Щотижневий аналіз 6 – 12 жовтня 2020 року
Щотижневий політичний аналіз Центру політико-правових реформ включає аналіз найважливіших процесів та подій у сферах конституціоналізму, політичних партій та виборів, урядування та публічної адміністрації, судівництва, протидії корупції, кримінальної юстиції, та ін.
У рубриці “Щотижневий політичний аналіз” подана вся щотижнева аналітика, здійснювана Центром політико-правових реформ.
Якщо ви бажаєте отримувати експертний аналіз електронною поштою – за останній тиждень і щовівторка – прохання надіслати листа за адресою media@pravo.org.ua.
Венеційська комісія визнала, що проблеми, пов'язані з доброчесністю членів ВРП, мають бути вирішені без зволікань
Подія
9 жовтня Венеційська комісія та Генеральний директорат з прав людини та верховенства права Ради Європи затвердили спільний висновок на законопроект № 3711 «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо діяльності Верховного Суду та органів суддівського врядування».
Найбільш важливими є такі висновки Венеційської комісії:
- Законопроект № 3711 має вирішити нагальну проблему заповнення суддівських вакансій; інші проблеми, зокрема проблема доброчесності членів Вищої ради правосуддя (далі – ВРП), повинна бути вирішена іншим системним законопроектом, який слід ухвалити без зволікань.
- Поки парламент не ухвалить цілісний системний законопроект щодо взаємодії органів суддівського врядування, незалежність Вищої кваліфікаційної комісії суддів (далі – ВККС) від ВРП має бути збережена.
- Участь міжнародних експертів у доборі нового складу ВККС є правильним кроком на шляху до забезпечення суспільної довіри до процесу, однак така участь можлива лише протягом перехідного періоду.
- Відмова від скорочення суддів Верховного Суду на нинішньому етапі вітається. Венеційська комісія поділяє стурбованість щодо деяких суддів Верховного Суду, однак вважає, що відповідні питання повинні бути вирішені в межах ефективної дисциплінарної процедури.
- Законопроект № 3711 виконує рішення Конституційного Суду України, коли передбачає інтеграцію суддів Верховного Суду України у Верховний Суд. Однак це не звільняє цих суддів від проходження кваліфікаційного оцінювання.
Окрім оцінки законопроекту № 3711, Венеційська комісія виклала деякі ключові орієнтири для подальшого реформування ВРП, яке повинно відбутися без зволікань. Так, на думку Комісії, допустимим є створення змішаного органу з залученням міжнародних експертів для оцінки доброчесності теперішніх та майбутніх членів ВРП. Також може залучатися громадянське суспільство, наприклад, представники Громадської ради доброчесності. Цей орган може оцінювати доброчесність чинних членів ВРП та рекомендувати їх звільнення. Щодо майбутніх членів, то такий орган не може ранжувати кандидатів, але може визначати, чи відповідають вони вимогам або ні.
Оцінка ЦППР
Раніше фахівці ЦППР аналізували законопроєкт №3711 і дійшли висновку, що він хоч і спрямований на відновлення роботи ВККС, але є “тупцювнням на місці”, бо підпорядковує процес відбору її членів і діяльність ВККС Вищій раді правосуддя, члени якої мають серйозні проблеми з доброчесністю.
Важливо, що Венеційська комісія провела комплексну оцінку ключових проблем у системі правосуддя, не обмежуючись виключно аналізом законопроєкту № 3711. Позиція Венеційської комісії щодо забезпечення доброчесності в діяльності ВРП має стати таким же пріоритетом для законодавчої діяльності, як і відновлення діяльності ВККС у її новому складі.
На думку експерта ЦППР Максима Середи, висновок Венеційської комісії ймовірно стане приводом для істотного доопрацювання президентського законопроєкту парламентом та дозволить сформувати новий склад ВККС, діяльність якої є важливою для заповнення вакантних суддівських посад. Важливо, що Комісія підтримала залучення міжнародних експертів до процесу обрання нового складу ВККС та наголосила на необхідності збереження її незалежності від ВРП, до того як остання буде реформована. Проте одночасно має бути прийнятий закон щодо очищення ВРП, реформувати яку Україна зобов’язалася у межах співпраці з ЄС і МВФ, – вважає експерт.
Форум координації міжнародної технічної допомоги визначив антикорупційну реформу однією з 5 ключових, реалізація яких продовжуватиметься за підтримки міжнародних партнерів
Подія
8 жовтня відбувся форум координації міжнародної технічної допомоги «Порозуміння заради миру» під головуванням Прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля. Під час форуму обговорено ключові реформи, які Україна буде продовжувати, зокрема боротьба з корупцією. У спільній заяві учасників форуму відзначено, що здійснення реформи у сфері боротьби з корупцією передбачає створення стратегічної основи та забезпечення незалежності й ефективності ключових антикорупційних органів, зокрема через забезпечення прозорого відбору їхніх керівників.
Оцінка ЦППР
Не можна не погодитися з тим, що ефективні реформи вимагають потужної стратегічної основи та єдиного бачення. Проте виокремлення конкретних «ключових» органів і замикання проблеми їх інституційної спроможності на керівництві цих органів свідчить про продовження традицій «клаптикового» ремонту системи.
Зрозуміло, що роль керівника будь-якого відомства є важливою, а процедура його добору має бути відкритою і прозорою. Але визначаючи це як пріоритет, учасники форуму фактично підтвердили неефективність існуючих конкурсних процедур та їх неспроможність забезпечити належний процес добору. Таким чином, проведення конкурсу на зайняття посад державних службовців категорії «А» та посад керівників спеціалізованих антикорупційних органів вимагає суттєвого доопрацювання. Корінь проблеми не в тому, що не працює процедура, а в тому, яку мету вона переслідує. Законодавчо закріплено, що добір на посади в ключових антикорупційних органах передбачає оцінку ступеня доброчесності та професійності кандидатів. Існуючі конкурсні випробування дозволяють визначити рівень професійної підготовки претендента на посаду, але не дають повного уявлення про його доброчесність. Відсутні методики оцінки доброчесності публічних службовців, за винятком механізму перевірки та оцінки достовірності інформації в електронних деклараціях.
Крім того, зосередження уваги лише на керівництві відповідних державних органів не відповідає меті антикорупційної реформи, оскільки вимоги щодо професійності та доброчесності стосуються всього загалу публічних службовців. Неможливо забезпечити ефективність діяльності органу державної влади або органу місцевого самоврядування без належного рівня професійності працівників цих органів. Водночас, доброчесність працівника визначає рівень незалежності його професійної діяльності, його самостійність при прийнятті рішень та відповідальність за них і, тим самим, незалежність та ефективність державного органу.