preloader

Що вас цікавить?

Концепт судової реформи

12.07.2019
Судівництво /
Судова реформа

Експерти розробили п’ять першочергових заходів з чіткими індикаторами для реалізації судової реформи. 


Завантажити текст

Судова реформа, запроваджена змінами до Конституції у 2016 році, не досягла очікуваного результату. Незважаючи на сприятливе законодавче забезпечення, запит суспільства на очищення і оновлення суддівського корпусу залишився без належної відповіді. 

Кадрова політика зазнала невдачі. Відповідальні за її реалізацію органи суддівського врядування – Вища рада правосуддя (ВРП) і Вища кваліфікаційна комісія суддів (ВККС) – не стали агентами змін, а лише законсервували чинну систему впливів, толерування нечесної поведінки. Запровадження кваліфікаційного оцінювання стимулювало звільнення з власної ініціативи третини суддів, проте виявило неефективність – лише 16 суддів (менше одного відсотка) звільнено за наслідками оцінювання приблизно половини суддівського корпусу. Численні негативні висновки Громадської ради доброчесності щодо суддів безпідставно відхиляються Вищою кваліфікаційною комісією суддів. Новий Верховний Суд також сформовано з ігноруванням багатьох висновків про недоброчесність кандидатів.

Доступ до правосуддя погіршився внаслідок незаповнення вакансій в судах, підвищення зборів, складності судових процедур. Довіра до судів, попри незначне підвищення, залишається низькою.

Водночас значним досягненням стало створення Вищого антикорупційного суду, склад якого сформовано із залученням реального впливу міжнародних експертів, які змусили ВККС вимагати від кандидатів високих стандартів доброчесності.

Метою подальших змін має стати посилення підзвітності органів суддівського врядування і суддів перед суспільством, а також покращення доступу до правосуддя. 

Цей концепт складається з п’яти першочергових заходів з чіткими індикаторами. Досягнення цих індикаторів вимагає зміни законодавства (Законів України “Про судоустрій і статус суддів”, “Про Вищу раду правосуддя”, “Про судовий збір”, процесуальних кодексів) в межах чинної Конституції.  Він може стати орієнтиром для законодавчої діяльності нового Парламенту у сфері реформування правосуддя. 

1. Реорганізувати органи з добору суддів і притягнення їх до дисциплінарної відповідальності, змінивши підхід до їх формування:

  1. за оцінювання суддів, конкурси на суддівські посади і моніторинг дотримання суддівських обов’язків відповідає нова Кваліфікаційна комісія суддів; у складі Кваліфікаційної комісії створюються колегії для здійснення окремих процедур;
  2. половину складу Кваліфікаційної комісії суддів обирають громадські об’єднання, що відповідають високим вимогам (підтверджений досвід об’єднання, обов’язковий фінансовий аудит, рекомендація міжнародної організації), іншу половину – безпосередньо судді через електронну систему голосування;
  3. за цією ж моделлю формуються дисциплінарні комісії суддів при Вищій раді правосуддя у кількості, яка буде спроможна забезпечити своєчасний розгляд скарг на суддів;
  4. доброчесність і репутацію кандидатів у члени Кваліфікаційної і дисциплінарних комісій суддів, ВРП, а також чинних членів ВРП перевіряє Громадська рада міжнародних експертів (ГРМЕ). Надання ГРМЕ негативного висновку є підставою для автоматичного припинення повноважень чинного члена ВРП. ГРМЕ також проводить перевірку відповідності громадських організацій, які висувають кандидатів і мають намір взяти участь у формуванні ВККС, вимогам, встановленим законом;
  5. одночасно з формуванням Кваліфікаційної і дисциплінарних комісій суддів затверджуються списки запасних членів, які дозволять оперативно доукомплектувати комісії у разі вибуття окремих їх членів або створювати додаткові колегії у разі необхідності;
  6. усі спори щодо формування Кваліфікаційної і дисциплінарних комісій суддів, а також ВРП вирішує Верховний Суд у стислі строки;
  7. рівень оплати праці членів ВРП, кваліфікаційного і дисциплінарних органів зменшується до такого, що відповідає реальним витратам праці та можливостям держави.

2.  Запровадити моніторинг дотримання суддівських обов’язків як додатковий механізм забезпечення підзвітності суддів:

  1. моніторинг дотримання суддівських обов’язків здійснює Кваліфікаційна комісія суддів з метою надання рекомендацій суддям щодо вдосконалення їхньої діяльності і поведінки;
  2. моніторинг здійснюється на підставі інформації, отриманої від фізичних та юридичних осіб, а також із засобів масової інформації та інших відкритих джерел, яка містить відомості про недотримання суддівських обов’язків;
  3. встановлення грубого чи систематичного нехтування суддею обов’язками, що є несумісним зі статусом судді або виявило його невідповідність займаній посаді, порушення обов’язку підтвердити законність джерела походження майна є підставами для звільнення судді з посади. Негідна поведінка судді у відставці, яка завдала шкоди авторитету правосуддя, може бути підставою для позбавлення статусу судді у відставці;
  4. здійснення контрольних і моніторингових функцій спеціально уповноваженими суб'єктами у сфері протидії корупції не заперечує можливість проведення моніторингу дотримання суддівських обов'язків Кваліфікаційною комісією суддів; факт проведення або закриття дисциплінарного, адміністративного чи кримінального провадження щодо судді, наявність рішення державного органу щодо судді (крім Верховного Суду, до якого можуть бути оскаржені рішення Комісії) не впливають на повноваження Кваліфікаційної комісії суддів щодо зазначеного моніторингу.

3.  Удосконалити процедури кваліфікаційного оцінювання і запровадити перегляд окремих рішень попереднього складу ВККС

  1. рішення Кваліфікаційної комісії суддів щодо оцінювання і суддівські досьє публікуються у форматі відкритих даних та оперативно оновлюються;
  2. виконані практичні завдання оцінюють залучені експерти (визнані науковці, авторитетні судді), Кваліфікаційна комісія переглядає оцінки лише у разі значної розбіжності між ними;
  3. практичні завдання й усі оцінки від кожного експерта і члена комісії є відкритими даними;
  4. рішення Кваліфікаційної комісії щодо оцінювання мотивуються не лише балами, а й оцінкою за принципом обґрунтованого сумніву фактів недоброчесної поведінки суддів, якщо такі буде виявлено;
  5. рішення попередньої ВККС про відповідність судді займаній посаді за наявності інформації про недоброчесність судді переглядаються за такими підставами: наявність негативного висновку Громадської ради доброчесності або окремої думки члена комісії; проведення оцінювання без участі Громадської ради).

4. Покращити доступність правосуддя, запровадити повноцінний суд присяжних і перегляд вироків свавільно засуджених:  

  1. ставки судового збору зменшуються для окремих категорій справ, де вони становлять суттєву перешкоду для доступу до суду;
  2. електронне судочинство забезпечує розгляд окремих категорій справ онлайн незалежно від місцезнаходження сторін і суду, що також сприяє рівномірному розподілу справ між судами і суддями;
  3. судові процедури  менш формалізовані, більш зрозумілі і спрощені там, де це не погіршує гарантії судового захисту;
  4. право на суд присяжних забезпечується запровадженням журі присяжних, яке вирішує питання винуватості особи;
  5. свавільно засуджені до довічного чи іншого тривалого позбавлення волі особи отримують законодавчо визначений механізм перегляду вироків щодо них за визначеними критеріями та із використанням детектора брехні.

5. Створити Антикорупційну палату Верховного Суду

  1. Антикорупційна палата у Верховному Суді є судом касаційної інстанції для Вищого антикорупційного суду;
  2. добір суддів до Антикорупційної палати здійснюється за правилами відбору суддів для Вищого антикорупційного суду із залученням Громадської ради міжнародних експертів;
  3.  Антикорупційна палата у Верховному Суді має окреме матеріально-технічне і фінансове забезпечення.