Політичний аналіз подій за період за 18 – 25 березня 2019 року

Президент призначить щонайменше 69 нових суддів до Верховного Суду, 10 з них – з негативними висновками Громадської ради доброчесності

---

1. Експертна позиція ЦППР

19-20 березня Вища рада правосуддя (ВРП) заслухала кандидатів на зайняття вакантних суддівських посад у Верховному Суді і вирішила внести подання Президенту про призначення 69 кандидатів, відклала розгляд питання стосовно 8 кандидатів на 28 березня і відмовила у призначенні 1 кандидатові.

Раніше Громадська рада доброчесності (ГРД) дала висновки про недоброчесність 10 кандидатів, які подані Президенту для призначення суддями Верховного Суду, з них три – чинні члени Вищої ради правосуддя, включаючи її Голову – І. Бенедисюка, який всупереч закону отримав від Президента державну нагороду.

На думку експертів ЦППР, призначення до складу Верховного Суду осіб з сумнівною репутацією негативно вплине на рівень довіри до діяльності цього органу. Окрім того, розгляд ВРП питань про призначення на посади суддів своїх колег – чинних членів Ради – породить обґрунтовані сумніви про об’єктивність ухвалених рішень. Водночас Президент уповноважений лише призначити особу на посаду судді, але не може відхилити її кандидатуру.

2. Позиція відповідних органів влади

7 березня ВРП ухвалила рішення, що члени ВРП, які стали переможцями конкурсу до Верховного Суду, не братимуть участь у розгляді матеріалів стосовно осіб, щодо яких ВККС внесла рекомендації про призначення на посаду судді Верховного Суду.

Напередодні засідання з розгляду кандидатів член ВРП Андрій Бойко запевнив, що «усі застереження, висловлені ГРД та іншими активістами, будуть предметом максимально прискіпливого аналізу». На запитання про те, чи наявний у членів ВРП конфлікт інтересів, зауважив: «щодо можливого конфлікту інтересів я особливих проблем не бачу». «Ми цих колег знаємо. Сформувалося вже враження про рівень їхньої компетентності, дотримання стандартів доброчесності і професійної етики. Я не думаю, що спільна праця буде впливати чи надавати додаткові преференції», – резюмував Андрій Бойко, зазначивши, що кожен член Ради визначатиметься особисто.

3. Експертна оцінка позиції відповідних органів влади

1. Раніше експерти не могли дати оцінку обґрунтованості аргументів Комісії про відхилення висновків ГРД, оскільки Вища кваліфікаційна комісія суддів (ВККС) не оприлюднила рішення. Ці рішення не оприлюднені й досі, але були надані за запитами на доступ до публічної інформації.

Наразі можна стверджувати про відсутність будь-яких аргументів Комісії проти фактів, наведених у висновках ГРД. Після викладу інформації з висновку ГРД і пояснень кандидата всі рішення ВККС вмотивовані однотипно. Рішення колегії ВККС містить такий висновок: «Комісія не вбачає підстав для оцінювання кандидата за критеріями доброчесності та професійної етики у 0 балів», а рішення ВККС, ухвалене в пленарному режимі, мотивується тим, що колегія «ухвалила обґрунтоване рішення».

Під час розгляду кандидатів у ВРП її члени ставили питання кандидатам не щодо всіх обставин, які їх компрометують і щодо яких ВРП отримала інформацію. ВРП не мотивує позитивних рішень стосовно кандидатів. Таким чином, ані ВККС, ані ВРП взагалі не навели аргументовану оцінку фактам, зазначеним у висновках Громадської ради доброчесності.

2. Відсторонення членів ВРП – переможців конкурсу до Верховного Суду від вирішення вказаних питань, пов’язаних із внесенням подань Президентові України, не свідчить, що ризик необ’єктивності інших членів ВРП повністю мінімізований, оскільки члени ВРП – переможці конкурсу продовжують виконувати свої інші повноваження як члени Ради, зокрема беруть участь у вирішенні робочих питань, розгляді дисциплінарних скарг, зберігають доступ до внутрішньої документації Ради, а також спілкуються з іншими членами Ради, які мають вирішити питання про їх призначення. І. Бенедисюк як голова ВРП продовжує виконувати адміністративні повноваження щодо організації роботи Ради.

Наперед сформоване враження членів ВРП щодо компетентності, дотримання стандартів доброчесності і професійної етики їхніми колегами, про яке сказав А. Бойко, свідчить не на користь безсторонності ВРП. ВРП мала можливість відкласти розгляд питання щодо своїх колег до сформування нового складу ВРП, яке має відбутися у найближчі місяці.

4. Необхідні регуляції, які вимагають від органу діяти відповідним чином

Згідно з ч. 1 ст. 88 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» ВККС ухвалює мотивоване рішення про підтвердження або непідтвердження здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді. Якщо ГРД у своєму висновку встановила, що кандидат на посаду судді не відповідає критеріям професійної етики та доброчесності, то ВККС може ухвалити рішення про підтвердження здатності такого кандидата здійснювати правосуддя у відповідному суді лише в разі, якщо таке рішення підтримане не менше ніж одинадцятьма її членами.

Згідно з ч. 6 ст. 81 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», за результатами проведення конкурсу до Верховного Суду ВККС вносить рекомендації ВРП про призначення кандидата на посаду судді. Ч. 7 цієї статті передбачає, що ВРП розглядає питання про внесення Президентові України подання про призначення судді на посаду у Верховний Суд.

Відповідно до ч. 4 ст. 37 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», п. 1 ч. 19 ст. 79 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» ВРП може ухвалити рішення про відмову у внесенні Президентові України подання про призначення на посаду судді на підставі наявності обґрунтованого сумніву щодо відповідності кандидата критерію доброчесності чи професійної етики або інших обставин, які можуть негативно вплинути на суспільну довіру до судової влади у зв’язку з таким призначенням.

П. 3 ч. 5 ст. 20 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» визначено, що член ВРП зобов’язаний відмовитися від участі у розгляді питання за наявності обставин, що викликають сумнів у його неупередженості.

5. Пропозиція ЦППР: як вирішити проблему, використовуючи юридичні механізми

Рішення ВККС і ВРП, зокрема в разі відхилення висновків ГРД, повинні бути вмотивованими.

ВРП мала б відкласти розгляд питання про внесення подання Президентові України про призначення на посади суддів осіб, які є чинними членами ВРП (І. Бенедисюк, Н. Волковицька, М. Гусак, Т. Малашенкова) до закінчення строку їх повноважень. Це питання могла б розглянути ВРП у новому складі.

На жаль, діяльність ВРП не усунула обґрунтованих сумнівів у чесності і безсторонності рішень, ухвалених як ВККС, так і ВРП стосовно кандидатів. Просування кандидатів з негативними висновками ГРД на посади суддів Верховного Суду з тим, щоб Президент призначив їх до президентських виборів, може свідчити про політичну вмотивованість таких призначень.

Результати конкурсу до Верховного Суду вкотре доводять необхідність внесення законодавчих і навіть конституційних змін щодо порядку формування та складу органів суддівського врядування (ВККС і ВРП), якими потрібно передбачити у складі Комісії щонайменше половину членів з числа представників громадськості.