Що вас цікавить?

Щотижневий аналіз 10 – 15 березня 2021 року

16.03.2021

Щотижневий аналіз Центру політико-правових реформ включає аналіз найважливіших процесів та подій у сферах конституціоналізму, політичних партій та виборів, урядування та публічної адміністрації, судівництва, протидії корупції, кримінальної юстиції, та ін.

Якщо ви бажаєте отримувати експертний аналіз електронною поштою – за останній тиждень і щовівторка – прохання надіслати листа за адресою media@pravo.org.ua (Іван Голод, менеджер з комунікації).



Подія


9-11 березня відбувся XVIII з’їзд суддів України, на якому обрано чотирьох членів Вищої ради правосуддя (далі – ВРП) – Віталія Саліхова (суддя Київського апеляційного суду), Валерія Сухового (суддя Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду), Сергія Болотіна (голова Хмельницького апеляційного суду), Інну Плахтій (суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області). Крім того, за результатами двох турів голосування не вдалося обрати суддю Конституційного Суду. Також обрано новий склад Ради суддів.


Оцінка ЦППР


Як раніше повідомляли експерти ЦППР, посли “Великої сімки” та посол Європейського Союзу в Україні Матті Маасікас закликали з’їзд суддів відкласти обрання членів ВРП та судді Конституційного Суду до встановлення прозорих процедур відбору. Проте судді до таких закликів не дослухалися, як і проігнорували той факт, що на розгляді у Парламенті перебуває президентський законопроєкт №5068, який має змінити процедуру добору членів ВРП, запровадивши додатковий етап перевірки доброчесності кандидатів незалежною комісією з міжнародною участю.

Наприкінці першого дня з’їзду (9 березня), ще до проведення голосування, в ЗМІ стали з’являтися повідомлення про список «погоджених» суддів, яких мають обрати до ВРП, до якого увійшли Віталій Саліхов, Валерій Суховий, Сергій Болотін, Олександр Панасюк. На посаду судді Конституційного Суду “погодженою” називалася кандидатура голови Херсонського апеляційного суду Олександра Коровайка. Існування такого списку дотично підтвердив і колишній голова Ради суддів, суддя Верховного Суду Олег Ткачук, який того ж дня в Facebook опублікував таке повідомлення: «Розпочав роботу XVIII з’їзд суддів України. Обрано робочі органи з’їзду. Прибув на з’їзд і керуючий голосами. Його тінь шелестить між делегатами списком «рекомендованих» до обрання. Багатьом делегатам тепер працювати простіше, адже списки відксерені у достатній кількості. Залишилося лише для себе вирішити обирати на своє суддівське переконання і суддівську совість чи погодитися з тінню…»

За результатами першого дня голосування до складу ВРП було обрано трьох осіб з оприлюдненого списку “рекомендованих” – Віталія Саліхова, Валерія Сухового, Сергія Болотіна. Наступного дня, у другому турі голосування Олександр Панасюк програв вибори Інні Плахтій. Щонайменше щодо трьох новообраних членів ради профільними громадськими організаціями були оприлюднені відомості що можуть свідчити про невідповідність таких кандидатів критерію доброчесності (Віталій СаліховСергій БолотінІнна Плахтій).

Обрання попередньо «погоджених» кандидатів є повторенням ситуації 2018 року, коли переможці конкурсу до ВРП були відомі ще до проведення з’їзду суддів.

Обрання членів ВРП XVIII з’їздом суддів вчергове засвідчило необхідність реформи процедури кадрового наповнення ВРП. Без запровадження додаткового етапу, на якому незалежна конкурсна комісія перевірятиме доброчесність кандидатів перед їх обранням, а також надання можливості кожному судді брати участь в обранні членів ВРП, кулуарно «погоджені» списки переможців продовжуватимуть існувати. Навіть якщо не зважати на факти, які можуть свідчити про недоброчесну поведінку таких кандидатів, сам факт їх “погодження” свідчить про існування серйозної проблеми з їх незалежністю, а отже, і неможливість безсторонньо та об’єктивно виконувати повноваження члена ВРП.

Кандидату у судді Конституційного Суду Олександру Коровайку, незважаючи на значний відрив у першому турі голосування від своїх опонентів (він майже вдвічі більше набрав голосів ніж Олександр Прокопенко (102 та 58 відповідно), не вдалося стати суддею Конституційного Суду, оскільки за результатами другого туру він не набрав достатньої кількості голосів. Крім того, 24 бюлетені з 267 у другому турі були  недійсними. Необрання з’їздом суддів судді Конституційного Суду можна оцінювати позитивно, зважаючи на рекомендацію Венеційської комісії утриматися від заповнення вакансій до того, як будуть імплементовані в законодавстві оновлені правила відбору кандидатів на посади суддів.