справі (позивач, відповідач, третя особа, заявник чи інша заінтересована особа, їхній представник, орган чи особа, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб). Крім того, право на апеляційне оскарження має також особа, яка не брала участі у справі, якщо судове рішення безпосередньо зачіпає її права, свободи, інтереси чи обов’язки.

Ви можете оскаржити судове рішення особисто або через свого представника – незалежно від того, чи брав такий представник участь у процесі розгляду справи судом першої інстанції. 

 

2. Які судові рішення можна оскаржити?

Судові рішення у цивільних справах можуть прийматися у формі рішення та ухвали.

Рішенням є письмове судове рішення щодо вимог цивільного позову або заяви, поданої в порядку окремого провадження. В апеляційному порядку можна оскаржити будь-яке рішення, що не набрало законної сили, – як про задоволення позову або заяви, так і про відмову у задоволенні. Ухвала – це письмове або усне судове рішення з питань, пов’язаних з процедурою розгляду цивільної справи, та інших процесуальних питань. Слід звернути увагу на те, що на відміну від рішення далеко не всі ухвали суду першої інстанції в цивільній справі можна оскаржувати, оскільки зловживання правом на оскарження проміжних ухвал давало б можливість затягувати вирішення справи.

Відповідно до статті 293 ЦПК в апеляційному порядку можна оскаржити ухвали щодо:

1) відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу або скасуванні судового наказу;

2) забезпечення позову, а також щодо скасування забезпечення позову;

3) повернення заяви позивачеві (заявникові);

4) відмови у відкритті провадження у справі;

5) відкриття провадження у справі з недотриманням правил підсудності;

6) передачі справи на розгляд іншому суду;

7) відмови поновити або продовжити пропущений процесуальний строк;

8) визнання мирової угоди за клопотанням сторін;

9) визначення розміру судових витрат;

10) внесення виправлень у рішення;

11) відмови ухвалити додаткове рішення;

12) роз’яснення рішення;

13) зупинення провадження у справі;

14) закриття провадження у справі;

15) залишення заяви без розгляду;

16) залишення заяви про перегляд заочного рішення без розгляду;

17) відмови у відкритті провадження за нововиявленими обставинами;

18) видачі дубліката виконавчого листа;

19) поновлення пропущеного строку для пред’явлення виконавчого документа до виконання;

20) відстрочки і розстрочки, зміни чи встановлення способу і порядку виконання рішення;

21) тимчасового влаштування дитини до дитячого або лікувального закладу;

22) оголошення розшуку відповідача (боржника) або дитини;

23) примусового проникнення до житла;

24) звернення стягнення на грошові кошти, що знаходяться на рахунках;

25) тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України;

26) заміни сторони виконавчого провадження;

27) визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами;

28) рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби;

29) повороту виконання рішення суду;

30) виправлення помилки у виконавчому листі або визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню;

31) відмови в поновленні втраченого судового провадження;

32) звільнення (призначення) опікуна чи піклувальника;

33) відмови у відкритті провадження у справі про скасування рішення третейського суду;

34) повернення заяви про скасування рішення третейського суду;

35) повернення заяви про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду.

Інші ухвали суду першої інстанції можна оскаржувати лише одночасно з оскарженням рішенням суду. Тобто обґрунтовані заперечення на ухвали, які не можна оскаржувати окремо, можуть включатися до апеляційної скарги на рішення суду. 

 

3. Мотиви апеляційного оскарження

Апеляційне оскарження допускається з мотивів допущення судом помилки як у питаннях факту (щодо встановлення обставин у справі), так і в питаннях права (у застосуванні норм матеріального та / або процесуального права). Зокрема, оскаржити судове рішення в апеляційному порядку можна з таких підстав:

1) неповне з’ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків суду обставинам у справі;

4) порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи чи питання;

5) справу розглянуто і вирішено у першій інстанції неповноважним суддею чи складом суду;

6) судове рішення ухвалено чи підписано не тим суддею, який розглянув справу;

7) справу розглянуто за відсутності будь-кого з осіб, які беруть участь у справі, належним чином не повідомлених про час і місце судового засідання;

8) суд вирішив питання про права та обов’язки осіб, які не брали участь у справі;

9) суд розглянув не всі вимоги і цей недолік не був і не міг бути усунений ухваленням додаткового рішення судом першої інстанції;

10) справу розглянуто з порушенням правил виключної підсудності.

Якщо Ви в повному обсязі не погоджуєтесь з результатом вирішення справи, то судове рішення належить оскаржувати повністю, а якщо Ви вважаєте неправильними лише окремі висновки суду, то можете оскаржити рішення частково. 

Зверніть увагу! Якщо недоліки судового рішення першої інстанції можна усунути ухваленням додаткового рішення у зв‘язку з тим, що суд вирішив не всі питання, але дослідив необхідні докази та з‘ясував обставини (стаття 220), виправленням описки чи арифметичної помилки у судовому рішенні (стаття 219), роз’ясненням судового рішення (стаття 221 ЦПК), тоді доцільно застосовувати саме ці механізми, а не апеляційне оскарження.

За наявності обставин, що об’єктивно існували на момент вирішення цивільної справи в суді першої інстанції, але не були відомі і не могли бути відомі суду та хоча б одній особі, яка брала участь у справі, така особа може використати механізм перегляду справи за нововиявленими обставинами, а не апеляційне оскарження.

 

4. Який порядок апеляційного оскарження?

Особа, яка має право на апеляційне оскарження та не погоджується з судовим рішенням, може податиапеляційну скаргу. Апеляційна скарга подається у письмовій формічерез суд першої інстанції, який ухвалив рішення, але адресатом у ній має бути зазначений апеляційний суд. В апеляційній скарзі потрібно зазначити, у чому саме полягає необґрунтованість чи незаконність судового рішення, і сформулювати свої вимоги до апеляційного суду. Саме в межах цих вимог апеляційний суд переглядатиме справу.

Якщо Ви оскаржуєтерішення суду, то апеляційну скаргу слід подати протягом 10 днів з дня його проголошення, а якщо Ви не були присутні у судовому засіданні – з дня отримання копії цього рішення. Якщо ж Ви оскаржуєте ухвалу, то апеляційну скаргу слід подати протягом 5 днів з дня її проголошення або отримання копії відповідної ухвали (у випадках, якщо ухвалу було постановлено за Вашої відсутності).

Зверніть увагу! Якщо Ви з поважних причин (наприклад, захворювання, що унеможливлювало своєчасно підготувати заяву чи скаргу або підшукати представника, тощо) пропустили строк подання апеляційної скарги, то Вам потрібно одночасно зі скаргою подати заяву із клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження із обґрунтуванням поважності причин його пропущення та наведенням відповідних доказів. Таке клопотання може бути викладено у самій апеляційній скарзі. Пам’ятайте, що незнання положень ЦПК щодо строків оскарження не є поважною причиною пропущення строку.

Якщо у апеляційнійскарзі Ви не порушите питання про поновлення строку на оскарження, або якщо суд не визнає поважними вказані Вами підстави пропущення строку, суд залишить Вашу скаргу без руху. У такому разі протягом 30 днів з дня отримання ухвали про залишення апеляційноїскарги без руху Ви матимете право знову звернутися до апеляційного суду із заявоюпро поновлення строків або навести інші підстави для поновлення строку. Водночас, якщо заяву не буде подано у зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, Вам буде відмовлено у відкритті касаційного провадження.

До скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі, який визначається залежно від конкретної категорії справи (див. питання «Судовий збір і як його сплачувати»), а також копії скарги та усіх доданих документів для інших осіб, які беруть участь у справі.

Змінити або доповнити апеляційну скаргу можна лише впродовж строку апеляційного оскарження. Відкликати апеляційну скаргу можна до початку розгляду справи в апеляційному суді. Якщо у будь-який момент до закінчення апеляційного розгляду справи Ви вирішите відмовитися від поданої Вами апеляційної скарги, – Ви можете зробити це, звернувшись до суду з відповідним клопотанням. Крім того, до закінчення апеляційного розгляду позивач може відмовитися від свого позову, заявленого в суді першої інстанції, а також укласти з відповідачем мирову угоду.

У разі, коли апеляційну скаргу на судове рішення у Вашій справі раніше за Вас подав інший учасник процесу, і його вимоги збігаються з Вашою позицією, Ви можете приєднатися до цієї скарги у будь-який час до початку апеляційного розгляду. Для цього потрібно звернутися до апеляційного суду з відповідною заявою про приєднання. За подання заяви про приєднання до апеляційної скарги сплачується судовий збір.

Якщо протягом встановлених законом строків ніхто не виявив наміру оскаржити рішення суду в апеляційному порядку (тобто, якщо не було подано апеляційну скаргу), то судове рішення набирає законної сили і стає обов’язковим для виконання. Усі заяви та скарги, подані після закінчення строків оскарження, апеляційний суд залишатиме без розгляду, якщо за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку.

 

5. Які вимоги можна заявити до апеляційного суду?

В апеляційній скарзі слід правильно сформулювати вимоги до суду апеляційної інстанції, тобто про бажане для Вас рішення за результатами апеляційного оскарження. При цьому потрібно враховувати повноваження суду апеляційної інстанції, що визначені ст.ст. 307-312 ЦПК. Так, оскаржуючи в апеляційному порядку рішення суду, Ви маєте право просити суд:

1) змінити рішення суду першої інстанції (у випадках, якщо суд першої інстанції помилково застосував норми матеріального чи процесуального права до частини з позовних вимог);

2) скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення по суті позовних вимог (у разі неповного з’ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд встановив; невідповідності висновків суду дійсним обставинам у справі; допущення судом порушень норм матеріального чи процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи; участі в ухваленні рішення судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, що викликали сумнів у неупередженості; ухвалення чи підписання рішення не тим суддею, який розглядав справу);

3) скасувати рішення суду першої інстанції і залишити позовну заяву без розгляду або закрити провадження у справі (у випадках, якщо були або з’явилися підстави для залишення позовної заяви без розгляду або закриття провадження у справі).

Якщо Ви оскаржуєте судовий наказ, Ви маєте право просити суд:

1) скасувати судовий наказ (у випадках, коли заявлені вимоги можуть бути розглянуті у позовному провадженні; відсутності між стягувачем та боржником спірних правовідносин, на основі яких була заявлена вимога);

2) змінити судовий наказ (у випадках, якщо суд першої інстанції допустив помилки у застосуванні норми матеріального чи процесуального права).

При апеляційному оскарженні ухвали суду Ви можете просити суд апеляційної інстанції:

1) змінити ухвалу суду першої інстанції або ж скасувати ухвалу суду першої інстанції та постановити нову ухвалу з цього питання (у разі, якщо суд першої інстанції порушив норми матеріального чи процесуального права або при правильному вирішенні помилково сформулював суть процесуальної дії чи підстави її застосування);

2) скасувати ухвалу і передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції (у разі, якщо останній порушив порядок, встановлений для його вирішення);

3) скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції (у випадках неповного з’ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вражає встановленими; невідповідності висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання). 

 

6. Прийняття апеляційної скарги до розгляду

На наступний день після закінчення строку для подання апеляційної скарги суд першої інстанції надсилає подану скаргу разом з матеріалами справи до суду апеляційної інстанції.

Якщо з певних причин апеляційні скарги надійшли до суду першої інстанції після направлення справи до апеляційного суду, то такі скарги будуть надіслані не пізніше наступного дня після їх надходження.

У день надходження справи до суду апеляційної інстанції вона реєструється і не пізніше наступного робочого дня передається відповідному судді-доповідачу, який вивчає матеріали і протягом 3 днів повинен вирішити питання щодо прийняття апеляційної скарги до розгляду.

Якщо ніяких перешкод для прийняття скарги не буде виявлено, суддя-доповідач постановить відповідну ухвалу і не пізніше наступного дня після цього суд надішле її копії Вам, а також іншим особам, які беруть участь у справі, додавши для них копії апеляційної скарги та доданих до неї матеріалів.

Якщо Ви подасте апеляційну скаргу, не дотримавши якоїсь із встановлених законом вимог щодо оформлення, додатків до апеляційної скарги або не сплатите судовий збір, суддя-доповідач апеляційного суду постановить ухвалу про залишення Вашої скарги без руху. У цій же ухвалі суддя встановить строк, протягом якого Ви зможете усунути вказані ним недоліки. Пам’ятайте: якщо недоліки не буде своєчасно виправлено, то суд поверне Вам апеляційну скаргу, і Ви втратите право на апеляційне оскарження у зв’язку із закінченням строку оскарження.

Крім того, суддя поверне апеляційну скаргу, якщо до відкриття апеляційного провадження Ви вирішили відкликати свою апеляційну скаргу, або ж коли дійде висновку, що скаргу подала особа, яка не мала цивільно-процесуальної дієздатності чи відповідних повноважень на ведення справи, або ж коли така справа не підсудна апеляційному суду, якому адресовано скаргу.

У тих випадках, коли строк подання апеляційної скарги було пропущено, суд апеляційної інстанції своєю ухвалою залишить її без розгляду, якщо Ви у своїй заяві не доведете наявність підстав для поновлення цього строку. Заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження суд розглядає за умови надходження апеляційної скарги. Якщо ж Ви пропустили строк оскарження і не подали такої заяви, суд поверне Вам апеляційну скаргу.