preloader

Що вас цікавить?

Щотижневий аналіз 27 грудня 2022 року – 03 січня 2023 рокy

03.01.2023

Аналіз подій за 27 грудня – 03 січня у сферах конституціоналізму, політичних партій, виборів, урядуванн, публічної адміністрації та ін.


Щотижневий аналіз Центру політико-правових реформ включає аналіз найважливіших процесів та подій у сферах конституціоналізму, політичних партій та виборів, урядування та публічної адміністрації, судівництва, протидії корупції, кримінальної юстиції та ін.

Якщо ви бажаєте отримувати експертний аналіз електронною поштою – за останній тиждень і щовівторка – прохання надіслати листа за адресою media@pravo.org.ua.




Подія

29 грудня Президент України підписав Закон «Про медіа», який набирає чинності на початку квітня 2023 року. У ньому об’єднано положення, які регулюють діяльність Національної ради з питань телебачення і радіомовлення, інформаційних агентств, друкованих, аудіовізуальних та інтернет-ЗМІ, провайдерів медіа-послуг. Також цей закон скасовує низку галузевих нормативно-правових актів та безпосередньо впливає на реалізацію Закону «Про запобігання загрозам національній безпеці, пов’язаним із надмірним впливом осіб, які мають значну економічну та політичну вагу в суспільному житті (олігархів)» (далі – Закон про олігархів).

Оцінка експертів ЦППР

Відповідно до ст. 2 Закону про олігархів, однією з ознак особи, яка має значну економічну та політичну вагу в суспільному житті, є значний вплив на засоби масової інформації. У ст. 4 цього ж Закону наведено такі ознаки значного впливу:

– особа є власником (засновником) або бенефіціаром власника (засновника) ЗМІ;

– особа є контролером власника (засновника) ЗМІ;

– особа була власником (засновником) або бенефіціаром чи контролером власника (засновника) ЗМІ на день набрання чинності цим Законом, але втратила такий статус до дня введення його в дію, а власником (засновником), бенефіціаром чи контролером власника (засновника) ЗМІ стала пов’язана особа або особо, яка не має бездоганної ділової репутації.

Для з’ясування, чи відповідає конкретна особа критерію значного впливу на ЗМІ, важливим є чітке розуміння таких дефініцій: засіб/засоби масової інформації, значний вплив, бенефіціар власника, контролер власника.

1. Засіб/засоби масової інформації.

Закон «Про медіа» фактично усуває це поняття із законодавчого обігу, заміняючи його на поняття медіа не лише у профільних законах, а й у Цивільному, Цивільному процесуальному, Господарському, Господарському процесуальному, Земельному, Кримінально-виконавчому, Виборчому і Повітряному кодексах, Кодексі адміністративного судочинства, Кодексі цивільного захисту, а також у понад сотні інших законів (п. 33 Прикінцевих положень). Крім того, у ст. 1 цього закону наведено дефініцію поняття медіа (засіб масової інформації). Виходячи з цього, ЗМІ та медіа можна вважати ідентичними.

До ухвалення цього закону поняття ЗМІ визначалося лише у законах «Про інформацію» (ст. 22) та про олігархів (ст. 1). Із першого ця норма вилучається, у другому залишається без змін, навіть технічних, як в інших законах.

Відповідно до Закону про олігархів ЗМІ – це будь-який з таких суб’єктів: друкований засіб масової інформації, інтернет-засіб масової інформації, інформаційне агентство, суб’єкт інформаційної діяльності у сфері телебачення і радіомовлення. Для визначення понять друкований ЗМІ, інформаційне агентство, суб’єкт у сфері телебачення і радіомовлення Закон про олігархів відсилає відповідно до законів «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні», «Про інформаційні агентства», «Про телебачення і радіомовлення», які за три місяці втратять чинність. Отже, виникне правова невизначеність одного із критеріїв віднесення особи до олігархів.

2. Значний вплив.

У Законі «Про медіа» визначається поняття значного впливу на управління або діяльність юридичної особи, яке передбачає одноосібне чи спільне володіння акціями, часткою у статутному капіталі або правом голосу у розмірі від 10 відсотків до 50 відсотків та/або незалежна від формального володіння можливість здійснення такого впливу

Як видно із цієї дефініції, для визнання впливу значним достатньо, щоб особа, приміром, мала 10 відсотків у статутному капіталі медіа чи здійснювала такий вплив навіть якщо формально юридичною особою володіє хтось інший.

Норми Закону про олігархів містять більш жорсткі ознаки значного впливу, зокрема в частині частки володіння та безпосередньої участі у володінні. Таким чином, із набуттям чинності Закону «Про медіа» утворюється колізія між цими нормами, через яку, зважаючи на принцип примату актів, виданих пізніше, може необґрунтовано розширитися перелік осіб, що відповідають ознакам олігарха.

3. Бенефіціар власника і контролер власника.

У ст. 1 Закону про олігархів наведено дефініції понять бенефіціар і контролер ЗМІ, а для визначення кінцевого бенефіціарного власника – відсилка до Закону «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення». Разом з тим, у ст. 9 цього ж закону поняття бенефіціар і контролер ЗМІ вживаються як тотожні, а в ст. 4 –розрізняються.

Це не лише суперечить принципам правової визначеності й уніфікації, а й ускладнює правозастосовчу практику. У Законі «Про медіа» є поняття контролю, що визначається як можливість здійснення вирішального впливу на управління та/або діяльність юридичної особи. Однак наразі відсутні правові підстави поширювати цю дефініцію на Закон про олігархів.

Висновок. Закон про олігархів сьогодні de facto мертвий, оскільки ухвалення підзаконних актів просувається досить повільно і з труднощами, досі не запроваджено передбачений ним реєстр, після внесення до якого особа офіційно вважатиметься олігархом та на неї почнуть поширюватися усі передбачені законом обмеження. Закон «Про медіа» (п. 34 Прикінцевих положень) передбачає, що Кабінет Міністрів України до липня 2023 року надасть пропозиції щодо змін, які приведуть Закон про олігархів у відповідність, а не усуває утворені прогалини і колізії. Отже, протягом щонайменше пів року утворені прогалини і колізії, унеможливлюють визначення відповідності конкретних осіб одному з критеріїв, визначених у ст. 2 Закону про олігархів, а відтак паралізують і виконання всього закону в цілому.