Щотижневий аналіз 10 – 16 травня 2023 року
Щотижневий аналіз Центру політико-правових реформ включає аналіз найважливіших процесів та подій у сферах конституціоналізму, політичних партій та виборів, урядування та публічної адміністрації, судівництва, протидії корупції, кримінальної юстиції та ін.
Якщо ви бажаєте отримувати експертний аналіз електронною поштою – за останній тиждень і щовівторка – прохання надіслати листа за адресою media@pravo.org.ua.
Президент схвалив Комплексний стратегічний план реформування органів правопорядку
Подія
Президент України Указом № 273/2023 від 11 травня 2023 року схвалив Комплексний стратегічний план реформування органів правопорядку як частини сектору безпеки і оборони України на 2023 – 2027 роки. Відповідний документ необхідний для виконання однієї з рекомендацій Європейської Комісії щодо статусу України на членство в Європейському Союзі, наданих у червні 2022 року, а саме — «ухвалити комплексний стратегічний план реформування всього сектору правопорядку як частини безпекового середовища України». План було розроблено робочою групою, до якої входили органи правопорядку, прокуратури, інших органів влади, міжнародні експерти, на базі Офісу Генерального прокурора.
В ході підготовки проєкту цього документа експертна група опрацювала масив пропозицій і зауважень, які допомогли сформулювати шість стратегічних пріоритетів реформування органів правопорядку як частини сектору безпеки і оборони України. Це дозволить його модернізувати й привести у відповідність до стандартів, яких має досягти Україна на шляху до членства у ЄС. Також закладено підґрунтя для подальших кроків на цьому шляху — формування операційного плану.
До стратегічних пріоритетів реформування органів правопорядку відноситься:
- Дієвість та ефективність органів правопорядку та прокуратури, як невід’ємної складової сектору безпеки і оборони, в межах якого вони забезпечують національну безпеку України, у тому числі громадську безпеку і порядок, протидію злочинності з урахуванням стратегічних цілей і відповідно до стандартів прав людини, основних прав і свобод, а також принципів гендерної рівності.
- Послідовна кримінальна політика, пріоритетом якої є запобігання злочинності, невідворотність відповідальності, захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, забезпечення інтересів потерпілого.
- Оперативність кримінального провадження з дотриманням міжнародних стандартів та принципу верховенства права.
- Система управління, що орієнтована на результат відповідно до встановлених пріоритетів.
- Комплексна цифрова трансформація.
- Відкритість, прозорість, підзвітність, незалежність та політична нейтральність.
Оцінка експертів ЦППР
Ухвалення Комплексного стратегічного плану реформування органів правопорядку безперечно є успішним кроком України на шляху до європейської інтеграції — нарешті визначено політику реформування органів правопорядку в далекій перспективі, чого не вистачало після Революції Гідності, адже реформи мали несистемний характер та часто просто не були завершені. Оскільки у Єврокомісії не було вимог до змісту Плану (на відміну від інших рекомендацій), то важливим є сам факт ухвалення цього документу і можна сказати, що рекомендацію виконано.
Зміст Плану стосується не тільки інституційної спроможності органів правопорядку — уніфікації їхнього правового статусу, впровадження єдиних практиків управління чи інституту детективів, а також кримінальної політики (наприклад, впровадження послідовної кримінальної політики та кримінологічних досліджень (crime surveys), що довели свою ефективність в інших країнах) та кримінального процесуального законодавства (посилення захисту учасників кримінального провадження, орієнтація на права потерпілого, альтернативний порядок вирішення кримінально-правового спору тощо).
Водночас його свідома розробка під умови мирного часу (за рекомендацією ЄС) не відповідає на реальні виклики, які сьогодні стоять перед органами правопорядку, а саме питання воєнної юстиції (як переслідування за воєнні злочини, так і боротьба з колабораціонізмом, погіршенням стану злочинності в умовах війни). До того ж План є більше рамковим документом, який визначає напрями реформ та ключові ідеї, а його реалізація повністю залежатиме від галузевих планів конкретних органів.
Тож його сприйняття в професійному середовищі та суспільстві в цілому є контраверсійним. Разом з тим послідовна публічна політика, яка розробляється та впроваджується державою — характерна риса європейського підходу до державного управління, яка забезпечує ефективність держав, які входять до ЄС.
Надалі важливо, щоб плани імплементації напрямів та ідей цього документу були ухвалені Урядом (або органами правопорядку та органами прокуратури окремо), містили реалістичні строки реалізації, були чітко визначені виконавці та передбачено очікуваний результат. З огляду на узагальненість ідей, що в ньому містять, існує ризик формального впровадження його положень, що нівелює цілі й завдання, які стоять перед державою в частині реформи органів правопорядку.
Чи означає скасування пандемії, що політичні партії звітуватимуть про свої фінанси?
Подія
Всесвітня організація охорони здоров’я оголосила про закінчення пандемії COVID-19. 8 травня Міністр охорони здоров’я України повідомив, що у відомстві також розглядають можливість скасування відповідних обмежувальних заходів, запроваджених Кабінетом Міністрів.
І хоча на побутовому рівні ці заходи de facto не діють з 24 лютого 2022 року, проте низка обмежень лишаються чинними в законах. Зокрема, відповідно до змін, внесених у березні 2020 року до Заключних положень Закону «Про політичні партії в Україні» (далі — Закон про партії), призупинено подання звітів політичних партій про майно, доходи, витрати й зобов’язання фінансового характеру.
Оцінка експертів ЦППР
Відповідно до ст. 7 Конвенції ООН проти корупції (ратифікована Україною в жовтні 2006 року) кожна держава-учасниця розглядає можливість прийняття належних нормативно-правових актів і вжиття відповідних адміністративних заходів з метою посилення прозорості у фінансуванні кандидатур на виборні державні посади та, у належних випадках, у фінансуванні політичних партій.
З урахуванням цього положення Конвенції, у 2015 році ст. 17 Закону про партії було викладено в новій редакції, згідно з якою політичні партії щоквартально зобов’язані подавати до Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК) звіт про майно, доходи, витрати й зобов’язання фінансового характеру. Такий звіт мав подаватися у паперовій формі та на електронному носії, а також оприлюднюватися на сайті партії (за його наявності).
У грудні 2019 року було запроваджене звітування політичних партій лише в електронній формі на офіційному сайті НАЗК. Проте до початку функціонування відповідного цифрового інструменту подання та оприлюднення звітів партій мало відбуватися згідно з попередньою редакцією ст. 17 — на паперовому носії.
Оскільки на момент запровадження протиепідемічних заходів система електронного звітування політичних партій перебувала в розробці, то для запобігання поширенню коронавірусної хвороби процес подання звітів був призупинений, а Заключні положення Закону про партії доповнені пунктом 5 такого змісту:
«Установити, що звіт про майно, доходи, витрати й зобов’язання фінансового характеру політичних партій, передбачений статтею 17 цього Закону, подається не пізніше ніж на сороковий день після закінчення здійснення заходів щодо запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), передбачених карантином, встановленим Кабінетом Міністрів України».
Це положення було внесено в Закон наприкінці березня 2020 року, коли карантинні обмеження були запроваджені строком на три місяці й припускалося, що загроза буде скороминущою.
11 травня 2020 року НАЗК ввело в експлуатацію Реєстр звітів політичних партій POLITDATA. Отже, причини, які зумовили призупинення процесу подання політичними партіями звітності про свої фінанси, перестали бути значущими, а відповідальні особи партій мають можливість подавати звіти дистанційно, не порушуючи карантинних обмежень.
Слід додати, що 3 березня 2022 року Верховна Рада України ухвалила Закон «Про захист інтересів суб’єктів подання звітності та інших документів у період дії воєнного стану або стану війни», відповідно до якого обов’язок подання облікових, фінансових, бухгалтерських, розрахункових, аудиторських звітів та інших документів, подання яких вимагається законодавством, настає після скасування або припинення дії режиму воєнного стану. Таким чином, у партій з’явилася ще одна причина не виконувати вимоги статті 17 Закону про партії та не звітувати про свій фінансовий стан.
Для порівняння: на офіційному сайті НАЗК також функціонує Реєстр декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. До цього реєстру, який було введено в роботу у 2017 році, публічні службовці подають інформацію про своє майно та доходи. Запровадження протиепідемічних заходів майже не вплинуло на процес декларування, який було призупинено у зв’язку із введенням воєнного стану. Законом від 3 березня 2022 року. Зараз із міркувань захисту персональних даних публічна частина Реєстру закрита, однак НАЗК все одно має технічні та операційні можливості для проведення перевірок декларацій, а міжнародні партнери та громадянське суспільство вимагають відновлення цього процесу, оскільки для переважної більшості суб’єктів воєнний стан не є перешкодою для заповнення електронної декларації.
Аналогічно, більшість політичних партій продовжують свою діяльність та перебувають в умовах, за яких можливе подання фінансової звітності. Тому запроваджені обмеження вже не мають об’єктивних підстав, а їхнє офіційне скасування дозволить посилити державний і громадський контроль за фінансуванням політичних партій та наблизить Україну до етапу переговорів щодо вступу в Євросоюз.