Щотижневий аналіз 31 березня – 06 квітня 2026 року

Окремі зміни законодавства з питань державної служби, замість реформування

Подія

Нещодавно Парламент двічі голосував за зміни до Закону України «Про державну службу», щоправда у контексті підготовки до розгляду деяких актів законодавства з іншого предмету правового регулювання.

Так, 11 березня 2026 року набрав чинності прийнятий Закон України № 4782-ІХ «Про внесення зміни до статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію” щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації деяким категоріям громадян», яким серед іншого підвищено граничний вік роботи на державній службі та службі в органах місцевого самоврядування до 75 років.

Пізніше, 25 березня прийнято проєкт Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань підготовки громадян до національного спротиву» (реєстр. № 13347),  згідно з яким на державну службу не може вперше вступити особа чоловічої статі, яка не пройшла військову службу/підготовку тощо. Прийнятий Закон наразі направлений на підпис Президенту України.

Оцінка ЦППР 

Першим із цих законів установлено, що тимчасово, у період дії воєнного стану та протягом двох років після його припинення чи скасування: гранична вікова межа перебування на державній службі та службі в органах місцевого самоврядування застосовується з урахуванням підвищення такої межі на п’ять років, а рішення про це щороку прийматиме суб’єкт призначення.

Звичайно ставлячись із повагою до досвідчених професіоналів, маємо констатувати, що вочевидь таке рішення має недоліки:

–   вакантні посади, які могли б обійняти інші підготовлені державні службовці за умов відкритого конкурсу чи просування, зберігатимуться за особами, що досягають граничного віку (до їх 75-ліття);

–   дискреція керівників, які приймають рішення продовжувати чи ні службу цим особам може щоразу створювати хвилювання для цієї категорії держслужбовців та корупційні ризики водночас.

Другим проголосованим законопроєктом обмежено вступ на державну службу осіб чоловічої статі віком до 60 років, які не пройшли військову службу або службу у військовому резерві, або службу в органах, на які покладено функції із забезпечення національної безпеки і оборони держави, або військову підготовку за програмою підготовки офіцерів запасу, крім осіб, визнаних за станом здоров’я непридатними до військової служби.

Таке формулювання в прийнятому Законі, обмежує право громадян на рівний доступ до державної служби, визначений ст. 38 Конституції України. При цьому Закон не поширює свою дію на посади в органах місцевого самоврядування, про які також згадано в означеній нормі Основного Закону України.

 На наш погляд, подібні законодавчі ініціативи могли б передбачити ідею переведення з військової служби на державну, і навпаки, адже відповідно до ст. 2 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров’я і віком громадян України.

Як аргумент, нагадаємо, що співвідношення між рангами існує давно і на рівні законодавства впорядковане (тобто коли військовий/ва приходить на держслужбу з військовим званням, йому/їй присвоюється ранг на рівні відповідного звання щоб не починати з нижчого в межах категорії посад і втрачати фінансово в надбавці за ранг на новому місці в цивільній службі).

Висновок

Вищезгадані законодавчі зміни нічим не передбачені (йдеться про План для Ukraine Facility від Європейського Союзу, Дорожню карту з питань реформування державного управління, Рекомендації Єврокомісії, що надані Уряду України у Звітах за минулі роки в рамках пакету розширення).

Отже, про цілісне реформуванням системи кадрової політики в державних органах (відновлення прозорого вступу, сталого проходження, рівної оплати), до якого Україну закликають міжнародні партнери і вітчизняні неурядові організації, не йдеться. Відтак це свідчить про виключно точкові бачення і ймовірно під конкретні випадки кадрових рішень.Загальною причиною є також той фактор, що планомірна побудова кар’єри на державній службі зараз практично неможлива і не передбачена законодавчо (як приклад, щоб перевестись на іншу посаду, людині треба звільнитись зі своєї, тому не всі на такий крок йдуть, адже потім доведеться як мінімум пройти конкурс знову).

Аналітику підготовлено за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного фонду «Відродження» в рамках спільної ініціативи «Вступаємо в ЄС разом». Аналітика представляє позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу чи Міжнародного фонду «Відродження».