preloader

Що вас цікавить?

Політичний аналіз подій за період з 1 по 8 жовтня 2018 року

08.10.2018

Щотижневий політичний аналіз Центру політико-правових реформ включає аналіз найважливіших процесів та подій у сферах конституціоналізму, політичних партій та виборів, урядування та публічної адміністрації, судівництва, протидії корупції, кримінальної юстиції, та ін.

У рубриці “Щотижневий політичний аналіз” подана вся щотижнева аналітика, здійснювана Центром політико-правових реформ.

Якщо ви бажаєте отримувати експертний аналіз електронною поштою – за останній тиждень і щовівторка – прохання надіслати листа за адресою media@pravo.org.ua




ДМС не проявляє бажання врегульовувати проблеми паспортної сфери


1. Експертна позиція ЦППР

14 липня 2016 року Верховна Рада України ухвалила Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо документів, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус, спрямованих на лібералізацію Європейським Союзом візового режиму для України» № 1474-VIII. Центр політико-правових реформ (ЦППР) неодноразово висловлював стурбованість щодо низки положень цього законодавчого акта ще до його ухвалення. Моніторинг його застосування підтвердив наші прогнози.

Серед болючих проблем вищезазначеного закону слід виділити такі:

1. Плата за паспорти (як внутрішні, так і закордонні) є непрозорою. Вона становить кілька платежів, які визначаються Кабінетом Міністрів України та монополістом – поліграфкомбінатом «Україна». Тобто  розмір плати за паспортні документи є непрозорим і може швидко змінюватися в «ручному» режимі. До того ж саме цей фактор полегшує стягнення незаконних платежів, як у державному підприємстві (ДП) «Документ».

2. Інформація про місце проживання не наноситься на пластикову поверхню внутрішнього паспорта у формі картки, а тільки при видачі паспорта записується у чіп (безконтактний електронний носій). Це вимагає окремого звернення за довідками про реєстрацію місця проживання, адже обладнання для зчитування цієї інформації з чіпа недостатньо як в органах влади, так і в приватному секторі. Цю довідку вимагають у банках, нотаріуса тощо. Вона має розмір А4, тому є незручною. Інформація на чіпі не змінюється.

3. Існує неврегульованість з документами, які необхідні для отримання внутрішнього та закордонного паспортів. Так, закон «Про Єдиний державний демографічний реєстр…» (ЄДДР) не передбачає переліки документів, необхідних для отримання паспортів, а тому практика щодо їх вимог у підрозділах ДМС, а також у ЦНАП є різною. Особливо потерпають від цього внутрішньо переміщені особи, від яких часто вимагають додаткові документи, хоча це не передбачено законодавством.

4. Новий паспорт громадянина Україна (у формі картки) обов’язково має містити цифровий чіп, що робить його суттєво дорожчим у випуску та експлуатації. Для прийому заявок на цей документ необхідне спеціальне обладнання та захищені канали зв’язку, що обмежує кількість точок доступу до паспортних послуг для сільського населення. При цьому такий паспорт не використовується для безвізових подорожей до ЄС.

5. Легалізовано ДП «Документ» («Паспортний Сервіс»), що незаконно стягує додаткові 400 гривень при оформленні паспортів. Це підприємство необхідно або ліквідувати, або зробити «акредитованим суб’єктом» (тобто дозволити йому брати, наприклад, до 60% від суми збору за паспорти на власне утримання, але жодних додаткових поборів воно стягувати не повинне).

У зв’язку з наявністю вищенаведених проблем ЦППР підготував відповідний законопроект та направив його до Державної міграційної служби України (ДМС).

2. Позиція відповідних органів влади

ДМС надіслало лист-відповідь до ЦППР про отримання законопроекту. У листі було зазначено, що ДМС візьме його до уваги у ході законотворчої діяльності. Але під час особистих зустрічей із заступником Голови Правління ЦППР Віктором Тимощуком Голова ДМС Максим Соколюк повідомив, що не підтримує запропонованих законопроектом змін до паспортного законодавства.

3. Експертна оцінка позиції відповідних органів влади

ЦППР весь час звертає увагу МВС і ДМС на паспортні проблеми. Це відбувається під час розмов з посадовими особами ДМС, шляхом висвітлення проблемних питань у ЗМІ та на прес-конференціях. Жодних вагомих аргументів проти запропонованих ЦППР змін до паспортного законодавства ДМС у письмовій формі не надає.

В усних комунікаціях від ДМС звучать такі аргументи:

1) плату за паспорти зручніше визначати актами Уряду, бо так її легше змінювати за потреби. Але ж у цьому і суть нашої пропозиції – що зміни розмірів адмінзборів теж мають бути прозорими для суспільства. Є варіант використання прив’язки до мінімальної зарплати чи прожиткового мінімуму, як це вже робиться по деяких групах адмінпослуг;

2) інформацію про місце проживання не треба наносити на внутрішній паспорт, бо постане потреба його змінювати при зміні місця проживання. Але ми наводили ДМС, зокрема, приклад Німеччини, де вклеюють відповідну «наліпку» на ID-картку при зміні адреси;

3) зазначають, що не можуть чітко визначити переліки документів. Це неправда, адже для типових ситуацій для видачі паспортів визначити переліки не складно. Це частково зроблено в різних підзаконних актах;

4) щодо можливості випуску паспортів з чіпом і без нього, то в ДМС дійсно є вагомий аргумент про безпеку самого документа. Проте нагадуємо, що ці паспорти не використовуються для поїздок в ЄС. І тут достатньо рівнів захисту для внутрішніх цілей, навіть без чіпа;

5) щодо стягнення ДП «Документ» додаткових коштів, то ДМС озвучує позицію, що це не є плата за паспорти. Це маніпуляція, адже громадяни звертаються до ДП саме за паспортами і сплачують кошти саме при замовленні паспорта. Просто платні консультації (без паспорта) громадянам не потрібні.

4. Необхідні регуляції, які вимагають від органу діяти відповідним чином

  •  Закон України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» від 20.11.2012 р. № 5492-VI;
  •  Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо документів, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус, спрямованих на лібералізацію Європейським Союзом візового режиму для України» від 14.07.2016 р. № 1474-VIII.

5. Пропозиція ЦППР: як вирішити проблему, використовуючи юридичні механізми

ЦППР розробив законопроект, що пропонує вирішення вищезазначених проблем паспортної сфери. ДМС могла б або взяти його за основу та просувати через Кабінет Міністрів до ухвалення в Парламенті, або ж розробити свій законопроект з аналогічними чи іншими ефективними варіантами вирішення таких проблем.



НАБУ розпочало досудове розслідування щодо можливого незаконного збагачення першого заступника голови Служби зовнішньої розвідки Сергія Семочка


1. Експертна позиція ЦППР

2 жовтня цього року журналісти телепрограми «Наші гроші» оприлюднили розслідування, присвячене нещодавно призначеному заступнику голови Служби зовнішньої розвідки Сергію Семочку, який до цього тривалий час перебував на різних керівних посадах у Службі безпеки України. Як виявили журналісти, Семочко та члени його сім’ї володіють нерухомістю на більш ніж 200 млн грн, дорогим автомобілем, користуються гелікоптером. Сам Семочко до цього нібито був причетний до тиску на фармацевтичний бізнес, який постачав до України препарати, необхідні для осіб з нирковою недостатністю. Окрім того, як виявили журналісти-розслідувачі, члени сім’ї першого заступника голови Служби зовнішньої розвідки мають російське громадянство.

2. Позиція відповідних органів влади

Як повідомив 4 жовтня директор Національного антикорупційного бюро України Артем Ситник, детективи розпочали досудове розслідування щодо можливого незаконного збагачення Сергія Семочка.

Офіційна реакція від Президента України, який 31 липня 2018 року видав Указ про його призначення на керівну посаду в Службі зовнішньої розвідки, досі відсутня.

3. Експертна оцінка позиції відповідних органів влади

Детективи Національного антикорупційного бюро відповідно до положень ст. 214 КПК зобов’язані внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування, зокрема, після самостійного виявлення з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення. Згадане журналістське розслідування містить інформацію, яка може свідчити про вчинення Семочком кримінальних корупційних правопорушень. Попередня кваліфікація у цьому кримінальному провадженні – незаконне збагачення (ст. 368-2 КК України).

4. Необхідні регуляції, які вимагають від органу діяти відповідним чином

Ст. 214, 216 КПК.

5. Пропозиція ЦППР: як вирішити проблему, використовуючи юридичні механізми

Національне антикорупційне бюро України під процесуальним керівництвом прокурорів САП має провести об’єктивне та ефективне досудове розслідування із дотриманням приписів Кримінального процесуального кодексу, під час якого мають бути вивчені всі обставини, про які йдеться у журналістському розслідуванні, – від можливої причетності Семочка до тиску на бізнес, що може містити ознаки зловживання службовим становищем з метою отримання неправомірної вигоди, до його незаконного збагачення. У разі наявності достатніх доказів Семочку має бути оголошене повідомлення про підозру, а він сам у такому випадку має бути відсторонений від посади.

Також доцільно розглянути запровадження перевірки наявності громадянства інших держав у особи та членів її сім’ї під час проведення спеціальної перевірки перед призначенням на посаду, що передбачає зайняття відповідального або особливо відповідального становища. Законодавцю варто розглянути і запровадження юридичної відповідальності для осіб, у яких буде виявлено громадянство держави-агресора.



Детективи НАБУ почали розслідування можливого декларування недостовірної інформації міністром юстиції Павлом Петренком


1. Експертна позиція ЦППР

У червні цього року журналісти телепрограми «Наші гроші» виявили дві дорогі квартири у Києві та автомобіль у племінниці міністра юстиції Павла Петренка, яка не володіла достатніми доходами та грошовими активами для набуття у власність цього майна. Юристи громадської організації спрямували цю інформацію до Національного антикорупційного бюро.

2. Позиція відповідних органів влади

Детективи НАБУ відмовили у внесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань та не розпочали розслідування цих обставин. Юристи громадської організації звернулися до слідчого судді, який своєю ухвалою зобов’язав внести відповідні відомості до ЄРДР та розпочати досудове розслідування в цьому кримінальному провадженні. НАБУ виконало ухвалу слідчого судді та розпочало розслідування обставин, що можуть свідчити про декларування недостовірної інформації міністром Петренком або про його незаконне збагачення.

3. Експертна оцінка позиції відповідних органів влади

Детективи НАБУ не виконали припис ст. 214 КПК, який зобов’язує слідчого, прокурора невідкладно внести відомості до ЄРДР після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення. У порядку ст. 303-307 КПК слідчий суддя розглянув скаргу на дії детектива та зобов’язав їх внести відомості до ЄРДР та розпочати досудове розслідування.

4. Необхідні регуляції, які вимагають від органу діяти відповідним чином

Ст. 214, 216, 303-307 КПК.

5. Пропозиція ЦППР: як вирішити проблему, використовуючи юридичні механізми

Національне антикорупційне бюро під процесуальним керівництвом прокурорів САП має провести об’єктивне та ефективне досудове розслідування із дотриманням приписів Кримінального процесуального кодексу, під час якого мають бути вивчені всі обставини, про які йдеться в журналістському розслідуванні.



Непродуманість реорганізації апеляційних судів призводить до серйозних проблем


1. Експертна позиція ЦППР

Реорганізація апеляційних судів призвела до серйозних проблем: у багатьох судах тимчасово зупинилося здійснення правосуддя; більшість справ в апеляційній інстанції необхідно буде слухати спочатку; не всі судді судів, що ліквідуються, отримали посади в нових судах без будь-яких пояснень такої вибірковості; водночас більшість голів судів, що ліквідуються, очолили нові суди.

Одночасне переведення суддів призвело до зупинення здійснення правосуддя великою кількістю апеляційних судів. Про таке зупинення учасників судових процесів не було попереджено заздалегідь, як і не було попереджено про вплив процесу реорганізації судів на розгляд їхніх справ у цілому.

Навіть більше, новостворені апеляційні суди будуть зобов’язані почати розгляд усіх справ (крім деяких кримінальних) спочатку, що неодмінно призведе до затягування процесуальних строків.

Президент не перевів у нові суди певну частину суддів апеляційних судів. Експерти ЦППР пов’язують це з необхідністю забезпечити обрання «лояльних» голів у нових судах. У більшості нових апеляційних судів головами вже обрано нещодавніх керівників судів, які ліквідуються.

Навіть більше, процес переведення суддів може бути поставлений під сумнів, оскільки він не відповідає вимогам Конституції України про формування нових інституцій на підставі конкурсу.

2. Позиція відповідних органів влади

29 грудня 2017 року Президент України видав укази про ліквідацію 27 апеляційних судів, 9 апеляційних адміністративних судів та 8 апеляційних господарських судів. Натомість утворено: 26 апеляційних судів (замість двох окремих апеляційних судів м. Києва та Київської області передбачено створення одного суду – Київського апеляційного суду), 8 апеляційних адміністративних судів та 7 апеляційних господарських судів.

У серпні-вересні 2018 року Вища рада правосуддя внесла Президенту України подання про переведення 882 суддів у новостворені апеляційні суди. Проте Президент перевів лише 731 суддю (близько 83%). Причини, чому не переведено решту суддів, не відомі.

3. Експертна оцінка позиції відповідних органів влади

Органи влади не коментують процесу реорганізацій. Немає визначеності в процедурах, як це відбувається. Громадяни, зокрема й учасники процесу, не отримують достатньої інформації. Складається враження, що реорганізація погано відпрацьована як на законодавчому рівні, так і в процесі імплементації. Уроки реорганізації апеляційних судів слід вивчити, щоб проблеми не повторилися під час подальшої реорганізації місцевих судів.

4. Необхідні регуляції, які вимагають від органу діяти відповідним чином

Підпункт 5 п. 16-1 Розділу XV Конституції України передбачає, що у випадку ліквідації окремих судів, судді таких судів мають право подати заяву про відставку або заяву про участь у конкурсі на іншу посаду судді в порядку, визначеному законом. Особливості переведення судді на посаду в іншому суді можуть бути визначені законом. Натомість ч. 3 ст. 82 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначає, що переведення судді до іншого суду може здійснюватися без конкурсу у випадку ліквідації суду.

5. Пропозиція ЦППР: як вирішити проблему, використовуючи юридичні механізми

Вищій раді правосуддя та Вищій кваліфікаційній комісії суддів України:

  •  забезпечити дотримання вимог Конституції України при переведенні суддів, зокрема, здійснювати таке переведення тільки за результатами конкурсу. Без конкурсу можуть бути переведені лише судді, які його не пройшли, – до тих судів, де залишаються вакантні посади.

Вищій раді правосуддя та Державній судовій адміністрації України:

  •  зробити процес реорганізації та ліквідації судів прозорим, зокрема забезпечити належне інформування користувачів судових послуг про вплив цих процедур на розгляд їхніх справ.

Верховній Раді України:

  •  внести зміни до процесуальних кодексів, які дадуть змогу переведеним суддям продовжувати розгляд тих справ, які перебували у їхньому провадженні, без необхідності розпочинати його спочатку (втілення принципу «справа слідує за суддею», наразі цей принцип реалізовано лише в кримінальному процесі);
  •  внести зміни до Закону України «Про судоустрій і статус суддів», якими унеможливити практику безперервного багаторічного перебування на посаді голів судів одних і тих самих осіб.
Усі політичні аналізи