Щотижневий аналіз 15 – 21 березня 2023 рокy

Міжнародний кримінальний суд видав ордер на арешт Путіна та Львової-Бєлової

---

Подія

17 березня 2023 року Міжнародний кримінальний суд (МКС) видав ордери на арешт В. Путіна (президента Російської Федерації) та М. Львової-Бєлової (Уповноваженої президента РФ з прав дитини) у зв’язку з незаконною депортацією та передачею українських дітей з окупованих територій до Російської Федерації, що грубо порушує норми міжнародного гуманітарного права (є воєнним злочином).

А саме – ст. 8(2)(a)(vii) (незаконна депортація або переміщення чи незаконне позбавлення волі) і ст. 8(2)(b)(viii) (переміщення, прямо чи опосередковано, окупаційною державою частини її власного цивільного населення на окуповану нею територію чи депортація або переміщення всього або частини населення окупованої території у межах чи за межі цієї території) Римського статуту МКС. В. Путін і М. Львова-Бєлова потенційно винні в учиненні злочинних дій безпосередньо, спільно з іншими та/або через інших (стаття 25(3)(а) Римського статуту). Крім того, В. Путін має відповідати за неспроможність здійснювати належний контроль над цивільними та військовими підлеглими, які «викрадали» українських неповнолітніх під час збройного конфлікту (стаття 28(b) Римського статуту).

Як зазначає голова МКС Пйотр Гофманський, такі ордери є таємними з метою захисту потерпілих і свідків. Проте, на думку представників МКС, у цьому випадку поінформованість громадськості про ордери може сприяти запобіганню подальшому вчиненню злочинів.

На офіційному порталі Національного інформаційного бюро «Діти війни» депортованими  з початку повномасштабного вторгнення вважаються 16 226 українських дітей. Водночас за даними відкритих джерел, російська влада озвучує цифру у 744 тис. депортованих дітей.

Оцінка ЦППР

Видача ордера на арешт Міжнародним кримінальним судом стосовно голови держави, який перебуває на посаді, є значною подією у сфері міжнародної кримінальної юстиції. За своїм змістом ордер на арешт — це рішення Палати досудового провадження, винесене з метою арешту та передачі підозрюваної у вчиненні міжнародного злочину особи для подальшої участі в судовому провадженні, унеможливлення перешкоджання ефективному розслідуванню та зупинення вчинення злочину, якщо він триває (ст. 57 РС МКС). Виконати його зобовʼязані усі держави, які ратифікували цей міжнародний договір (РС МКС) — 123 держави, а також інші держави за бажанням, наприклад США.

Нижче відповімо на декілька поширених питань стосовно цього рішення:

а) чи означає це, що Путін постане перед судом?

Так, обовʼязково постане рано чи пізно. МКС не визнає процесу in absentia (за відсутності підозрюваного), тож заочно вирок не може бути ухвалено, необхідна участь обвинуваченого у судовому розгляді. Ордер на арешт один з етапів забезпечення участі такої особи в суді. Особа отримує конкретний правовий статус підозрюваної з відповідним масивом прав та обов’язків як для неї, так і держав-членів Суду й міжнародної спільноти загалом.

Прецедентів видачі чинного глави держави немає, хоча ордери про їхній арешт МКС виписував. Хоча 123 держави й зобовʼязані виконати ордер на арешт, немає гарантій, що вони це зроблять. Особливо з огляду на останні заяви Генерального секретаря ООН. Тож попри наявність юридичної підстави для арешту, сказати точно коли і як це відбудеться наразі неможливо.

В історії видача МКС ордера на арешт глави держави призводила до сумних для нього наслідків і у внутрішній політиці — заворушень і вбивства (наприклад, Муаммар Каддафі). Але є й інший приклад — МКС понад 10 років тому видав ордер на арешт тодішнього президента Судану Омара аль-Башира, звинуваченого у масових вбивствах. Проте він брав участь у заходах у різних державах, деякі з яких – учасники Римського статуту (у тому числі у саміті Африканського союзу). У результаті його ніхто досі не заарештував (крім власного уряду, який зробив це у 2019 році і наразі вирішується питання про передачу його до МКС). Можливий і третій варіант — були два випадки, коли підозрювані зʼявлялися перед МКС добровільно — це президент та віцепрезидент Кенії.

Наразі важливі політичні наслідки — МКС визнав, що існують переконливі докази вчинення воєнних злочинів військово-політичним керівництвом РФ. Скоріше за все це означатиме ізоляцію від міжнародних заходів, зниження контактів з іншими державами та неукладенням прямих угод з потенційним воєнним злочинцем. Збереження відносин з підозрюваними стане вагомою репутаційною загрозою, на що погодяться лише окремі держави, які або вже ізгої, або ж можуть дозволити собі власний курс (наприклад, Китай).

Понад те, рішення МКС повинне вплинути на становище РФ у Раді Безпеки ООН. Відповідно до статті 27 (3) Статуту ООН сторона, що бере участь у конфлікті, має утриматися від голосування з питань, які стосуються такого конфлікту. У заяві прокурора МКС Каріма Хана міститься пряме посилання на агресію РФ і наявність між Україною і Росією збройного протистояння. Тому слід надалі докладати зусиль задля усунення РФ від голосування та зловживання вето, особливо з огляду на те, що з 1 квітня 2023 року держава головує в Раді.

b) а що з дипломатичним імунітетом голови держави?

Можна почути посилання на дипломатичний імунітет від кримінального переслідування на посаді т.зв. «трійки» (президент, голова уряду та голова МЗС), передбачений ч. 2 ст. 7 Віденської конвенції про право міжнародних договорів 1969 р. Йдеться про те, що в межах національних судів будь-якої держави Путіна, Мішустіна та Лаврова не можна судити через наявність в них функціональних імунітетів.

На відміну від національних судів МКС не визнає будь-яких посадових імунітетів, якщо справа стосується вчинення найтяжчих міжнародних злочинів (ст. 27 РС МКС). Пануючі концепції імунітетів у міжнародному праві не оспорюють це, понад те, розширюють концепцію покарання за найтяжчі злочини на трибунали ad hoc. Такий підхід є своєрідним «право інтервенції» ООН у світі міжнародного кримінального права і визначається більшістю цивілізованих держав світу. Детальніше

с) але ж росія не підписала Римський статут, як можна їх судити?

Російська влада вказала, що не є стороною РС МКС, а рішення є «нікчемним». Водночас окремі її представники погрожують МКС та суддям фізичною розправою, що не дивує з огляду на системність порушення базових норм міжнародного права цією державою. Важливо те, що російська правова система поступово утверджувала примат національного законодавства над міжнародними договорами, наприклад, дозволяючи собі не виконувати рішення ЄСПЛ, тож навіть за умови якби вона і була частиною цього міжнародного договору, навряд чи, це щось б змінило.

Понад те,  у 2000 році РФ підписала Римський статут МКС, але відкликала підпис у 2016 році. Попри нератифікацію міжнародного договору, РФ не займала позицію відкритого протистояння з МКС. Підписавши Римський статут, Росія висловила згоду з нормами міжнародного права, які в ньому закріплені, а тому відповідно до статті 18 Віденської конвенції про право міжнародних договорів вона зобов’язана уникати дій, які позбавляють договір об’єкта й цілі. Окрім того, протягом десятиліть Росія брала активну участь в розробці Римського статуту (у Комісії ООН з міжнародного права, у Підготовчому комітеті для Міжнародного кримінального суду, Римській конференції, Асамблеї держав-учасниць і навіть у Спеціальній робочій групі з визначення злочину агресії). РФ мала всі можливості, щоб висловлювати свою суверенну волю, тому тепер її спроможність посилатися на нав’язування зобов’язань досить обмежена.

Водночас вона брала активну участь у створенні міжнародних кримінальних трибуналів для Югославії та Руанди. У ході ухвалення Резолюції Ради Безпеки 1593 (2005) щодо передачі ситуації у Дарфурі на розгляд МКС представник РФ Денисов жодного разу не згадав про невизнання юрисдикції Суду, імунітети голів держав, порушення принципу суверенної рівності, лише тотально підтримав ініціативу. При цьому чотири держави утрималися від голосування, коли Росія віддала свій голос «за». Детальніше.

d) чи означає це вчинення злочину геноциду?

Наразі про таку кваліфікацію мова не йде, але це не означає, що така кваліфікація не буде фігурувати в обвинувальному акті. Понад те, уже зараз прокурор МКС може ініціювати поправки до ордера на арешт шляхом зміни або доповнення до злочинів, зазначених у ньому. Нагадаємо, що тиждень тому стався «витік інформації» у New York Times, де, окрім викрадення неповнолітніх, фігурували також невибіркові напади на цивільні об’єкти.

На відміну від воєнних злочинів чи злочинів проти людяності, де важливі масштаби й системність, геноцид має передбачати намір повністю або частково знищити одну із захищених груп (расову, релігійну, національну або етнічну). Іншими словами — необхідно довести умисел на часткове знищення українців за національним критерієм. 

Факти депортації дітей, перешкоджання освітньому процесу, фільтраційних таборів, знищення патріотично налаштованих українців на окупованих територіях свідчать про це і наразі українські органи, що відповідають за переслідування за міжнародні злочини (ОГП, МЗС, Мінʼюст) працюють над тим, щоб донести цю позицію до міжнародних організацій/установ, держав та інших. Тож ситуація з кваліфікацією не є остаточною.

e) якщо МКС показує кроки щодо притягнення Путіна до відповідальності, чому Україна говорить про необхідність Спеціального трибуналу?

Ні, тут немає жодної суперечності — МКС має займатись своєю роботою (притягнення до відповідальності військово-політичного керівництва росії за воєнні злочини, злочин геноциду та злочини проти людяності), а майбутній Спеціальний трибунал своєю — притягненням до відповідальності за злочин агресії (mother of other crimes, те, що їм передує).

На відміну від трьох інших міжнародних злочинів злочин агресії не був передбачений першопочатковою версією РС МКС у 1998 р. Стаття 8bis зʼявилась пізніше разом із Кампальськими поправками 2010 р., механізм імплементації яких є складним. У випадку України необхідно щоб, або Україна та росія ратифікували РС МКС, або Рада безпеки ООН визначила юрисдикцію МКС з цього питання. Ні перше, ні друге неможливе з політичних причин, тож Україна має рацію, коли заявляє, що «інших механізмів притягнення до відповідальності за злочин агресії немає». Детальніше