preloader

Що вас цікавить?

Політичний аналіз подій за період за 4 – 11 березня 2019 року

11.03.2019

Щотижневий політичний аналіз Центру політико-правових реформ включає аналіз найважливіших процесів та подій у сферах конституціоналізму, політичних партій та виборів, урядування та публічної адміністрації, судівництва, протидії корупції, кримінальної юстиції, та ін.

У рубриці “Щотижневий політичний аналіз” подана вся щотижнева аналітика, здійснювана Центром політико-правових реформ.

Якщо ви бажаєте отримувати експертний аналіз електронною поштою – за останній тиждень і щовівторка – прохання надіслати листа за адресою media@pravo.org.ua.



До Верховного Суду можуть призначити понад 20% кандидатів, до яких громадськість має претензії


1. Експертна позиція ЦППР

06.03.2019 року Вища кваліфікаційна комісія суддів України (ВККС) затвердила рейтинги кандидатів на зайняття вакантних посад суддів касаційних судів Верховного Суду. Цілком очікувано рекомендації Комісії на призначення отримали 4 чинні члени Вищої ради правосуддя (ВРП), щодо трьох з яких (І. БенедисюкаН. ВолковицькоїТ. Малашенкової) Громадська рада доброчесності (ГРД) затвердила негативні висновки. Такі ж рекомендації отримали ще 13 осіб з висновками ГРД. Усього до складу Верховного Суду Комісія рекомендувала призначити 78 осіб, з яких понад 20% (тобто кожен п’ятий), на думку ГРД, не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики.

Цього ж дня рекомендації ВККС надійшли до ВРП, яка на їх підставі має вирішити питання про внесення подання Президентові України про призначення цих осіб на посади суддів. Розгляд цього питання запланований на 19-20.03.2019 року.

На думку експертів ЦППР, призначення до складу Верховного Суду осіб з сумнівною репутацією негативно вплине на рівень довіри до діяльності цього органу та вкотре засвідчить, що ВККС вибірково використовує висновки ГРД в одних випадках, невмотивовано ігноруючи їх в інших. Чинне нормативне регулювання діяльності ВККС і ГРД вимагає кардинальних змін у частині посилення ролі громадськості. Як зазначила посол США в Україні М. Йованич: «Громадській раді доброчесності має бути надано більше повноважень у недопущенні того, щоб гнилі кадри продовжували розвалювати судову владу».

Окрім того, розгляд ВРП питань про призначення на посади суддів своїх колег – чинних членів Ради – породить обґрунтовані сумніви про об’єктивність ухвалених рішень.

2. Позиція відповідних органів влади

Член Комісії М. Макарчук під час брифінгу про результати конкурсу до Верховного Суду зазначив«Кандидати, які мали негативні висновки, надавали відповідні документи та свої пояснення щодо питань, які до них висувались. І хоча представники Громадської ради доброчесності не завжди погоджувались з поясненнями кандидатів, рекомендація їх до призначення означає, що Комісія зробила ретельну правову оцінку всіх матеріалів, у тому числі від чисельних державних органів».

07.03.2019 року ВРП ухвалила рішення, що члени ВРП, які стали переможцями конкурсу до Верховного Суду, не братимуть участь у розгляді матеріалів стосовно осіб, щодо яких ВККС внесла рекомендації про призначення на посаду судді Верховного Суду. Тобто такі члени ВРП будуть взагалі усунуті від розгляду питань, які стосуються конкурсу до Верховного Суду.

3. Експертна оцінка позиції відповідних органів влади

Ураховуючи відсутність опублікованих рішень Комісії на момент внесення рекомендацій до ВРП про призначення на посади судді, не можна надати оцінку обґрунтованості аргументів Комісії про відхилення висновків ГРД.

Відсторонення членів ВРП-переможців конкурсу до Верховного Суду від вирішення вказаних питань, пов’язаних із внесенням подань Президентові України, не свідчить, що ризик необ’єктивності інших членів ВРП повністю мінімізований, оскільки члени ВРП-переможці конкурсу продовжують виконувати свої інші повноваження як члени Ради, зокрема беруть участь у вирішенні робочих питань, розгляді дисциплінарних скарг, зберігають доступ до внутрішньої документації Ради, а також спілкуються з іншими членами Ради, які мають вирішити питання про їх призначення. І. Бенедисюк як голова ВРП взагалі продовжує виконувати адміністративні повноваження щодо організації роботи Ради та керівництва її секретаріатом.

4. Необхідні регуляції, які вимагають від органу діяти відповідним чином

Згідно з ч. 6 ст. 81 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», за результатами проведення конкурсу до Верховного Суду ВККС вносить рекомендації ВРП про призначення кандидата на посаду судді. Ч. 7 цієї статті передбачає, що ВРП розглядає питання про внесення Президентові України подання про призначення судді на посаду у Верховний Суд.

Відповідно до ч. 4 ст. 37 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», п. 1 ч. 19 ст. 79 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» ВРП може ухвалити рішення про відмову у внесенні Президентові України подання про призначення на посаду судді на підставі наявності обґрунтованого сумніву щодо відповідності кандидата критерію доброчесності чи професійної етики або інших обставин, які можуть негативно вплинути на суспільну довіру до судової влади у зв’язку з таким призначенням.

П. 3 ч. 5 ст. 20 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» визначено, що член ВРП зобов’язаний відмовитися від участі у розгляді питання за наявності обставин, що викликають сумнів у його неупередженості.

5. Пропозиція ЦППР: як вирішити проблему, використовуючи юридичні механізми

На думку експертів ЦППР, ВРП мала б відкласти розгляд питання про внесення подання Президентові України про призначення на посади суддів осіб, які є чинними членами ВРП (І. Бенедисюк, Н. Волковицька, М. Гусак, Т. Малашенкова) до закінчення строку їх повноважень. Це питання має розглянути ВРП у новому складі.

ВРП має надати належну і вмотивовану оцінку обставинам, які викладені у висновках ГРД, та не допустити призначення до Верховного Суду кандидатів, щодо яких є найменший обґрунтований сумнів у доброчесності кандидата.

Окрім того, результати конкурсу до Верховного Суду вчергове доводять необхідність внесення законодавчих змін щодо порядку формування та складу ВККС, якими потрібно передбачити у складі Комісії щонайменше половину членів з числа представників громадськості.