preloader

Що вас цікавить?

Щотижневий аналіз 15 – 21 лютого 2023 рокy

21.02.2023

Щотижневий аналіз Центру політико-правових реформ включає аналіз найважливіших процесів та подій у сферах конституціоналізму, політичних партій та виборів, урядування та публічної адміністрації, судівництва, протидії корупції, кримінальної юстиції та ін.

Якщо ви бажаєте отримувати експертний аналіз електронною поштою – за останній тиждень і щовівторка – прохання надіслати листа за адресою media@pravo.org.ua.




Конкурсний відбір кандидатур на посаду судді Конституційного Суду за квотою Парламенту (оновлення)

Подія

17 лютого Комітет ВРУ з питань правової політики, розглянувши питання про допуск кандидатів на посаду судді Конституційного Суду України за квотою ВРУ, вирішив, що потрібно ухвалити рішення про оголошення нового конкурсу.

Оцінка експертів ЦППР

20 січня Апарат ВРУ за поданням Комітету ВРУ з питань правової політики оголосив про початок конкурсного відбору кандидатур на три вакантні посади судді КСУ за квотою ВРУ. Протягом 10 днів з дня оприлюднення цього повідомлення особи, які претендують на участь у такому відборі, мали надіслати документи, визначені частиною другою статті 10-5 Закону «Про Конституційний Суд України».

Протягом 30 січня – 6 лютого Апарат ВРУ оприлюднив на вебсайті ВРУ документи 9 осіб, які виявили бажання взяти участь у конкурсному відборі кандидатів на посаду судді КСУ за квотою Парламенту:

  • Кармази О.О., члена Центральної виборчої комісії;
  • Копиленка О.Л., народного депутата України;
  • Щербанюка О.В., завідувача кафедри процесуального права ЧНУ ім. Ю. Федьковича;
  • Кваші О.О., вченого секретаря Інституту держави і права ім. В. Корецького;
  • Сабодаша Р.Б., доцента кафедри цивільного права ННІ права КНУ ім. Т. Шевченка;
  • Клименка К.О., доцента кафедри міжнародних відносин і суспільних наук НУБП України;
  • Кириченко Ю.М., члена правління Центру політико-правових реформ;
  • Павліша П.В., народного депутата України;
  • Назарова І.В., заступника голови НАЗЯВО.

Однак, Комітет ВРУ з питань правової політики, перевіривши документи всіх кандидатів, допустив до конкурсного відбору лише одного із них (Сабодаша Р.Б.), тоді як інші кандидати були недопущені до відбору у зв’язку з неподанням ними всіх необхідних документів у належному вигляді.

Відповідно до другого абзацу частини третьої статті 10-6 Закону «Про Конституційний Суд України», якщо до конкурсного відбору допущено менше двох осіб на одне вакантне місце, Комітет ВРУ невідкладно, але не пізніше двадцяти днів, оголошують новий конкурсний відбір.

ЦППР нагадує, що 25 січня Президент Венеційської комісії надіслала офіційного листа Голові Верховної Ради Руслану Стефанчуку, в якому, зокрема, було сказано, що Венеційська комісія не може делегувати одного члена до Дорадчої групи експертів (ДГЕ) відповідно до Закону № 2846-IX, доки Україна не виконає вимоги Венеційської комісії відповідно до її висновку CDL-AD(2022)054 (див. аналіз експертів ЦППР «Лист Президента Венеційської комісії до Голови Верховної Ради України. Оцінка експертів»).



Профільний Комітет Верховної Ради рекомендував до другого читання законопроєкт «Про публічні консультації» (№4254)

Подія

Профільний Комітет Верховної Ради рекомендував до другого читання законопроєкт «Про публічні консультації» (№4254).

Оцінка експертів ЦППР

На жаль, у цій редакції законопроекту втрачена одна з його головних норм – про обов’язок народних депутатів проводити публічні консультації щодо своїх законопроєктів. Це проблема для української системи  врядування, адже дуже значна кількість законів в Україні ухвалені саме з числа законопроєктів, що подані депутатами. Нерідко вносяться недосконалі проєкти, такі що не враховують навіть очевидних негативних наслідків. На жаль, «через депутатів» подають свої законопроєкти і міністерства в обхід регламентних процедур, горизонтальних погоджень, громадських обговорень, урядових комітетів. Це іноді призводить до явно помилкових кроків, оскільки певні проєкти ухвалюються надто швидко і непрозоро.

Відомо, що у розвинених демократіях депутатські проєкти – аномалія. Законопроєкти розробляє уряд за усіма правилами полісі-процесу, бо тільки виконавча влада має для цього експертизу та інші ресурси. Україна теж повинна додати прозорості та прогнозованості цьому процесу.

До речі, законопроєкт 4254 – це урядовий законопроект. Дуже важливо, що на його текст у першому читанні був позитивний висновок Програми SIGMA, у якому кілька разів наголошено на необхідності поширення Закону про публічні консультації на депутатські законопроєкти. Тож після суттєвого погіршення тексту, можемо очікувати на критику від партнерів з ЄС.

Суть норми про консультування дуже проста – опублікувати  законопроєкт на 15 робочих днів для проведення електронних консультацій. Далі все вирішується на розсуд автора-депутата: щось врахувати чи все проігнорувати. Але такий механізм зменшує  ймовірність помилок та грубого лобізму. Адже громадські організації, бізнес, органи місцевого самоврядування та просто активні громадяни можуть принаймні спробувати «достукатися» до ініціаторів.

Отже, хочеться сподіватися, що парламент все ще спроможний зробити повноцінний крок вперед і зблизити вимоги до суб’єктів права законодавчої ініціативи в частині публічних консультацій. Тому в тексті законопроєкту 4254 потрібні принаймні дві поправки: виключити абзац перший ч. 1 ст. 8 (де зафіксовано право, а не обов’язок депутатів здійснювати публічні консультації) і згадку про ст. 8 у ч. 1 ст. 18 (яка дозволяє вносити на розгляд парламенту законопроєкти, щодо яких не проводилося публічних консультацій).



Чи варто декриміналізовувати незаконний обіг наркотиків без мети збуту?

Подія

17 лютого у Верховній Раді зареєстровано проєкт Закону «Про внесення змін до Кримінального кодексу України та Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо удосконалення відповідальності за незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів без мети збуту» (реєстраційний №9028).

В основному його положення зводяться до такого:

1) виключити із КК ст. 309 «Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів без мети збуту»;

2) встановити у ст. 44 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП) відповідальність за «незаконні виробництво, придбання, зберігання, перевезення, пересилання наркотичних засобів або психотропних речовин без мети збуту» – незалежно від розмірів (наразі ця стаття передбачає відповідальність за ті самі дії у невеликих розмірах);

3) передбачити у ст. 304 Кримінального кодексу (КК) відповідальність за «втягнення неповнолітніх у незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів», а також за «залучення неповнолітнього до вживання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів».

Оцінка експертів ЦППР

На перший погляд, ідея декриміналізації незаконних діянь з наркотичними засобами, психотропними речовинами або їх аналогами, якщо такі діяння вчиняються без мети збуту, видається привабливою.

По-перше, щороку тисячі таких діянь стають об’єктом досудового розслідування і судового розгляду, і на це витрачаються чималі державні ресурси. Наприклад, за даними статистики Офісу Генерального прокурора, у 2022 році із 132 418 осіб, яким було оголошено про підозру, 11 380 (8,8%) особам було оголошено про підозру саме за ст. 309 КК. А за даними судової статистики, у 2022 році за ст. 309 КК було засуджено 6 516 осіб (із 49 679), тобто майже кожен восьмий засуджений.

По-друге, ми надто часто чули або читали про випадки підкидання наркотиків чи психотропів (адже це зробити дійсно досить легко).

По-третє, переважна більшість (82,3%) цих засуджених або взагалі звільнена від покарання, або покарана штрафом (при чому сумнівно, що штрафи з них стягнуті).

По-четверте, Україна не має міжнародних зобов’язань щодо криміналізації незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів без мети збуту.

По-п’яте, зазначена декриміналізація могла б звільнити людські, фінансові та інші ресурси органів правопорядку для розкриття і розслідування більш серйозних злочинів, пов’язаних з наркотичними засобами і психотропними речовинами.

Проте законопроєктом №9028 дещо не враховано.

1. Вкрай сумнівною є пропозиція декриміналізувати незаконні виробництво, придбання, зберігання, перевезення, пересилання наркотичних засобів або психотропних речовин без мети збуту незалежно від розмірів цих засобів чи речовин.

За такого підходу не каратимуться виробництво, зберігання тощо ані центнеру героїну, ані тонни кокаїну, якщо особа їх виробляла «для себе», «на потім», «про запас» і доказів наявності в неї мети збуту не зібрано.

2. Переважна більшість осіб, яких притягують до відповідальності за незаконні діяння з наркотичними засобами, психотропними речовинами або їх аналогами, – це працездатні, які не працюють і не навчаються, безробітні, пенсіонери й особи з інвалідністю, а також жінки.

У 2022 році працездатні, які не працюють і не навчаються, та інші згадані категорії осіб серед тих, хто був притягнутий до кримінальної відповідальності за ст. 309 КК, становили 81,5% (5 311 осіб із 6 516), а серед тих, хто був притягнутий до адміністративної відповідальності за ст. 44 КУпАП,– 81,0% (4 037 осіб із 4 984).

Це саме ті особи, які не платять і не будуть платити штрафи, передбачені як основне стягнення у пропонованій новій редакції ст. 44 КУпАП. І до значної частини з них також не можна буде застосувати передбачене законопроєктом №9028 альтернативне стягнення у виді громадських робіт, оскільки цей вид стягнення не призначається особам з інвалідністю, вагітним жінкам, жінкам, старшим за 55 років та чоловікам, старшим за 60 років. У 2022 році до громадських робіт за ст. 309 КК було засуджено лише 7 осіб (0,1%), а за ст. 44 КУпАП – лише 206 осіб (4,1%).

До того ж розмір штрафу згідно із законопроєктом зменшується 20-25-кратно. Якщо зараз він у ст. 309 КК становить від 17 тисяч до 85 тисяч грн, то у новій ст. 44 КУпАП, за задумом авторів, становитиме від 850 до 3 400 грн.

3. Пропозиція встановити у ст. 304 КК відповідальність за втягнення неповнолітніх у незаконний обіг наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів не враховує, що у ст. 307 КК вже передбачена відповідальність за аналогічні діяння, вчинені із залученням неповнолітнього (ч. 2) або малолітнього (ч. 3).

Відповідно пропозиція встановити у ст. 304 КК відповідальність за залучення неповнолітнього до вживання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів також не враховує існування положення ч. 2 ст. 315 КК, згідно з яким карається схиляння неповнолітнього до вживання таких засобів, речовин або їх аналогів.

Крім того, незрозуміло, чому згідно із законопроєктом у випадку залучення до вживання відповідальність може наставати за умови залучення лише одного неповнолітнього, а у випадку втягнення у незаконне виробництво, придбання тощо – необхідно втягнути кількох неповнолітніх.