Політичний аналіз подій за період з 8 по 15 липня 2019 року
Щотижневий політичний аналіз Центру політико-правових реформ включає аналіз найважливіших процесів та подій у сферах конституціоналізму, політичних партій та виборів, урядування та публічної адміністрації, судівництва, протидії корупції, кримінальної юстиції, та ін.
У рубриці “Щотижневий політичний аналіз” подана вся щотижнева аналітика, здійснювана Центром політико-правових реформ.
Якщо ви бажаєте отримувати експертний аналіз електронною поштою – за останній тиждень і щовівторка – прохання надіслати листа за адресою media@pravo.org.ua.
- Президент зареєстрував проект Закону про посилення заходів щодо очищення влади
- Пропозиція скасувати укази Президента про укрупнення судів суперечить Конституції України
- Кадровий «голод» у Вищій кваліфікаційній комісії суддів України може вплинути на можливість виконання нею повноважень
- Верховна Рада України ухвалила Закон про примусову хімічну кастрацію осіб, які вчинили статеві злочини проти дітей
Президент зареєстрував проект Закону про посилення заходів щодо очищення влади
1. Експертна думка ЦППР
11 липня 2019 року Президент В. Зеленський зареєстрував проект Закону №10444 про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо очищення влади.
Проект розширює перелік посад, стосовно яких здійснюється люстрація, зокрема виборних посад, а саме: Президента України, Голови Верховної Ради України, Першого заступника і заступника Голови Верховної Ради України, народного депутата України, виборних посад органів державної влади, органів місцевого самоврядування та окремо кандидатів у народні депутати України, кандидатів у депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних, районних, міських, районних у містах, сільських, селищних рад, кандидатів на пост Президента України, кандидатів на посади сільських, селищних, міських голів та старост.
Також проект передбачає віднесення до осіб, що підпадають під люстраційні критерії, посадовців періоду з 23 лютого 2014 року до 19 травня 2019 року (визначені в частині третій статті 3 проекту Закону №10444).
Законопроект також поширює заборону на здійснення адвокатської діяльності особам, щодо яких здійснюється люстрація.
2. Контраргумент відповідного органу влади
Відповідно до Пояснювальної записки проекту Закону з метою припинення у подальшому зловживання владою, своїм службовим становищем під час виконання посадових обов’язків, уникнення відповідальності за дії, що спрямовані на власне збагачення, законопроектом розширено категорії посад, щодо яких здійснюються заходи з очищення влади (люстрації), а також уточнені деякі критерії здійснення очищення влади.
3. Оцінка ЦППР контраргументу органу влади
Люстрація – це інструмент зміни політичного режиму, що полягає в блокуванні представників попереднього режиму, діяльність якого має жорсткі негативні наслідки, оцінка яких підтримана суспільством. Носії попереднього політичного режиму в межах люстрації несуть відповідальність шляхом неможливості обіймати певне коло посад у державному механізмі.
Запровадження у 2014 році інституту люстрації було зумовлено винятковими подіями під час Революції Гідності та жертвами з боку мирного населення через узурпацію влади Януковичем. Очищення влади пов’язане з винятковими історичними подіями в Україні, про що, зокрема, зазначено в частині 2 ст. 1 Закону. З огляду на природу цього інституту в Україні він не може використовуватися як універсальний інструмент покарання політичних опонентів. У загальних випадках політична відповідальність настає через інститут виборів, коли народ шляхом голосування визначає рівень підтримки тих чи інших осіб.
Нинішня політична еліта прийшла до влади не внаслідок революції, як це було в 2014 році, а мирної передачі влади на президентських виборах навесні 2019 року шляхом вільного волевиявлення народу. Також важливо відмітити, що європейські інституції надавали схвальні відгуки про впровадження реформ в Україні (зокрема, децентралізації, енергозбереження), що додатково свідчить про нелегітимність мети такої люстрації, а саме – тиску на політичних опонентів.
Проект Закону №10444 Президента Зеленського передбачає розширення переліку посад, стосовно яких здійснюється люстрація, зокрема включення виборних посад. Вимоги до таких виборних посад закріплені Конституцією України, є вичерпними, і не передбачають вимог, прописаних у проекті Закону. Тому такі пропозиції неконституційні.
Застосування люстрації до судді, суддів, які одноособово або в колегії суддів розглядали справу або ухвалили рішення з допущенням порушень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, констатованих у рішенні Європейського суду з прав людини. Така пропозиція є сумнівною з точки зору конституційності та здорового глузду, оскільки у випадку звільнення суддів, у справах яких ЄСПЛ ухвалював рішення про порушення Україною Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суддівський корпус має шанси скоротитися до нуля.
Заборона на здійснення адвокатської діяльності суперечить самій меті очищення влади, визначеній статтею 1 Закону, оскільки адвокатська діяльність є незалежною професійною діяльністю фізичної особи.
Окремо варто звернути увагу, що такий законопроект був зареєстрований в останній день пленарних засідань Парламенту, за 10 днів до голосування на позачергових парламентських виборах, та немає жодних шансів на ухвалення в цьому скликанні Верховної Ради.
З огляду на високий інтерес Президента до теми люстрації нагадаємо, що поза «уточненням деяких критеріїв здійснення очищення влади» варто і неухильно дотримуватися цього Закону, а не призначати А. Богдана, що підпадає під законодавчі обмеження Закону «Про очищення влади», очільником Адміністрації Президента.
4. Пов’язане законодавство/розпорядження, що вимагає від органу влади діяти в певний спосіб
Конституція України, Закон України «Про очищення влади».
5. Пропозиція ЦППР: як вирішити проблему, використовуючи юридичні механізми
Президенту та Парламенту наступного скликання – відмовитися від ініціатив на кшталт проекту Закону №10444.
Пропозиція скасувати укази Президента про укрупнення судів суперечить Конституції України
1. Експертна думка ЦППР
12 липня ЗМІ з посиланням на заступника глави Офісу Президента України Р. Рябошапку повідомили, що Президент В. Зеленський планує скасувати укази свого попередника про реорганізацію місцевих судів. Нагадаємо, що наприкінці грудня 2017 року Президент П. Порошенко ліквідував/реорганізував місцеві загальні та господарські суди та створив замість них окружні суди. За даними Державної судової адміністрації України, замість 663 місцевих загальних судів має працювати 282 суди, чим фактично укрупнено судові округи. Кількість місцевих господарських судів не змінилася (27). Наразі нові суди зареєстровані як юридичні особи, але судді до них не призначені. ВККС оголосила конкурс для відбору суддів у ці суди.
Укази про оптимізацію мережі судів видані Президентом у межах конституційних повноважень, які він втратив з 31 грудня 2017 року. Після цієї дати утворення, реорганізація та ліквідація судів здійснюється відповідно до Конституції тільки законом.
Скасувавши відповідні укази, Президент фактично ліквідує новостворені окружні суди у спосіб, який суперечить Конституції України, та за відсутності повноважень для вчинення відповідної дії.
2. Контраргумент відповідного органу влади
Підпунктом 6 п. 16-1 Розділу XV Конституції України визначено, що до впровадження нового адміністративно-територіального устрою України відповідно до змін до Конституції України щодо децентралізації влади, але не довше ніж до 31 грудня 2017 року, утворення, реорганізацію та ліквідацію судів здійснює Президент України на підставі та в порядку, що визначені законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 125 Конституції України суд утворюється, реорганізовується і ліквідовується законом, проект якого вносить до Верховної Ради України Президент України після консультацій з Вищою радою правосуддя.
3. Оцінка ЦППР контраргументу органу влади
–
4. Пов’язане законодавство/розпорядження, що вимагає від органу влади діяти в певний спосіб
–
5. Пропозиція ЦППР: як вирішити проблему, використовуючи юридичні механізми
На думку експертів ЦППР, Президент В. Зеленський може ініціювати зміни до мережі судів лише шляхом внесення відповідного законопроекту до Парламенту після консультацій з Вищою радою правосуддя.
Кадровий «голод» у Вищій кваліфікаційній комісії суддів України може вплинути на можливість виконання нею повноважень
1. Експертна думка ЦППР
8 липня Вища кваліфікаційна комісія суддів України (ВККС) повідомила про відрахування зі штату С. Прилипка та П. Луцюка у зв’язку із закінченням строку їхніх повноважень. 11 липня зі штату відраховано Т. Весельську та А. Козлова.
Ще раніше зі складу комісії вибув А. Василенко у зв’язку з призначенням до Вищої ради правосуддя (у травні) та Т. Лукаш з власної ініціативи (у червні).
12 липня замість Т. Весельської зараховано до штату ВККС М. Сіроша, а 3 липня – С. Остапця (замість Т. Лукаша).
Сьогодні у складі комісії є лише 12 членів з 16, передбачених законом. Проте повноцінно свої повноваження можуть виконувати лише 10, оскільки тривають судові спори щодо строку повноважень С. Козьякова та С. Щотки, які не беруть участі в засіданнях Комісії внаслідок заборон, встановлених ухвалами судів.
Найближчим часом до складу Комісії може приєднатися А. Солодков, якого визнали переможцем конкурсу для призначення за квотою Державної судової адміністрації України. Щодо включення до складу ВККС О. Дроздова, якого обрав з’їзд адвокатів України замість П. Луцюка в лютому 2019 року, то питання залишається невирішеним, оскільки в порядку забезпечення позову дія рішення про його обрання поки зупинена.
Таким чином, чинного складу Комісії недостатньо для повноцінного продовження кваліфікаційного оцінювання, оскільки для того, щоб «подолати» висновок Громадської ради доброчесності потрібні голоси принаймні 11 членів.
2. Позиція відповідних органів влади
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 94 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» до складу ВККС обираються (призначаються) 16 членів, з яких з’їздом суддів – 8 членів та по 2 з’їздом представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ, з’їздом адвокатів України, Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини, Головою Державної судової адміністрації України.
Абзац 2 ч. 1 ст. 88 вказаного закону передбачає, що якщо Громадська рада доброчесності у своєму висновку встановила, що суддя (кандидат на посаду судді) не відповідає критеріям професійної етики та доброчесності, то ВККС може ухвалити рішення про підтвердження здатності такого судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді лише в разі, якщо таке рішення підтримане не менше ніж 11 її членами.
3. Оцінка ЦППР контраргументу органу влади
–
4. Пов’язане законодавство/розпорядження, що вимагає від органу влади діяти в певний спосіб
–
5. Пропозиція ЦППР: як вирішити проблему, використовуючи юридичні механізми
Численні проблеми, пов’язані з кадровим складом та діяльністю ВККС, які є предметом постійної уваги експертів ЦППР, засвідчують, що існуючий формат роботи цього органу неефективний та вразливий до політичної ситуації в країні. Зважаючи на незадоволений суспільний запит на очищення судової влади від недоброчесних суддів, стає очевидно, що потрібне не проста зміна складу ВККС, а зміна підходів до її формування.
Експертна спільнота розробила Концепт судової реформи, який передбачає реорганізацію ВККС. Зокрема, запропоновано створити нову Кваліфікаційну комісію суддів з рівними квотами від громадських об’єднань та суддів і участю міжнародних експертів у відборі кандидатів. Особливо актуальною є пропозиція щодо обрання запасних членів до комісії, які зможуть оперативно заповнювати вакантні місця або залучатися до роботи при надмірному навантаженні. Це дасть змогу попередити ситуацію, яка виникла сьогодні.
Нагадаємо, що, за даними соціологічного дослідження, проведеного Центром Разумкова спільно з Фондом «Демократичні ініціативи» ім. Ілька Кучеріва у червні 2019 року, чинному складу ВККС схильні довіряти лише 16% громадян, не довіряти – 58%, а очищення суддівського корпусу вважають ефективним усього 2% опитаних.
Верховна Рада України ухвалила Закон про примусову хімічну кастрацію осіб, які вчинили статеві злочини проти дітей
1. Експертна думка ЦППР
11 липня Верховна Рада України ухвалила в цілому Закон про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за злочини, вчинені щодо малолітньої чи малолітнього, неповнолітньої чи неповнолітнього та особи, яка не досягла статевої зрілості № проекту 6449 (ініціатори – Ляшко О. В. та інші). Закон передбачає внесення змін до Кримінального та Кримінально-виконавчого кодексів стосовно запровадження покарання у вигляді примусової хімічної кастрації для осіб, які вчинили злочини проти статевої свободи дитини. Також передбачено створення публічного реєстру таких осіб.
Зазначений Закон порушує права людини, а саме заборону катувань, яка полягає, зокрема, у неможливості застосування до особи нелюдського або такого, що принижує гідність покарання (стаття 28 Конституції України, стаття 3 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини), з огляду на вид покарання та його примусовий характер.
2. Позиція відповідних органів влади
Національна поліція України підтримує ідею хімічної кастрації за злочини проти статевої свободи дитини, однак це стосувалося законопроекту №6607, у якому йшла мова про добровільний характер такого заходу. Хоча після ухвалення Закону №6449 керівництво поліції також висловило схвалення.
3. Експертна оцінка позиції відповідних органів влади
Українські парламентарі вирішили використати досвід окремих європейських країн та Сполучених Штатів Америки, які запровадили добровільну хімічну кастрацію для осіб, засуджених за злочини проти статевої свободи дитини. Лише в одній країні – Польщі – було запроваджено примусову хімічну кастрації у 2018 році, однак це положення зазнає критики з боку правничої спільноти та під загрозою визнання неконституційним Конституційним Судом Польщі.
У Парламенті зареєстровано два законопроекти – №6607 та 6449 (перший ухвалено в І читанні; другий – у цілому).
Ухвалений Закон №6449 запроваджує примусову хімічну кастрацію, що є нелюдським або таким, що принижує гідність покарання (як елемент «каральної психіатрії» та «примусового медичного лікування», через які пройшла Європа в середині ХХ століття).
Цей Закон не відповідає міжнародним стандартам та порушує права людини з огляду на такі положення:
– досвід іноземних держав засвідчує, що в них запроваджується добровільна хімічна кастрації осіб, хворих на педофілію як заміна невідбутої частини покарання у вигляді позбавлення волі (частини або повністю);
– процедура хімічної кастрації застосовується тільки до осіб, хворих на педофілію (психічний розлад, на який страждає лише декілька відсотків осіб, засуджених за злочини проти статевої свободи дитини);
– відповідне покарання має на меті лікування та полягає у зниженні сексуального потягу (лібідо) особи, засудженої за злочини проти статевої свободи дитини. Це єдиний відомий у світі спосіб профілактики таких злочин стосовно педофілів, які є осудними, водночас не можуть виправитися через існуючі види покарання, передбачені Кримінальним кодексом України;
– відповідне покарання має застосовуватися тільки після висновку психіатричної експертизи (про наявність захворювання педофілії), медичної експертизи (про можливість хімічної кастрації та відсутності протипоказань);
– створення публічного реєстру таких засуджених осіб хоч і існує в практиці, однак із чітким зазначенням порядку доступу до нього, поширення інформації третім особам тощо (наприклад, доступ мають спеціальні особи в педагогічних установах тощо).
4. Необхідні регуляції, які вимагають від органу діяти відповідним чином
Конституція України, Кримінальний кодекс України, Кримінально-виконавчий кодекс України, Закон України «Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі».
5. Пропозиція ЦППР: як вирішити проблему, використовуючи юридичні механізми
Президентові України необхідно застосувати право вето щодо ухваленого Закону №6449.