Щотижневий аналіз 11 – 17 січня 2023 рокy
Щотижневий аналіз Центру політико-правових реформ включає аналіз найважливіших процесів та подій у сферах конституціоналізму, політичних партій та виборів, урядування та публічної адміністрації, судівництва, протидії корупції, кримінальної юстиції та ін.
Якщо ви бажаєте отримувати експертний аналіз електронною поштою – за останній тиждень і щовівторка – прохання надіслати листа за адресою media@pravo.org.ua.
Вища рада правосуддя відновлює здійснення повноважень
Подія
11-12 січня з’їзд суддів обрав вісьмох членів Вищої ради правосуддя (далі – ВРП), повністю заповнивши свою квоту в складі Ради.
Оцінка експертів ЦППР
- Заповнення з’їздом суддів всіх вакантних посад за власною квотою дозволило відновити повноважність ВРП, оскільки за законом Рада є повноважною за умови обрання (призначення) на посаду щонайменше 15 членів, серед яких більшість становлять судді (судді у відставці). Водночас, за оцінками профільних громадських організацій, до всіх обраних кандидатів були питання щодо їх доброчесності. На жаль, через закритість співбесід які проводилися Етичною радою, наразі неможливо визначити чи вдалося кандидатами спростувати наведені сумніви.
- Набуття ВРП повноважності дозволяє насамперед оголосити конкурс на посади дисциплінарних інспекторів, без яких відновлення дисциплінарної функції ВРП неможливе. Крім того, повноважна Рада необхідна для запуску роботи Вищої кваліфікаційної комісії суддів (далі – ВККС), оскільки саме вона призначатиме на посади рекомендованих Конкурсною комісією кандидатів. Конкурс до ВККС наразі перебуває на фінальній стадії – з 301 кандидата комісія для проведення співбесід відібрала 64. Перші співбесіди відбудуться вже 16 січня і з урахуванням темпу, заданого комісією, за сприятливих умов вже у лютому можуть бути оголошені переможці конкурсу.
- Після заповнення своєї квоти у ВРП з’їздом суддів, вакантними залишаються шість посад – по дві посади за квотами адвокатів і прокурорів, та по одній посаді за квотами Президента і науковців.
Державну антикорупційну програму повернули на доопрацювання
Подія
Кабінет Міністрів України 10 січня мав затвердити Державну антикорупційну програму з виконання Антикорупційної стратегії на 2021–2025 роки (ДАП). Однак, напередодні Урядовий комітет з питань національної безпеки і оборони та правоохоронної діяльності, розглянувши у розширеному складі проєкт ДАП, повернув його на доопрацювання й доручив Національному агентству з питань запобігання корупції провести додаткові узгоджувальні процедури.
Оцінка експертів ЦППР
Дієва система запобігання і протидії корупції – це не тільки один із важливих запитів українського суспільства, а й вимога міжнародних партнерів України. В одному з пунктів анкети-опитувальника для отримання Україною статусу кандидата на членство в ЄС необхідно було зазначити наявність Антикорупційної стратегії. Цей документ Верховна Рада затвердила у червні 2022 року, прийнявши Закон «Про засади державної антикорупційної політики на 2021-2025 роки».
У п. 4 Прикінцевих положень цього Закону міститься вказівка Кабінету Міністрів України у шестимісячний строк з дня набрання Законом чинності затвердити державну антикорупційну програму з виконання Антикорупційної стратегії на 2021-2025 роки. Цей строк тривав від 10 липня 2022 року по 10 січня 2023 року.
Як зазначається у тексті самої Антикорупційної стратегії, відсутність програмних документів, спрямованих на реалізацію державної антикорупційної політики, призводить до розбалансування та зниження ефективності публічних інституцій, сповільнює економічне зростання держави. В умовах війни ці питання стають вкрай актуальними, оскільки ідеться не так про розвиток економіки, як про її відновлення та запобігання економічній і соціальній кризам, спричиненим постійними атаками збоку держави-агресора.
Відповідно до п. 1.3 Антикорупційної стратегії вона реалізується шляхом виконання відповідної державної антикорупційної програми, а заходи, передбачені ДАП, є обов’язковими для виконання в установлені строки.
Крім того, виконання заходів ДАП, їх відповідність визначеним критеріям є індикаторами ефективності Антикорупційної стратегії, що впливає на індекс сприйняття корупції та місце України у світовому рейтингу рівня корупції, який щорічно формується міжнародною організацією «Transparency International». Позиція у цьому рейтингу відбивається на інвестиційному кліматі держави і береться до уваги під час залучення інвестицій та надання міжнародної фінансової допомоги.
Як видно із термінів дії Антикорупційної стратегії, уже фактично втрачено два роки, протягом яких можна було б досягти низки очікуваних стратегічних результатів. Тому подальше зволікання з реалізацією цього документа пропорційно знижує його ефективність, створює додаткові виклики для державної антикорупційної політики та подальшої інтеграції України в Євросоюз.
Національне агентство з питань запобігання корупції під час розробки проєкту ДАП, яка тривала з липня по грудень 2022 року, доклало зусиль для забезпечення прозорості й інклюзивності цього процесу. Було проведено 11 сесій громадських обговорень, понад 80 державних інституцій надали свої зауваження і пропозиції, більшість яких були враховані під час погоджувальних процедур. Ці заходи сприяли підготовці найбільш оптимальної за змістом і структурою державної антикорупційної програми, яка мала би задовольнити усі заінтересовані сторони та сприяти ефективній реалізації Антикорупційної стратегії.
Разом з тим, зауваження окремих органів влади (напр.: Антимонопольного комітету, Ради суддів) були спрямовані на руйнування цілісності ДАП, вилучення чи спотворення заходів, які безпосередньо випливають зі змісту Антикорупційної стратегії. Усі ці зауваження і пропозиції не могли бути враховані без додаткових затяжних погоджувальних процедур.
Громадськість (включно із Центром політико-правових реформ) і міжнародна спільнота уже закликали Кабінет Міністрів України затвердити поданий у грудні проєкт ДАП, а для оцінки усіх наданих пропозицій і зауважень скористатися передбаченою законодавством процедурою перегляду програми.
Зважаючи на те, що законами «Про засади державної антикорупційної політики на 2021-2025 роки» та «Про запобігання корупції» не передбачено процедури повернення ДАП на доопрацювання і її повторного розгляду, рішення Урядового комітету створює тупикову ситуацію безстрокового зволікання із реалізацією Антикорупційної стратегії, ставить під загрозу її виконання в цілому, а відтак може вплинути на процеси післявоєнного відновлення України та її інтеграції в ЄС і НАТО.
До Офісу Президента скеровано проєкт Комплексного стратегічного плану реформування органів правопорядку, підготовлений на виконання рекомендацій ЄС
Подія
11 січня 2023 року Генеральний прокурор Андрій Костін повідомив, що Міжвідомча робоча група розробила проєкт Комплексного стратегічного плану реформування органів правопорядку, як частини сектору безпеки і оборони України на 2023–2027 роки і скеровує його до Офісу Президента України для вивчення і подальшого затвердження Указом Президента України, який має відповідні повноваження у сфері безпеки і оборони.
В ході підготовки проєкту цього документа експертна група опрацювала масив пропозицій і зауважень, які допомогли сформулювати шість стратегічних пріоритетів реформування органів правопорядку як частини сектору безпеки і оборони України. Це дозволить його модернізувати й привести у відповідність до стандартів, яких має досягти Україна на шляху до членства у ЄС. Також закладено підґрунтя для подальших кроків на цьому шляху – формування операційного плану.
До стратегічних пріоритетів реформування органів правопорядку відноситься:
- Дієвість та ефективність органів правопорядку та прокуратури, як невід’ємної складової сектору безпеки і оборони, в межах якого вони забезпечують національну безпеку України, у тому числі громадську безпеку і порядок, протидію злочинності з урахуванням стратегічних цілей і відповідно до стандартів прав людини, основних прав і свобод, а також принципів гендерної рівності.
- Послідовна кримінальна політика, пріоритетом якої є запобігання злочинності, невідворотність відповідальності, захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, забезпечення інтересів потерпілого.
- Оперативність кримінального провадження з дотриманням міжнародних стандартів та принципу верховенства права.
- Система управління, що орієнтована на результат відповідно до встановлених пріоритетів.
- Комплексна цифрова трансформація.
- Відкритість, прозорість, підзвітність, незалежність та політична нейтральність.
Оцінка експертів ЦППР
28 лютого 2022 року Україна подала заявку на вступ до Європейського Союзу. 17 червня у Висновку Європейської комісії стосовно України висловлені рекомендації, серед яких необхідність «ухвалити загальний стратегічний план реформування всього сектору правопорядку як частини безпекового середовища України» (to adopt an overarching strategic plan for the reform of the entire law enforcement sector as part of Ukraine’s security environment).
Ще до початку повномасштабного вторгнення російської федерації 24 лютого 2022 року Офіс Генерального прокурора як координуючий орган у сфері кримінальної юстиції розробив Концепцію реформи кримінальної юстиції 2022-2030, яка так і не була ухвалена у звʼязку із розгортанням збройного конфлікту.
Після висловлення рекомендацій Європейською комісією українська влада суттєво розширила фокус державної політики і сконцентрувалась на розробці нового документу – Комплексного стратегічного плану реформування органів правопорядку, як частини сектору безпеки і оборони України на 2023–2027 роки.
11 листопада 2022 року наказом № 248 Генерального прокурора була створена Міжвідомча робоча група (МРГ). Учасники міжвідомчої групи – очільники Офісу Генпрокурора, МВС, Міністерства юстиції, ДБР, СБУ, Національної поліції, БЕБ, Державної прикордонної служби, Державної митної служби, а також представники Офісу Президента України, Кабінету Міністрів України, міжнародні експерти від КМЄС, проєкту ЄС «PRAVO-JUSTICE», Офісу Ради Європи в Україні, відділу з правоохоронних питань Посольства США в Україні, Міжнародної організації права розвитку (IDLO). Також в ній присутній експерт Центру політико-правових реформ з кримінальної юстиції – Євген Крапивін.
Наразі тексту Комплексного стратегічного плану у загальному доступі немає, адже мова йде про можливі доопрацювання. Зважаючи на це, зарано говорити про якість самого документу. Можна лише констатувати, що наміри підготовувати проєкт такого документу до кінця 2022 року, озвучені на найвищому державному рівні, дотримано. Сподіваємось на якнайшвидше затвердження цього документу.